Развитие теории и практики организации производства.

Модуль 1. Основи діяльності інформаційно-аналітичних служб

Змістовий модуль 1

Тема 2. Створення, управління і основні принципи організації інформаційно-аналітичних служб.

Практичне заняття 1

2. 1. Сутність та методи управління процесом інформаційно-аналітичної роботи

2. 2. Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу

2. 3. Універсальна технологія аналітичної діяльності

2. 4. Специфіка організації інформаційно-аналітичних послуг

Література: 1.2.3.6.8.

Змістовий модуль 2

 

Тема 3. Структура інформаційно-аналітичних служб

Практичне заняття 2

3. 1. Структурна побудова інформаційно-аналітичних служб (ІАС) залежно від сфери діяльності

3. 2. Функціональні підрозділи інформаційно-аналітичної служби

3. 3. Взаємодія ІАС з іншими структурними службами і відділами

3. 4. Типова структура ІАС партії

Література: 1.3.4.6.8

Тема 4. Організаційно-правовий статус інформаційно-аналітичних служб.

Практичне заняття 3

4. 1. Система законодавчого забезпечення функціонування ІАС в Україні

4. 2. Базовий правовий акт – Закон України «Про інформацію»

4. 3. Інші закони України, що регламентують діяльність ІАС

4. 4. ІАС органів державної влади (ОДВ) і органів місцевого самоврядування (ОМС)

4. 5. Діяльність неурядових аналітичних організацій, «мозкових центрів»

Література: 1.3.6.8

Модуль 2. Ресурси інформаційно-аналітичних служб

Змістовий модуль 1

Тема 5. Інформаційні ресурси інформаційно-аналітичних служб.

Практичне заняття 4

5.1. Інформація як товар. Право власності на інформацію

5. 2. Види інформації, вимоги до неї. Збір та зберігання інформації

5. 3. Формування баз даних

5. 4. Інформація з обмеженим доступом

5. 5. Управління дозволом доступу до баз даних

Література: 1.3.6.8.10.

Тема 6. Менеджмент кадрових ресурсів ІАС: формування штатів, система оплати праці працівників.

 

Практичне заняття 5

6. 1. Роль особистості у здійсненні інформаційно-аналітичної діяльності. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки кадрів.

6. 2. Визначення кадрової потреби ІАС та джерел її забезпечення. Організація комплектування ІАС кадрами.

6. 3. Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів.

6. 4. Формування системи оплати працівників із застосуванням методів мотивації і стимуляції.

Література: 1.3.6.8.10

 

Змістовий модуль 2

Тема 9. Планування діяльності інформаційно-аналітичних служб.

Практичне заняття 6

9. 1. Поняття бізнес-планування. Необхідність планування діяльності ІАС

9. 2. Основні принципи планування

9. 3. Стратегічне і поточне планування

9. 4. Структура бізнес-планування. Помилки при бізнес-плануванні

Література: 1.3.6.8

 

ПЛАНИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Модуль 1. Основи діяльності інформаційно-аналітичних служб

Змістовий модуль 1

Тема 1. Інформаційно-аналітичні служби в Україні і за кордоном: стан і тенденції розвитку.

Теоретичні питання

1.1. Мета, завдання, місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

1. 2. Інформаційно-аналітична діяльність: роль і функції в суспільстві

1. 3. Діяльність аналітичних служб за кордоном.

1. 4. Інформаційно-аналітична структура України. «Мозкові центри»

Практичні завдання

1. 1. Опишіть тенденції розвитку інформаційно-аналітичних служб.

Література: 1.3.6.8

Тема 2. Створення, управління і основні принципи організації інформаційно-аналітичних служб.

Теоретичні питання

2. 1. Історичні умови виникнення та формування інформаційно-аналітич-них служб.

2. 2. Сутність та методи управління процесом інформаційно-аналітичної роботи

2. 3. Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу

2. 4. Універсальна технологія аналітичної діяльності

Практичні завдання

2. 1. Поясніть та деталізуйте специфіку організації інформаційно-аналітичних послуг

Література: 1.3.6.8

Змістовий модуль 2

Тема 3. Структура інформаційно-аналітичних служб.

Теоретичні питання

3. 1. Структурна побудова інформаційно-аналітичних служб (ІАС) залежно від сфери діяльності

3. 2. Функціональні підрозділи інформаційно-аналітичної служби

3. 3. Взаємодія ІАС з іншими структурними службами і відділами

Практичні завдання

3. 1. Зобразіть типову структуру інформаційно-аналітичної служби

Література: 1.3.6.8

Тема 4. Організаційно-правовий статус інформаційно-аналітичних служб.

 

Теоретичні питання

4. 1. Система законодавчого забезпечення функціонування ІАС в Україні

4. 2. Базовий правовий акт – Закон України «Про інформацію»

4. 3. Інші закони України, що регламентують діяльність ІАС

4. 4. ІАС органів державної влади (ОДВ) і органів місцевого самоврядування (ОМС)

Практичні завдання

4. 1. Наведіть приклади діяльності неурядових аналітичних організацій

Література: 1.3.6.8

Модуль 2. Ресурси інформаційно-аналітичних служб

Змістовий модуль 1

Тема 5. Інформаційні ресурси інформаційно-аналітичних служб.

Теоретичні питання

5.1. Інформація як товар. Право власності на інформацію

5. 2. Види інформації, вимоги до неї. Збір та зберігання інформації

5. 3. Формування баз даних

Практичні завдання

 

5. 1. Поясніть суть інформації з обмеженим доступом

Література: 1.3.6.8

Тема 6. Менеджмент кадрових ресурсів ІАС: формування штатів, система оплати праці працівників.

Теоретичні питання

6. 1. Роль особистості у здійсненні інформаційно-аналітичної діяльності. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки кадрів

6. 2. Визначення кадрової потреби ІАС та джерел її забезпечення. Організація комплектування ІАС кадрами

6. 3. Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів

Практичні завдання

6. 1. Покажіть графічно системи оплати працівників із застосуванням методів мотивації і стимуляції

Література: 1.3.6.8

Змістовий модуль 2

Тема 7. Матеріальні ресурси інформаційно-аналітичних служб.

Теоретичні питання

7. 1. Загальна характеристика матеріальних ресурсів ІАС. Інформаційно-аналітичні системи

7. 2. Сховища даних на прикладі системи Оrасlе.

Практичні завдання

7. 1. Електронний документообіг на основі системи СТЕП-2.0

Література: 1.3.6.8

Тема 8. Формування фінансових ресурсів інформаційно-аналітичних служб.

Теоретичні питання

8. 1. Джерела формування фінансів ІАС

8. 2. Аналіз фінансового стану ІАС

Практичні завдання

8. 1. Поясніть класифікація капіталуінформаційно-аналітичних служб.

Література: 2.3.6.8,13,15.

Тема9. Планування діяльності інформаційно-аналітичних служб.

Теоретичні питання

9. 1. Поняття бізнес-планування. Необхідність планування діяльності ІАС

9. 2. Основні принципи планування

9. 3. Стратегічне і поточне планування

 

Практичні завдання

9. 1. Розкрийте структуру бізнес-планування

Література: 2.3.6.8,7

 

 

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ (ТЕМИ РЕФЕРАТІВ)*

1. Інформаційно-аналітична діяльність: роль і функції в суспільстві.

2. Діяльність аналітичних служб за кордоном.

3. Інформаційно-аналітична структура України.

4. Тенденції розвитку інформаційно-аналітичних служб.

5. Історичні умови виникнення інформаційно-аналітичних служб.

6. Методи управління процесом інформаційно-аналітичної роботи.

7. Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу.

8. Універсальна технологія аналітичної діяльності.

9. Специфіка організації інформаційно-аналітичних послуг.

10. Структурна побудова інформаційно-аналітичних служб (ІАС) залежно від сфери діяльності.

11. Функціональні підрозділи інформаційно-аналітичної служби.

12. Взаємодія ІАС з іншими структурними службами і відділами.

13. Система законодавчого забезпечення функціонування ІАС в Україні.

14. Базовий правовий акт – Закон України «Про інформацію».

15. Закони України, що регламентують діяльність ІАС.

16. ІАС органів державної влади (ОДВ) і органів місцевого самоврядування (ОМС).

17. Діяльність неурядових аналітичних організацій, «мозкових центрів»

18. Інформація як товар. Право власності на інформацію.

19. Види інформації, вимоги до неї.

20. Збір та зберігання інформації ІАС.

21. Формування баз даних в ІАС.

22. Управління дозволом доступу до баз даних.

23. Визначення кадрової потреби ІАС та джерел її забезпечення.

24. Організація комплектування ІАС кадрами.

25. Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів в ІАС.

26. Формування системи оплати працівників із застосуванням методів мотивації і стимуляції в ІАС.

27. Загальна характеристика матеріальних ресурсів ІАС.

28. Інформаційно-аналітичні системи.

29. Сутність і класифікація капіталуінформаційно-аналітичних служб.

30. Бізнес-планування в ІАС.

31. Необхідність планування діяльності ІАС.

32. Основні принципи планування інформаційно-аналітичної діяльності.

33. Стратегічне і поточне планування. Структура бізнес-планування ІАС.

34. Помилки при бізнес-плануванні діяльності ІАС

 

 

*за списком студентів в групі

ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

1. Конституція України. Закон України від 28 червня 1996 року №254-к. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради України. – 1996.- №30. – Ст.141.
2. Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади. Наказ Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 №327/225//Офіційний вісник України. – 2003. - №2. – Ст.49.
3. Про захист інформації в автоматизованих системах. Закон України від 5 липня 1994 р. №80/94 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №31. – Ст.286.
4. Про науково-технічну інформацію. Закон України від 25 червня 1993 року №3322 //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №33. – Ст.345.

 

Основна література

5. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: Моногр. — К.: МАУП, 2006. — 440 с.

6. Варенко В.М. Організація діяльності інформаційно-аналітичних служб: навчальний посібник. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. –316с.

7. Варенко В.М. Референтська справа: навчальний посібник. - К.: Кондор, -2008.–212с.

8. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: навчальний посібник. К.МАУП, 2002. –224 с.

9. Яковенко Віктор Якович. Інформаційні ресурси: Навч. посібник. — Донецьк: ДонНУ, 2007. — 202с.

Додаткова література

10. Брижко В. М., Базанов Ю. К., Харченко Л. С. Ліцензування прав на інформаційні ресурси. — К., 2000. — 132с

11. Вертузаєв Михайло Сергійович, Юрченко Олександр Михайлович. Захист інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу: Навч. посіб. / Європейський ун-т / С.Г. Лаптєв (ред.). — К.: Видавництво Європейського університету, 2001. — 322с. — (Безпека). — Бібліогр.: с. 309-318. — ISBN 966-7942-09-0.

12. Інтернет-ресурси України: Каталог адрес українських сайтів:Довідкове видання / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) / В.Д. Пархоменко (ред.)Володимир Вікторович... Камишин (уклад.). — К.: УкрІНТЕІ, 2002. — 228с.

13. Мастяниця Йосип Устинович, Соснін Олександр Васильович, Шиманський Леонід Євгенович. Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління / Адміністрація Президента України; Національний ін-т стратегічних досліджень; Центр інформаційних ресурсів і технологій. — К.: НІСД, 2002. — 140с.

14. Національна електронна бібліотека України: проектні рішення, інформаційні ресурси, вхідні формати http://www.nbuv.gov.ua/eb/ / Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського / М.М. Єрмошенко (наук.ред.), Чекмарьов (уклад.). — К., 2000. — 17с.

15. Попович Олександр Сергійович. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування та реалізації / Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України / Б.А. Маліцький (ред.). — К.: Фенікс, 2005. — 248с. — Бібліогр.: с. 234-244. — ISBN 966-651-233-5.

16. Халер Міхаель. Пошук і збір інформації: Навч. посіб. / Костянтин Макєєв (пер.з нім.), Павло Демешко (пер.з нім.). — К.: Академія Української Преси, 2006. — 308с. — Тит. арк. парал. укр., нім. мовами. — Бібліогр.: с. 299-307.

17. Щедрин Александр Николаевич. Электронные информационные ресурсы в информационной экономике / НАН Украины; Институт экономики промышленности. — Донецк: Ин-т экономики промышленности, 2003.

 

1. Інтернет-ресурси України: Довідкове видання / Український ін-т науково- технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) / В.Д. Пархоменко (ред.)Володимир Вікторович... Камишин (уклад.). — 2.вид. — К.: УкрІНТЕІ, 2004. — 239с.
2. Інтернет-ресурси України: [Каталог] / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) / В.Д. Пархоменко (ред.)Володимир Вікторович Камишин (уклад.). — 3.вид., оновлене та доп.- Довід. вид. — К.: УкрІНТЕІ, 2006. — 312с.
3. Пархоменко Володимир Дмитрович, Пархоменко Олексій Володимирович. Інформаційна аналітика у сфері науково-технічної діяльності / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ). — К.: УкрІНТЕІ, 2006. — 224с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 213-221. — ISBN 966-7505-73-1.
4. Черняк Олександр Іванович, Ставицький Андрій Володимирович, Чорноус Галина Олександрівна. Системи обробки економічної інформації: Підручник. — К.: Знання, 2006. — 448с.: рис., табл. — (Серія "Вища освіта ХХІ століття"). — Бібліогр.: с. 438-440. — ISBN 966-346-098-9.
5. Економічна інформація і практичні проблеми її реферування / Т. Рогаченко // Вісн. Кн. палати. — 1999. — N 8. — С. 16. — Бібліогр.: 5 назв.-укp.
   
   
6. Захист економічної інформації: Навч. посіб. / Ред.: В.О. Хорошко; Нац. авіац. ун-т. — К., 2002. — 77 с. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
7. Інформаційні системи і технології в банківській сфері: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Г.Т. Кравчук, Т.В. Шевчук, У.М. Коновал; Нац. банк України. Львів. банк. ін-т. — Л., 2002. — 135 с. — Бібліогр.: с. 135. — укp.
8. Інформаційні системи і технології в обліку: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. дистанц. форми навчання / В.Д. Шквір, Б.М. Романишин, А.Г. Загородній, О.С. Височан; Нац. ун-т "Львів. політехніка". Ін-т дистанц. навчання. — Л., 2003. — 211 с.
9. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посіб. / М.М. Бенько; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. — К., 2006. — 361 c. — Бібліогр.: с. 357-361. — укp.
10. Інформація як основa ефективної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки / Т.М. Іванюта // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. — 2005. — N 17. — С. 89-91.

 

Развитие теории и практики организации производства.

 

Теоретические и практические корни организации производства уходят в 18-19вв. Вопросами организации, планирования и управления производством занимались ученые, инженеры, социологи, предприниматели Англии, Германии, Франции, Америки и др. Однако в отдельную область знаний вопросы организации производства выделились лишь на рубеже 19-20вв. Толчком в этом плане стало появление паровой машины, электротехники и других изобретений, обеспечивающих поистине революционное развитие промышленности. Возникла потребность выработки и внедрения адекватных, научных методов организации производства.

Первым, кто подошел к организации производства с научных позиций, был американский инженер Ф.У.Тейлора (1856-1915гг.). В 1911г. в США было создано первое общество по совершенствованию организации производства, одним из инициаторов которого был Тейлор. Вслед за этим обществом в США и Европе стали организовываться другие аналогичные ассоциации. Возник также ряд консультативных фирм, разрабатывающих по договорам с предприятиями конкретные проблемы организации производства.

Целью Тейлора было создание системы научной организации труда на предприятии, обеспечивающей достижение максимальных результатов с наименьшими затратами трудовых, материальных и финансовых ресурсов. Способом достижения этой цели – рационализация всех элементов производства:

• средств труда (машин, оборудования, производственных зданий),
• предметов труда (сырья, материалов, топлива, энергии),
• живого труда рабочих и служащих.

Свою систему организации предприятия создал французский инженер А.Файоль (1841-1925гг.). Все операции, имеющие место на предприятии, А.Файоль разбил на 6 групп:

• механические (производство, переработка),
• коммерческие (покупка, продажа, обмен),
• финансовые (изыскание капиталов и управление ими),
• счетные (определение издержек, статистика, балансы),
• охрана имущества и работников,
• административные (предвидение, организация, распорядительство, согласование, контроль).

Весомый вклад в теорию и практику организации промышленного производства внес Г.Форд (1863-1947гг.), занимавшийся вопросами специализации и разделения труда. Он сформулировал следующие принципы организации производства:

• «Вертикальное» строение производства (позволяло максимально синхронизировать работу всех элементов технологической цепочки),
• Массовый характер производства (вел к удешевлению единицы продукции, повышал возможности механизации и автоматизации трудовых процессов),
• Полнейшее разделение труда (позволяло экономить на зарплате низкоквалифицированных рабочих),
• Унификация оборудования и предметов труда (упрощала их обслуживание и использование),
• Поточность производства (ритм работы задает конвейер и рабочий не может отстать от него).

 

После Второй мировой войны начался новый этап в развитии научной организации производства, связанный с возникновением операционных исследований – использованием аналитических методов физических и математических наук для решения проблем организации производства. С помощью операционных исследований стали разрабатываться вопросы рациональной планировки предприятия, выбора наиболее производительного оборудования, установление нормативов его производительности, расхода материальных ресурсов, рациональной организации ремонтов оборудования и др.

 

Становление науки об организации производства в России началось в конце 19в. В 1870-х гг. в МГТУ им.Н.Э.Баумана была разработана методика рационализации трудовых процессов, награжденная «медалью преуспеяния» на Всемирной торговой выставке в Вене в 1873г. В 1911-1912гг. профессор Петербургского политехнического института И.А.Семенов читал лекции по курсу «Управление заводским хозяйством». Им же была создана лаборатория по исследованию трудовых процессов, разрабатывались методики нормирования труда.

Среди наших соотечественников можно отметить П.М.Керженцева (1881-1940гг.), разработавшего основные принципы производства и научной организации труда; В.И.Иоффе (1886-1947гг.), создавшего систему микроэлементных нормативов времени для технического нормирования труда; О.И.Непорента (1886-1966гг.), разработавшего научную теорию организации производственного процесса во времени; Л.В.Канторовича (1912-1986гг.), заложившего основы линейного программирования и применившего их в планировании производства; Б.Я.Каценбогена (1897-1956гг.), разработавшего теорию и методику использования поточных методов производства на серийных заводах; Э.А.Сателя (1885-1968гг.), первым указавшего на необходимость комплексного решения конструкторских, технологических, организационных, эксплуатационных и экономических проблем современного производства и др.

 

Для России ХХ века можно выделить следующие этапы развития организации производства:

Период	Краткая характеристика этапа
1918-1928г.г.	разработка новых форм организации труда и производства. С этой целью в 1928 году создается Центральный институт труда (ЦИТ).
1929-1937г.г.	развитие тяжелой индустрии, что потребовало разработки методов проектирования новых заводов и реконструкции старых; установление технически обоснованных норм. В конце 20-х – начале 30-х годов в России появляются первые научные работы по организации производственного процесса во времени, начинают публиковаться монографии, учебные пособия по организации и планированию машиностроительного производства.
1938-1950г.г.	предвоенный период связан с решением задачи повышения индустриальной и оборонной мощи страны. Основным направлением развития организации производства здесь было создание равномерного и ритмичного производства. В годы Великой Отечественной войны возросла концентрация производства; массовый выпуск военной продукции обусловил разработку и внедрение поточных методов организации производства, которые получили свое дальнейшее развитие в послевоенные годы применительно к мирной продукции.
1951-1965г.г.	повышение производительности труда и качества продукции на основе достижений научно-технического прогресса. Для решения этой задачи разрабатывались вопросы углубления специализации производства, совершенствования производственной структуры предприятий и цехов, методов планирования и оперативного управления с помощью ЭММ и ЭВТ. В 50-е годы стали издаваться учебные пособия по курсу «Организация и планирование предприятий машиностроительной промышленности
1966-1980г.г.	ведутся исследования по вопросам дальнейшего совершенствования организации производства, но практическую реализацию эти исследования находят мало.
1981-1990г.г.	этот период характеризуется усложнением производства: появляются научно-производственные комплексы, растет число связей внутри предприятий и между ними, что требует разработки новых методов и подходов к организации производства.
2000-ые г.г.	изучение и практическое применение принципов бережливого производства

 

Организация производства как наука представляет составную часть экономической теории, изучающей производственную деятельность человека в процессе создания и распределения материальных благ.

Организация производства в научном и практическом понимании означает эффективное соединение, правильную координацию и рациональное использование в действующем производственном процессе рабочей силы, предметов труда и средств производства.

 

Разработка теоретических вопросов в области организации производства основывается на изучении, анализе и обобщении опыта передовых зарубежных и отечественных предприятий.

КОНТРОЛЬНЫЙ РУБЕЖ №1 (в дополнение к лекциям)