Повітря робочої зони: гігієнічне нормування параметрів.
ПОНЯТТЯ «ЧИСТЕ ПОВІТРЯ» Для нормальної життєдіяльності людині потрібен кисень, який вона вдихає сумісно з повітрям оточуючого середовища. Але в повітрі окрім кисню є ще й інші шкідливі речовини, такі як: оксид вуглецю СО2, озон О3, водень Н, діоксид азоту NO2 та багато інших, які із-за незначної концентрації не позначаються негативною дією на здоров’я людей, тварин та всієї флори і фауни Землі. Тому таке повітря вважається «умовно чистим» і придатним для життя. Так, згідно з рекомендаціями Спілки німецьких інженерів «чисте повітря» має такий склад: Азот …………… N2 - 78,10 % Кисень ……….… О2 - 20,93 % Аргон ………….. Ar - 0,93 % Діоксид вуглецю CO2 - 0,03 % Криптон ………...Kr - 0,0001 % Неон …………….Ne - 0,0005 % Ксенон ………….Xe - 0,00001 %
При більшій концентрації даних речовин або при наявності інших шкідливих речовин повітря вважається забрудненим і потребує додаткових захисних заходів.
ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ ТА ЇХ ГІГІЄНІЧНЕ НОРМУВАННЯ По токсичній дії шкідливі речовини поділяються на: – кров’яні отрути – взаємодіють з гемоглобіном крові і гальмують насичення киснем (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду та інші); – нервові отрути – збуджують, виснажують та руйнують нервову систему (спирт, наркотики, сірчаний водень, кофеїн та ін.); – подразнюючі отрути – вражають дихальні шляхи і легені (аміак, сірчаний газ, пари кислот, окис азоту, ароматичні вуглеводні, озон та ін.); – пропалюючи та подразнюючі шкіру і слизові оболонки – (сірчана та соляна кислота, луги); – печінкові отрути – запалення тканин печінки (спирт, дихлоретан, ацетон …); – алергени – змінюють реактивну спроможність організму (алкалоїди та інші реч.); – канцерогени – утворюють злоякісні пухлини (бензопірен, кам’яновугільна смола); – мутагени – викликають мутацію клітин (окис етилену, пари ртуті); – сенсибілізуючі – впливають на органи чуття (альдегіди, розчинники, фарби, лаки); – ті, що впливають на репродукційну функцію – на дітонародженість (бензол, свинець, марганець, нікотин…). Гігієнічне нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони В залежності від ступеню небезпеки, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони: ГДК – це така концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденному впливу на працівника не приводить до погіршення його працездатність, стану його здоров’я, та не шкодить його майбутнім нащадкам. Робоча зона – це простір заввишки 2 м над рівнем підлоги або робочої площадки, на якій розташовані місця постійного або тимчасового знаходження працівників. За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи: 1 кл. – надзвичайно небезпечні – ГДК менше 0,1 мг/м3; 2 кл. – високо небезпечні – ГДК від 0,1до 1 мг/м3; 3 кл. – помірно небезпечні – ГДК від 1до 10 мг/м3; 4 кл. – мало небезпечні – ГДК більше 10 мг/м3. У “Державних стандартах” наведено більше 700 речовин, для яких встановлені ГДК і класи небезпек, наприклад:
Санітарні норми передбачають класифікацію умов праці взалежності від ступеню небезпечності шкідливої речовини та перевищення її ГДК в повітрі робочої зони (в разах):
За інтенсивністю дії шкідливих речовини їх ГДК поділяється на два типи: – максимально разова (ГДК м.р.) – допускає дію на працівника до 4-х разів за зміну по 15 хв. з перервою не менше 1 години. – середньо змінна (ГДК с.з.) – допускається дія на працівника протягом 75% робочої зміни (але не більше 8 годин) за умов дотримання ГДКм.р – середньогодинна (ГДК с.г.) – обмежує термін роботи працівника. Наприклад, оксид вуглецю, який постійно потрапляє у повітря топічних приміщень, встановлює такі норми: 50 мг/м3 – робота можлива до 1 години. 100 мг/м3 – робота можлива до 30 хвилин. 200 мг/м3 – робота можлива до 15 хвилин. Перерви в роботі при даних концентраціях оксиду вуглецю повинні бути не менше 2 годин. При одночасній дії в повітрі декількох шкідливих речовин: де: С1, С2,… Сn – фактичне значення концентрації шкідливих речовин (мг/м3); ГДК1, ГДК2, … ГДКn – гранично допустимі концентрації шкіл. речовин (мг/м3);
|