Визначення завантаженості вулиць автотранспортом

Результати одержаних експериментальних даних системи запалення занести в таблицю 7.1. Нижче опишіть методику встановлення стану системи запалення „класичними” засобами діагностування.

 

Таблиця 7.1 – Експериментальні значення параметрів системи запалення

Параметри	1-й циліндр	2-й циліндр	3-й циліндр	4-й циліндр
Напруга пробою, кВ

Продовження таблиці 7.1

Параметри	1-й циліндр	2-й циліндр	3-й циліндр	4-й циліндр
Напруга горіння іскри, кВ
Час горіння іскри, мс
Час накопичення комутатора, мс
Форма сигналу

 

Харківський національний технічний університет сільського господарства

Імені Петра Василенка

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання

лабораторно - практичної роботи

з інженерної екології

ОЦІНКА ВПЛИВУ АВТОТРАНСПОРТУ НА СТАН

ПОВІТРЯ ТА РІВЕНЬ ШУМУ»

 

 

	Затверджено на засіданні кафедри хімії, агрономії і екології Протокол №9 від 17.05.2010 р.   Затверджено на засіданні Методичної ради ННІ ПХВ Протокол №9 від 26.05.2010 р.

 

 

 

Харків 2010

О.В. Солошенко, А.М. Фесенко, Н.Ю. Гаврилович, С.І. Кочетова, Л. С. Осипова, В.І. Солошенко, Безпалько В.В.

 

Оцінка впливу автотранспорту на стан повітря та рівень шуму: Методичні рекомендації до виконання лабораторно – практичної роботи з основ екології. – Х.: ХНТУСГ, 2010. – 16 с.

 

 

Рецензенти:

М.Р. Казюта, к. с.-г. н., доцент /Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

В.В. Юрченко - к. с.-г. н., доцент /Харківська державна зооветеринарна академія

 

 

	Методические указания предназначены для приобретения практических навыков оценки качества воздуха и акустических характеристик городской среды. В методических указаниях приводится методика оценки качества среды и справочный материал для возможности проведения работы. Рассчитаны для студентов высших учебных заведений технических специальностей.
		© О.В. Солошенко, А.М. Фесенко, Н.Ю. Гаврилович, С.І. Кочетова, Л. С. Осипова, В.І. Солошенко, Безпалько В.В.     © Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

 

Оцінка впливу автотранспорту на стан повітря ТА РІВЕНЬ ШУМУ

 

Мета: навчитись:

1. оцінювати рівень забруднення сельбищної зони;

2. визначати основні фактори, що впливають на зменшення забруднення.

 

Пояснення до завдання

Автотранспорт, чисельність якого на вулицях міст і сіл України постійно зростає, негативно впливає на самопочуття їх мешканців, чинячи як пряму, так і опосередковану дію: шум, забруднення повітря й ґрунтів, ущільнення ґрунтів тощо. Викиди автотранспорту, що містять вуглеводні, оксиди нітрогену, сульфуру, карбону, сажу, надзвичайно небезпечний бенз(а)пірен тощо, зумовлюють появу смогів та кислотних дощів, почастішання респіраторних захворювань населення. Особливо значне забруднення спостерігається поблизу перехресть вулиць, де автомобілі змінюють швидкість або мотори працюють на холостому ходу.

Викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами автотранспорту регламентуються стандартами; вміст ароматичних вуглеводнів, бензолу і оксидів сульфуру обмежуються стандартами на пальне. Останнім часом з метою зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля і здоров'я людей вживають заходи, серед яких і заборона на використання домішок тетраетилплюмбуму (тетраетил свинцю) в пальному, перехід на природний газ, альтернативні види палива рослинного походження.

 

Хід роботи

Студентам необхідно розподілитися на групи, і після інструктажу зайняти спостережні пункти по обидва боки вулиць (з пожвавленим рухом автотранспорту — в центрі міста; з незначним рухом; на ділянках, де багато транспортних розв'язок і світлофорів тощо).

Збирати матеріал можна як упродовж одного практичного заняття, так і в різні години доби протягом тривалого часу.

Інтенсивність руху автотранспорту визначають методом підрахунку автомобілів різних типів — 3 рази по 20 хв. під час кожного терміну вимірювань (о 8-й, 13-й і 18-й год.). Записи заносять у таблицю:

 

Тип автомобіля	Кількість автомобілів в різний період доби, шт.
8 год.	13 год.	18 год.

 

Визначення завантаженості вулиць автотранспортом

Оцінку завантаженості вулиць автотранспортом визначають за інтенсивністю руху:

• низька інтенсивність руху — 2,7—3,6 тис. автомобілів за добу;

• середня інтенсивність руху — 8—17 тис. автомобілів за добу;

• висока інтенсивність руху — 18—27 тис. автомобілів за добу.

 

Необхідно оцінити рух транспорту на окремих вулицях, побудувати графіки, обговорити способи зменшення негативного впливу транспорту на стан довкілля. Результати можна подати у вигляді графіків (рис. 1)

Знаючи види викидів і концентрацію окремих забруднювачів у відпрацьованих газах автотранспорту, можна розрахувати ступінь забруднення повітря на висоті людського зросту чи іншій висоті.

Рис. 1. Графік інтенсивності руху автотранспорту

Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами на ділянці магістральної вулиці (за концентрацією чадного газу СО)

Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не лише від інтенсивності руху, вантажності машин, кількості та характеру викидів, а й типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості й температури повітря. Тому всі ці особливості слід зазначати.

Ухил визначають візуально чи з допомогою екліметра, швидкість вітру — анемометром, вологість повітря — психрометром, вміст СО, пилу, оксидів нітрогену і сульфуру, вуглеводнів визначають за стандартними методиками.

Зазначають наявність насаджень, які поглинають пил та інші забрудники, зменшують шумове навантаження, регулюють мікроклімат (вміст вологи, кисню, СО₂, йонів, фітонцидів).

Усі ці впливи різних чинників під час визначення концентрації СО враховує формула:

 

К_со= (А+ 0,001 N× K_m)× К_а ×К_н ×К_с ×К_в ×К_п,

 

де А — фонове забруднення атмосферного повітря (А - 0,5 мг/м³); N — сумарна інтенсивність руху автомобілів на ділянці вулиці (шт./вимір.); К_m — коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в повітря СО; К_а — коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості; К_н — коефіцієнт, що враховує зміну забруднення атмосферного повітря оксидом карбону залежно від величини поздовжнього нахилу; К_с — те саме відносно швидкості вітру; К_в — те саме відносно вологості повітря; К_п — коефіцієнт збільшення забрудненості атмосферного повітря оксидом карбону біля перехресть.

Коефіцієнт токсичності автомобілів визначають як середньо залежний для потоку автомобілів за формулою:

 

К_m = P_i ×К_m¹,

 

де P_i — склад руху, частки одиниці, значення К_m¹ визначають за таблицею 1:

 

Тип автомобіля	Коефіцієнт К'm
Бензинові: пасажирські з кількістю сидячих місць до 8 та вантажні масою до 1305кг	1,0
Бензинові з кількістю пасажирських місць більше 8 та масою в межах 1305-1760кг	1,81
Бензиновімасою більше 1760кг	2,27
Дизельнімасою до 1305кг	0,5
Дизельнімасою більше 1760кг	0,63
Дизельнівеликовантажні	0,74
Автомобілі на газовому паливі	0,94

 

Значення коефіцієнта К_а, що враховує аерацію місцевості, визначають за таблицею 2:

Тип місцевості за ступенем аерації	Коефіцієнт Ка
Транспортні тунелі	2,7
Транспортні галереї	1,5
Магістральні вулиці і дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків	1,0
Вулиці та дороги з одноповерховою забудовою	0,6
Міські вулиці та дороги з однобічною забудовою, набережні	0,4
естакади, високі насипи	0,4
Пішохідні тунелі	0,3

Для магістральної вулиці К_а =1.

 

Значення коефіцієнта К_н, що враховує зміни забруднення повітря СО відповідно величини повздовжнього нахилу вулиці, визначають за таблицею 3:

 

Повздовжній ухил, град	Коефіцієнт Кн
	1,00
	1,06
	1,07
	1,18
	1,55

 

Коефіцієнт К_с, що враховує вплив швидкості вітру на вміст СО в повітрі, визначають за таблицею 4:

 

Швидкість вітру, м/с	Коефіцієнт Кс
	2,70
	2,00
	1,50
	1,20
	1,05
	1,00

 

Таблиця 5. Характеристика вітру за шкалою Бофорта (за візуальними спостереженнями)

Бали	Швидкість вітру, м/с	Вітер	Стан природи
	0 – 0,2	Штиль	Вітру немає. Дим з труб піднімається вертикально. Листя дерев нерухоме. Море дзеркально гладке.
	0,3 – 1,5	Тихий	Вітер ще не рухає флюгер, але відносить дим. На морі з’являються брижі, але піни немає.
	1,6 – 3,3	Легкий	Вітер відчувається обличчям. Шелестить листя. Флюгер рухається. Гребні на хвилях не перекидаються.
	3,4 – 5,4	Слабкий	Постійно гойдаються листя і тонкі гілки дерев. Розвиваються легкі прапори. Гребні хвиль добре виражені, утворюють склоподібну піну.
	5,5 – 7,9	Помірний	Вітер піднімає пил та папірці, рухає тонкі гілки дерев. Хвилі на морі подовжені, білі баранці утворюються у багатьох місцях.
	8,0 – 10,7	Свіжий	Гойдаються тонкі стовбури дерев. Хвилі на морі ще невеликі, але всюди видно баранці.
	10,8 – 13,8	Сильний	Гойдаються товсті гілки. Гудуть телефонні дроти. Утворюються великі хвилі, білі пінисті гребні займають великі площі.
	13,9 – 17,1	Міцний	Гойдаються стовбури дерев. Йти проти вітру важко. Хвилі нагромаджуються, гребні зриваються, піна лягає смугами по вітру.
	17,2 – 20,7	Дуже міцний	Вітер ламає гілки дерев, йти проти вітру дуже важко. Хвилі на морі помірно високі, довгі. З країв гребенів починають злітати бризки.
	20,8 – 24,4	Шторм	Вітер зриває черепицю і димові ковпаки. Хвилі на морі високі. Гребні перекидаються, перетворюючись на бризки.
	24,5 – 28,4	Сильний шторм	Вітер руйнує будівлі, з корінням вириває дерева. Хвилі дуже високі, гребні завертаються вниз. Поверхні моря біла від піни.
	28,5 – 32,6	Жорстокий шторм	Хвилі на морі такі високі, що судна невеликого і середнього розміру часом ховаються з очей. На суші такий сильний вітер спостерігається рідко
	32,7 та більше	Ураган	Море покрите смугами піни. Повітря наповнене піною та бризками. Видимість дуже погана.

Примітка. Різке короткочасне посилення вітру до 20 м/с називається шквалом.

 

Коефіцієнт К_в (враховує вплив відносної вологості повітря на концентрацію СО) поданий у таблиці 6:

 

Відносна вологість повітря, %	Коефіцієнт Кв
	1,45
	1,30
	1,15
	1,00
	0,85
	0,75
	0,60

 

Значення коефіцієнта К_п для різних типів перехресть наведені в таблиці 7:

 

Тип перехрестя	Коефіцієнт Кп
Регульоване перехрестя:
світлофорами звичайне	1,8
світлофорами регульоване	2,1
саморегульоване	2,0
Нерегульоване:
зі зниженою швидкістю	1,9
кільцеве	2,2
з обов'язковою зупинкою	3,0

 

Підставивши значення наведених коефіцієнтів, обчисліть концентрацію оксиду карбону на певній ділянці магістралі за різних метеорологічних умов або на ділянках з різною забудовою. Зробіть висновки, які чинники більше, а які менше впливають на забрудненість повітря оксидом карбону.

Згідно з існуючими вимогами ДСТУ, гранично допустима концентрація оксиду карбону (максимально разова) ГДК_МР складає 3,0 мг/м³, а ГДК_СД (середньодобова) – 1,0 мг/м³.