Описание окружающей местности

з курсу «Давня історія України»

для студентів І курсу Інституту історії та політології

ІІ семестр

1. Доведіть, що період князювання Володимира Великого став початком розквіту Київської Русі.

2. Дайте оцінку адміністративної реформи Володимира Великого.

3. Дайте оцінку військової реформи Володимира Великого.

4. Проаналізуйте літописну легенду про вибір віри князем Володимиром.

5. Хрещення Русі: причини, хід, історичне значення. Історіографія проблеми.

6. Зовнішня політика Володимира Великого.

7. Київська Русь в період князювання Ярослава Мудрого. Джерела та історіографія проблеми.

8. Визначте роль Ярослава Мудрого у розвитку юридично-правових норм Київської Русі. “Руська правда” як джерело з історії Київської Русі.

9. Основні аспекти внутрішньої політики Ярослава Мудрого:

а) централізація влади в руках великого київського князя;

б) законодавча діяльність Ярослава Мудрого;

в) розвиток культури та наукових знань.

10. Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі.

11. Охарактеризуйте порядок престолонаслідування, запроваджений у Київській Русі Ярославом Мудрим.

12. Визначте причини виникнення тріумвірату Ярославичів.

13. З’ясуйте причини та наслідки повстання 1068-1069 рр. у Києві.

14. З’ясуйте причини загострення політичних суперечностей в суспільному житті Київської Русі в 70-х рр. ХІ ст. (дуумвірати Святослав-Всеволод, Ізяслав-Всеволод, Всеволод-Володимир Мономах)

15. Проаналізуйте рішення Любецького з’їзду князів.

16. Київська Русь у період князювання Володимира Мономаха. Джерела та історіографія проблеми.

17. Визначте причини повстання 1113 р. у Києві, проаналізуйте “Устав о різах” Володимира Мономаха і доведіть, що його запровадження сприяло стабілізації внутрішнього становища у Київській Русі.

18. З’ясуйте причини і засоби відновлення централізованої монархії за князювання Володимира Мономаха.

19. Піднесення міжнародного авторитету Київської Русі в період князювання Володимира Мономаха.

20. Внутрішня політика Мстислава та збереження політичної єдності руських земель. Джерела та історіографія проблеми.

21. Зовнішня політика Мстислава.

22. Форма державного устрою Київської Русі. Історіографія проблеми.

23. Інститути державного правління Русі:

а) князівська влада;

б) князівська рада-дума;

в) віче.

24. Феодальні з'їзди в ХІІ ст. та їх роль в збереженні внутріполітичної стабільності Київської Русі.

25. Доведіть, що в період удільної роздробленості Київській Русі була притаманна федеративна форма правління.

26. З’ясуйте причини удільної роздробленості Київської Русі. Історіографія проблеми.

27. Станово-класова структура давньоруського суспільства. Суспільні відносини в Київській Русі.

28. Форми земельного володіння в Київській Русі.

29. Категорії залежного населення та форми феодальних повинностей.

30. Міста Київської Русі.

31. Розвиток ремесла в Київській Русі.

32. Внутрішня та зовнішня торгівля в Київській Русі.

33. Розвиток фінансової системи в Київській Русі.

34. Літописання в Київській Русі.

35. Основні редакції та проблема авторства “Повісті минулих літ”.

36. Література і літературні твори в Київській Русі. Усна народна творчість.

37. Розвиток освіти і наукових знань в Київській Русі.

38. Мистецтво Київської Русі: музика і музичні твори, живопис.

39. Архітектура в Київській Русі.

40. Історичне значення Київської Русі.

41. Дайте загальну характеристику джерел до вивчення історії Галицько Волинського князівства.

42. Галицько-Волинський літопис як джерело до вивчення історії Галицько-Волинського князівства.

43. Історіографія історії Галицько-Волинської держави.

44. Етапи державного розвитку Галицько-Волинського князівства.

45. Політичний розвиток Галицького князівства в кінці ХІ– ХІІ ст.

46. Розкрийте причини, які сприяли посиленню Галицької землі в кінці ХІ – на початку ХІІ ст. та охарактеризуйте діяльність князів Василька, Володаря та Рюрика Ростиславичів та Володимирка Володаревича.

47. Доведіть, що в часи правління Ярослава Осмомисла Галицьке князівство досягло могутності.

48. Визначте роль боярства в політичному житті Галицького князівства в період князювання Ярослава Осмомисла.

49. Занепад Галицького князівства за Володимира Ярославовича.

50. Волинське князівство у ХІІ ст. Волинський період княжіння Романа Мстиславича (1170-1195 рр.)

51. З’ясуйте причини об’єднання Галицького та Волинського князівств і утворення Галицько-Волинської держави.

52. Державотворча діяльність Романа Мстиславича. Визначте чинники, які дали підстави давньоруському літописцю назвати князя Романа Мстиславича “самодержцем” Русі.

53. Боротьба за Галицьку землю після смерті Романа Мстиславича (1205-1238 рр.)

54. Прихід на галицько-волинський престол Данила Романовича. Внутрішня політика Данила Галицького.

55. Зовнішня політика Галицько-Волинського князівства в період князювання Данила Галицького.

56. Доведіть, що залежність від Золотої Орди послаблювала могутність Галицько-Волинського князівства.

57. Охарактеризуйте роль Данила Галицького в історії Галицько-Волинської держави.

58. Дайте оцінку діяльності князя Лева Даниловича.

59. Галицько-Волинське князівство на початку ХІV ст. (1301-1325 рр.)

60. Причини занепаду незалежного Галицько-Волинського князівства та наслідки цієї події для українців як нації.

61. Соціально-економічний розвиток Галицько-Волинського князівства.

62. Культура Галицько-Волинського князівства.

63. Суспільно-політичне життя Русі у ХІІ-ХІІІ ст.

64. Київ і Київська земля у ХІІ-ХІІІ ст. Місце Києва й Київської землі в системі розрізнених князівств в час правління: а) Ярополка Володимировича (1132—1139); б) Всеволода Ольговича (1139—1146); в) Ізяслава Мстиславича (1146—1154).

65. Загострення міжкнязівських відносин довкола Києва у 60-70-их роках XII ст. Співправління Святослава Всеволодовича (1177— 1194) і Рюрика Ростиславича (1180—1202).

66. Київ і Київське князівство в перших десятиріччях XIII ст.

67.Династії Ольговичів і Давидовичів у Чернігівському князівстві. Феодальна усобиця між Святославом Ольговичем і Володимиром та Ізяславом Давидовичами 1139-1148 рр. Юрій Довгорукий і чернігівські князі. Святослав Всеволодович. Володислав Чермний.

68. Політичний розвиток Переяславського князівства у ХІІ-ХІІІ ст.

69. Монголо-татарська навала на Русь.

 

 

Описание окружающей местности

Город Черняховск, Инстербург до 1946 года (2 по величине город Калининградской области), расположенный на берегах реки Анграппа в 2 км от слияния Анграппы с Инстручем, дающим начало главной водной артерии области Преголе. Город находится на высоте 35 км над уровнем моря, его площадь 4,5 тысячи гектаров, в нем 120 улиц, 5 площадей, более полутора тысяч домов, 38 тыс. кв. м зеленых насаждений, 9 мостов, 3 парка, 25 скверов, 7 памятников. 81 км составляет длина улиц Черняховска. Такое же расстояние до главного города области Калининграда.

Центральное положение города в области делает его крупным железнодорожным узлом. Из Черняховска можно попасть прямым поездом в города Москва, Санкт-Петербург, Харьков, Челябинск, Рига, Гомель и другие. По семи автомобильным дорогам от автостанции города можно уехать не только в любой районный центр области, но и также и в города Прибалтики и Белоруссии.

Население города 44 тысячи жителей. В основном это русские, но город многонационален. Здесь живут украинцы, белорусы, литовцы, мордвины, латыши, евреи, есть представители Закавказья и Востока.

Годом основания города считается 1336 год. В этом году была построена крепость Инстербург хохмейстером тевтонского ордена Дитрихом фон Альтенбургским. На высоком холме у впадения реки Чернуппе в Ангерапп. Еще раньше здесь стояла прусская крепость Унсатрапис племени надровий. В 1274 году Тевтонский орден завоевывает земли Надровии, принудив местных жителей частью уйти в Литву, частью ассимилировать с носителями черного креста на белой мантии, большинство же жителей погибло в неравной борьбе с орденом. Сто лет спустя, в 1376 году Свидригайло, сын литовского князя Кестутиса, частично разрушил замок.

В 1377 году сам Кестутис овладевает им. Набеги совершались орденом на Литву, Литвой на орден, они продолжались до 1410 года. В разбойных набегах на Литву принимали участие рыцари со всей Европы. Так, в 1390 годах в замке Инстербург "гостил" граф Дерби, позднее английский король Генрих 4. В течение 14 столетия ровно 100 походов на Литву. Объединенные полки поляков, литовцев, русских в 1410 году под Грюнвальдом наголову разбивают войско тевтонского ордена, после которого он уже не может оправиться.

В 1525 году в результате образования светского герцогства Пруссия, Инстербург становится административным центром. При руководстве капитана Иогана Пайна идет заселение деревни Шпарге у стен замка, которая насчитывает 350 жителей, 60 дворов.

В 1541 году деревня становится городком.

10 октября 1583 года маркграф Георг Фридрих фон Аншпах подписывает грамоту, дающую городские права и дарует герб. В городе есть школа и церковь.

В 1656 году на город напали татары под предводительством польского полководца Гонзиевского. Город был сожжен.

В 1679 году город разорен шведскими полчищами, занявшими его.

В 1709 году чума унесла большую часть жителей. По призыву Фридриха 2 город заселили переселенцы из Германии, Франции и Швейцарии.

Во время 7-летней войны в 1756 году город присягает на верность Российской империи.

В 1812 через город проходит армии Наполеона на завоевание России. Наполеон ночует в городе. Зимой этого же года "Великая армия" бежит назад. Жители города с цветами встречают союзников-освободителей. Начиная с этого года, Инстербург живет мирной созидательной жизнью. Идет большое строительство, население города растет.

В 1860 году построена железная дорога Инстербург-Кенигсберг.

В 1899 году город получает водопровод и канализацию улиц.

В 1904 году построены электрические сети.

В 1914 году летом началась 1 мировая война. Верная союзническому долгу, в пределы Восточной Пруссии вступает Русская армия.

С 24 августа по 11 сентября по 11 сентября в городе находится штаб Русской Армии под командованием Великого князя Николая Николаевича - дяди царя Николая 2 и генерала Ранненкампфа. Бездарное командование войсками приводит к уничтожению Армии Самсонова в Августовских лесах. Первая мировая война заканчивается Великой Октябрьской революцией и созданием страны Советов. В

Инстербурге в 1918 году были созданы комитеты рабочих и солдат, но власть осталась в руках бургомистра.

В 20-х годах, несмотря на безработицу и инфляцию город много строится. Построены: порт и канал с рекой Прегель, стадион с бассейном, крытый рынок, открывается с 1935 года троллейбусная линия - первая в Германии.

В 1932 году проходят предвыборные собрания компартии с участием Э. Тельмана в городских конюшнях. Приход фашистов к власти в 1933 году ознаменовался сожжением синагоги в "Кристальную ночь". С этой ночи город Инстербург, город военных, начинает готовиться к войне за новое жизненное пространство. Строится аэродром, танковые казармы.

Бумерангом война ударила впервые в 1944 ясным летним днем. С неба сыпались бомбы, принесли смерть и многочисленные разрушения. Уже в августе 1944 года советские войска вышли к государственной границе с Восточной Пруссией. В октябре того же года наши пехотинцы пересекли границу и вторглись в пределы Восточной Пруссии. Это был фронт под командованием генерала армии И. Д. Черняховского. Противник яростно сопротивлялся и непрерывно переходил в контратаки. Вслед за вторжением началась подготовка к решительному удару по группировке немецких войск, насчитывающей 40 дивизий. Наступление началось 13 января 1945 года. Уже в ночь на 22 января начался штурм города Инстербурга, сняв часовых и разминировав мост через реку Инстер полки 18 и 16 Гвардейских дивизий и гвардейцев-танкистов овладели важным опорным узлом обороны фашистов г. Инстербургом. В честь этой победы Москва 22 января 1945 года салютовала двадцатью артиллерийскими залпами из 224 орудий.

Для увековечивания памяти выдающегося советского полководца Указом Президиума Верховного Совета СССР в 1946 году город переименован в г. Черняховск. Город казался черным даже в солнечный день. Улицы и закоулки завалены металлом, щебнем. В развалинах находили трупы фашистов, во всех углах крысы, нет воды, нет света. Таким он предстал первым переселенцам.

Началось восстановление. Уже в 1945 году работает школа № 1, в 1947 году переселено немецкое население в Германию. В этом же году отменена карточная система, созданы исполнительные комитеты Советов депутатов трудящихся. Город освобождался от развалин, разбивая на их месте скверы и цветники.

В 1948 году открыто Педагогическое училище. В первые послевоенные годы в городе работали кожевенный завод, пивоваренный, мясокомбинат, хлебосухарный комбинат, контора благоустройства.