Теорія елементарного виховання і методики початкової освіти Й. Песталоцці

Йоган-Генрих Песталоцці (1746-1827) народився в Цюріху (Швейцарія). Батько доктор, помер достатньо рано, мати дочка сільського доктора Барбара Шміт.

Освіту Песталоцці отримав спочатку в початковій німецькій школі, а потім в середній латинській. Після закінчення середньої школи Песталоцці вступив у вищу школу – Каролінгського колегіуму, де закінчив два молодші курси: філологічний і філософський. У студентському віці Песталоцці знаходився під великим враженням від робіт Ж.-Ж. Руссо «Еміль або про виховання», «Суспільний договір» та ін.

На формування світогляду молодого Песталоцці мали вплив викладачі колегіуму – прихильники теорії природного права Дж. Локка. У 1769 р. Песталоцці придбав недалеко від Цюріха невелику садибу, Нейгоф, де в 1774р. відкрив школу інтернатного типу для дітей селян, в якій об'єднував навчання з продуктивною працею, причому інтернат повинен був утримуватися на ті засоби, які заробляли самі діти. Проте утримувати подібний притулок за рахунок дитячої праці було утопією, і Песталоцці вимушений був в 1780р. його закрити. Вісімнадцять подальших років він присвятив у літературній роботі.

Серед багатьох робіт, він видав педагогічний роман «Лінгард і Гертруда» (1781), який мав великий успіх, оскільки його автор прагнув вирішити важливу проблему, яка турбувала інтелігенцію того часу: як допомогти знедоленому сільському народу. Французька республіка нагородила Песталоцці за цей роман званням «громадянин французької республіки». У 1799р. у м. Станці Песталоцці відкрив притулок для дітей-сиріт 5-10 роки на 80 дітей в приміщенні колишнього монастиря.

У зв'язку з військовими діями приміщення притулку було віддане під лазарет. У 1799-1804рр. керував Бургдорфським, а в 1804-1825рр. Івердонським педагогічним інститутами, продовжував досліджувати поліпшення навчання, почате ще в м. Станці, поставивши завдання створити такі методи навчання, за допомогою яких кожна мати могла б навчити своїх дітей.

На початку ХІХ століття виходять в світ роботи Песталоцці «Як Гертруда вчить своїх дітей», «Книга для матерів», «Азбука спостережень» та ін. Песталоцці налагоджує роботу свого інституту, створює великий учбовий заклад, де навчається молодь з європейських країн. Досвід роботи цих інститутів вивчали педагоги багатьох європейських країн. При Івердонському інституті працював постійний педагогічний семінар, де щороку 30-40 чоловік отримували теоретичну і практичну підготовку для педагогічної діяльності.

У 1825р. цей інститут був закритий, і Песталоцці повернувся в Нейгоф. Помер в 1827р. все своє життя Песталоцці провів в Швейцарії, економічно відсталій країні. По своїх поглядах Песталоцці еклектик, він об'єднував в своєму світогляді учення Канта і інших німецьких філософів того часу, і звичайно Руссо. Він присвятив своє життя поліпшенню стану сільського населення Швейцарії і народній освіті.

Основна мета виховання, по Й. Песталоцці, - розвиток природних здібностей людей, які закладені в них, постійне їх удосконалення. Він проповідує «гармонійний розвиток сил і здібностей людини», всі хороші задатки людини повинні бути максимально розвинені. Мистецтво вихователя педагог порівнює з мистецтвом садівника.

Центром виховання є формування людини, її морального обличчя, дієвої любові до людей. Якраз це повинно вести людину вперед. Песталоцці працював над проблемою взаємозв'язку сім'ї і школи. У романі «Лінгард і Гертруда» він показав, як можна поліпшити життя сільського населення через організацію виховання дітей в сім'ї і школі.

Суспільне виховання повинне йти за сімейним, оскільки сімейне виховання повинне бути визначене основним. Песталоцці ставив перед собою завдання реорганізувати народну школу, розробивши для неї нові методи викладання, які базуються на законах розвитку людського розуму. Дитина в школі повинна відчувати себе природно і вільно.

На думку Песталоцці, необхідно створювати умови для задоволення природного прагнення дитини до руху, виконання найпростіші рухів, участь у іграх, особливо в походах, екскурсіях – ось той комплекс, який важливий для нормального фізичного розвитку дитячого організму.

Й. Песталоцці обґрунтував проблему з'єднання продуктивної роботи з навчанням і розглядав трудове виховання у взаємозв'язку з моральним. У романі «Лінгард і Гертруда» під час роботи (прядіння) дітей Гертруда вчила їх читати і рахувати. У школі, організованій для сільських дітей поміщиком, вони цілі дні проводили за роботою на прядильних і ткацьких верстатах. На пришкільній ділянці діти вирощували городні рослини. Одним словом, діти спочатку працюють, а потім вчаться.

На думку Песталоцці, в основі всякого завдання лежать його елементи. Важливо відібрати прості, по яких може почати навчання дітей кожна мати-селянка. В результаті довгого вивчення він прийшов до визначення основних елементів навчання, які були покладені в основу всієї системи дидактичних принципів і змісту освіти в школі.

У навчанні форма відповідає вимірюванню, число – рахунку, слово – мові. Тим самим, елементарне навчання зводитися до уміння вимірювати, рахувати, говорити, це будить здібності дітей мислити, дає поштовх до розвитку їх здібностей. Песталоцці різко розділяє розвиток мислення і нагромадження знань, віддав перевагу першому. Вчення про роль спостережень трьох елементів в процесі навчання визначило і характер його дидактичних поглядів. Головним принципом навчання він вважав наочність як «абсолютну основу всякого пізнання». Чим більшою кількістю відчуттів учень пізнає суть предмету, тим краще він з ним познайомиться.

Песталоцці пропонував навчати дітей систематично, послідовно, доступно і добиватися твердих знань. Вчителям і батькам необхідно знати вікові і психологічні особливості дітей, оскільки вони вже з малих років вимагають керівництва на основі знань їх психології. Песталоцці багато працював в області методики початкової освіти, зокрема розробив методику рідної мови, арифметики і географії.

Песталоцці був видатним теоретиком і практиком демократичної педагогіки дрібної буржуазії. Він створив теорію елементарної освіти, яка широко використовувалася в ХІХ столітті в народній школі, зосередив увагу на проблемах початкової освіти і виховання.