Як кодується графічна інформація?

1. Отримати індивідуальне завдання у викладача.

2. Ознайомитись з методичними вказівками до лабораторної роботи.

3. Вивчити склад, структуру та порядок роботи з Інтернет-сервісами Google.

4. За допомогою Інтернет-сервісів Google:

· створити новий обліковий запис електронної пошти Gmail;

· створити (імпортувати) таблицю в Google Docs на основі даних з лабораторної роботи № 3 та зберегти її;

· створити (імпортувати) календар подій по задачах (фазах) в Google Calendar на основі даних з лабораторної роботи № 3;

· призначити кожній фазі власний колір в календарі;

· створити нову подію – в такий-то день в такій-то годині в групі КН-4... відбудеться пара з такого-то предмету – та розіслати її усім одногрупникам та викладачу;

5. Оформити результати роботи у вигляді звіту до лабораторної роботи.

6. Захистити лабораторну роботу.

Як кодується графічна інформація?

 

http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8

 

 

Кодування кольору.

При кодуванні кольору відбувається його розкладання на основні складові - їх три (червоний, синій, зелений). Змішуючи ці кольори виходять різні відтінки.

У процесі дискретизації використовуються різні палітри.

Кожний колір розглядається як майбутній стан крапки.

 

Кількість кольорів N і кількість інформації I, зв'язані між собою і обчислюються по формулі: N=2i. Такі вихідні дані необхідні для кодування кольору кожної окремо крапки.

Наприклад, у найпростішому випадку палітра кольорів складається із двох - чорного і білого.

Значить кожна крапка на екрані приймає або «чорне» або «біле» стан.

По заданій формулі можна обчислити кількість інформації, необхідну для кодування кольору кожної крапки.

 

Кількість біт, необхідних для кодування кольору пікселя - це глибина кольору.

Кольорові зображення будуються із двійковим кодом кольору кожної крапки. Ця інформація зберігається у відеопам'яті. Такі зображення змінюють глибини кольору - 8, 16, 24 і 32 біта.

Кольорова картинка народжується на екрані шляхом змішування трьох базових кольорів: червоного, зеленого та синього. Ця колірна модель називається RGB (по перших буквах англійських назв квітів - Red, Green, Blue)

Для одержання безлічі відтінків (відповідно виходить і багата палітра кольорів) основним або базовим кольорам задаються різні інтенсивності (яскравість, контрастність, насиченість).

Наприклад, при глибині кольору в 24 біта (по 8 біт на кожний колір або канал) виходить N=28 =256 рівнів інтенсивності, задані двійковими кодами - від 00000000 (мінімальної) до 11111111 (максимальної).

Графічні режими моніторів.

Розглянемо формування растрового зображення на екрані монітора, розміром 800х600 крапок.

Розраховуємо необхідний обсяг відеопам'яті для графічного режиму 800х600 і глибиною кольору в 24 бита.

Усіх крапок на екрані 480 000 (800 множимо на 600).

Обчислюємо необхідний обсяг відеопам'яті: 24 біт х 480 000 = 11 520 000 біт = 1,37 Мегабайт

По такій же аналогії розраховуються обсяги відеопам'яті і для інших популярних графічних режимів – 1024х768, 1280х1024, 1440х900, 1600х1200 і т.д.

 

Для довідки: в Windows є можливість вибору графічних режимів; також можна налаштовувати відеосистему комп'ютера (монітор і відеоадаптер).

 

 

“Програмування графіки” – пояснити термін.

Комп'ютерна гра́фіка — це графіка, тобто двовимірні зображення, які створюються, перетворюються, оцифровуються, обробляються і відображаються засобами обчислювальної техніки, включаючи апаратні і програмні засоби.

 

Пояснити термін – “відеокарта”.

 

Відеока́рта (графічна карта, графічний адаптер, графічний прискорювач (англ. videocard) — пристрій, призначений для обробки, генерації зображень з подальшим їх виведенням на екран периферійного пристрою.

устройство, преобразующее графический образ, хранящийся, как содержимое памяти компьютера или самого адаптера, в иную форму, предназначенную для дальнейшего вывода на экран монитора. В настоящее время эта функция утратила основное значение, и в первую очередь под графическим адаптером понимают устройство с графическим процессором - графический ускоритель, который и занимается формированием самого графического образа.

 

Що таке “відеоінформація”, “відеопам’ять”?

Видеоинформация - це Изображение, зафиксированное на магнитной ленте, киноплёнке, фотоснимке или на оптическом диске, с которых оно может быть воспроизведено.

Відеопам`ять (video RAM) — доступна відеокарті область оперативної пам`яті комп'ютера, в якій розміщені дані, що відповідають зображенню на екрані. Відеопам'ять може бути виділена з основної оперативної пам'яті системи, в цьому випадку говорять про розподілювальну (shared) пам'ять.

 

Як відбувається перетворення відеоінформації при виведенні малюнка на екран і при скануванні?

 

Що таке растровий підхід представлення зображення?

Растрова графіка застосовується у випадках, коли графічний об'єкт представлено у вигляді комбінації точок (пікселів), яким притаманні свій колір та яскравість і які певним чином розташовані у координатній сітці. Такий підхід є ефективним у разі, коли графічне зображення має багато напівтонів і інформація про колір важливіша за інформацію про форму (фотографії та поліграфічні зображення). При редагуванні растрових об'єктів, користувач змінює колір точок, а не форми ліній. Растрова графіка залежить від оптичної роздільності, оскільки її об'єкти описуються точками у координатній сітці певного розміру. Роздільність вказує кількість точок на одиницю довжини.

 

Що таке векторний підхід представлення зображення?

Ве́кторна гра́фіка (також геометричне моделювання або об’єктно-орієнтована графіка) створення зображення з сукупності геометричних примітивів - (точок, ліній, кривих, полігонів), тобто об’єктів які можна описати математичним рівнянням. На відміну від растрової графіки, яка подає зображення як набір пікселів (точок).

 

Людське око працює як растрова картинка: Воно захоплює зображення хаотичних фотонів нервовими рецепторами, як растрове зображення. Але мозок — відповідно до поширенного тлумачення [Джерело?] — зберігає його як векторне зображення. Мабуть, тому, що — як і в комп'ютері — його легше зберігати. Це пояснює чому люди можуть розпізнавати прості малюнки як мультфільми тільки з контурами тому, що це дуже подібно до того як працює людський мозок. Це також використовується як пояснення того факту що логотипи та знаки(символи) з простими та геометричними формами більш легко запам'ятовуються та впізнаються.

 

 

Недоліки растрового та векторного підходу?

Недоліки растрової графіки:

складність управління окремими фрагментами зображення. Потрібно самостійно виділяти ділянку, що є складним процесом;

растрове зображення має певну роздільність і глибину представлення кольорів. Ці параметри можна змінювати лише у визначених межах і, як правило, із втратою якості;

розмір файлу є пропорційним до площі зображення, роздільності і типу зображення, і, переважно, при хорошій якості є великим.

 

До недоліків векторної графіки варто віднести, що не кожен об'єкт може бути легко зображений у векторному вигляді. Крім того, кількість пам'яті і часу на відображення залежить від числа об'єктів і їх складності.

 

Які існують способи кодування кольорів?

При кодуванні інформації про колір за допомогою восьми біт даних можна передати тільки 256 колірних відтінків. Такий метод кодування кольору називається індексним. Зміст назви в тім, що, оскільки 256 значень зовсім недостатньо, щоб передати весь діапазон квітів, доступний для людського ока, код кожної крапки растра виражає не колір сам по собі, а тільки його номер (індекс) у деякій довідковій таблиці, називаною палітрою. Зрозуміло, ця палітра повинна прикладатися до графічних даних – без неї не можна скористатися методами відтворення інформації на екрані чи папері.

 

 

Назвіть прикладні програми, що призначенні для роботи з графікою?

ADOBE Photoshop 9 CS 2

 

Безперечний лідер в області растрової графіки впродовж багатьох років, що не має абсолютно ніяких конкурентів. Веб-дізайнери, художники, оформлювачі, фотографи - всі вони не представляють своєї роботи без цієї програми. Растрова графіка і Adobe Photoshop - слова синоніми, загалом, справжнісінький стандарт.

 

GIMP 2.4.6

 

Цей растровий графічний редактор дуже популярний на Unix/Linux платформах. З деяких пір і в Windows.

 

Хоча програма має достатньо широкі можливості, я все-таки вважаю, що софтвер даного класу не може скласти гідну конкуренцію стандарту в особі Adobe Photoshop, проте, GIMP і йому подібні проекти обов′язково знайдуть своїх користувачів, а оскільки програма має відкриті початкові коди, то поборники в особі любителів Open Source їй забезпечені.

Everything you need to know about blackjack tournaments is hidden here: just come and see.

 

Для роботи програми необхідний GTK+ 2.0.

 

Paint Shop Pro 11.20

 

Професійний редактор растрової графіки. Володіє широкими можливостями по обробці графіки, але основний упор направлений на обробку фото. Думаю, що дану програму можна сміливо назвати другим номером після незаперечного лідера в особі ADOBE Photoshop.

 

Нагадаю, що не так давно програма випускалася під маркою Jasc. На даний же момент випуск і розробка програми ведеться під маркою Corel (яка не так давно придбала Jasc і продовжує розвиток її ключових продуктів).

 

PhotoImpact X3

 

PhotoImpact вважається професійним редактором растрової графіки. Може похвалитися ясним і зрозумілим інтерфейсом, досить широкими можливостями, невеликим розміром і широким набором різних доповнень (текстури, шаблони, ефекти). Також в програмі є вбудовані засоби для веб-розробки.

 

Paint.NET 3.22