Студопедия — Античні міста – держави в Північному Причорномор’ї
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Античні міста – держави в Північному Причорномор’ї






Грецька колонізація Середньоземноморського басейну VІІІ — VІ ст. до н.е., що отримала в літературі назву “великої”, з VІІ ст. перекидається і на землі Північного Причорномор'я, остаточно втягуючи їх у орбіту середньоземноморської цивілізації. Початок колонізації поклали греки з Мілета.

Причинами колонізації були: бажання розширити ринки збуту деяких своїх товарів і постійна потреба греків у землі (демографічна причина - відносне перенаселення). Наступна причина - соціально-політична — внутрішня боротьба різних угрупувань. Важливою причиною колонізації була також економічна — різка диференціація багатих і бідних та потреба інтенсифікації виробництва. Але найважливішою причиною колонізаційного руху були торговельні інтереси греків, адже Причорномор'я було житнецею Греції. Звідси в Грецію і в Малу Азію вивозились хліб, хутра, мед, віск, риба, сіль і будівельна деревина. Крім того, зростаюча економіка потребувала регулярного притоку рабів. Греція постачала в колонії вино і маслинову олію, тканини, дорогоцінний посуд, художню кераміку тощо.

У процесі колонізації в Північному Причорномор'ї і Приазов'ї виникло чотири основних центри:

1. Ніконій (біля сучасного села Роксолани) і Тіра (від грецької назви Дністра — Тірас) — район Дністровського лиману (VІ ст. до н.е.);

2. Борисфен, згодом — Ольвія (у перекладі “Щаслива”) - район Дніпро-Бузького лиману, біля р. Гіпаніс (Буг) де тепер село Парутіно (межа VІІ — VІ ст. до н.е.);

3. Херсонес Таврійський (у перекладі “Півострів Таврів”), поруч з сучасним Севастополем, Керкінітида (сучасна Євпаторія), Калос-Лімен (у перекладі “Прекрасна Гавань”, сучасне Чорноморське) — район Західного Криму (VІ — V ст. до н.е);

4. Феодосія, Пантікапей (сучасна Керч), Фанагорія, Кіммерік, Горгіпія (спочатку — Синдська Гавань, нині — Анапа), Гермонасса (станиця Таманська Краснодарського краю РФ), Німфей — Східний Крим, території по обох берегах Керченської протоки, Таманський півострів (VІ до н.е);

5. Одес чи Ордес, на схід од теперішньої Одеси, там, де сходиться Чорне море з Азовським;

6. Панаїс - в гирлах Панаїса (Дона).

В історії античних держав цього великого регіону виділяють два основних періоди:

VI-II ст. до н.е. - час самостійного життя на базі еллінських традицій і більш-менш мирного співіснування зі скіфськими племенами;

І ст. до. н. е. - ІV ст. н.е. - період підпорядкування спочатку Понтійському царству Мітрідата VI Євпатора, потім Римській державі, час руйнівних набігів гетів, готів, гунів та значного посилення “варваризації” культури і побуту.

Це були типові рабовласницькі міста-держави, подібні до своєї метрополії, центри торгівлі і ремесла, які збагачувалися завдяки торгівлі рабами, хлібом, рибою, вином, зброєю, тканинами, срібними та глиняними вазами. Ці товари греки часто одержували від скіфів в обмін на золоті прикраси, предмети розкоші, вино тощо. Так, Ольвія і Пантікапея торгували найбільше збіжжям (зерном), рибою, шкурами.

Основною формою державності у греків був поліс або місто-держава. Поліс (у римлян - civitas – громадянин) виріс із сільської общини, і сам став одним із варіантів, общинної структури. Згідно із уявленнями самих древніх греків, поліс — це не стіни, а перш за все, люди, громадянський колектив. Поліс являв собою єдність у трьох особах: держава, місто, община. Община складалася з колективу громадян, які були власниками земельних наділів і воїнами, людьми зацікавленими в тому, щоб приймати участь у політичному і культурному житті свого рідного міста. Економічну основу полісу складала така форма власності на землю, яку можна назвати колективною (державною, общинною), й індивідуальною (приватною).

Система органів влади і право полісів Північного Причорномор'я були схожими з інституціями материкової Греції. Вищим органом влади вважалися збори громадян-землевласників (скорочено - “народ”), які, поряд із радою, здійснювали законодавчі функції. У зборах брали участь усі громадяни (жінки, чужоземці та раби громадянинами не являлися), вирішуючи питання зовнішньої політики, оборони, наділення іноземців громадянськими правами, забезпечення населення харчами в неврожайні роки, надання торговельних пільг. Виконавча влада належала окремим колегіям (найвища - колегія архонтів, військова — стратегів, контролююча виконання державних декретів — колегія номофілаків тощо) або окремим посадовим особам, які регулярно переобиралися, як правило через рік. У колоніях діяли судові установи — дікастерії, що ділилися на різноманітні відділення для розгляду відповідних питань.

Міста-держави східного Криму і Таманського півострова близько V ст. д.н.е. об'єдналися в союз із метою забезпечення контролю над Керченською протокою і над торговельними потоками між Азовським і Чорним морями. На чолі союзу встали правителі (архонти) Пантікапею. Так утворилося Боспорське царство з центром у Пантікапеї.

Історія формування Боспорського царства доволі довготривала, так близько 438 р. д.н.е. Спартакіди встановили тиранічне правління, перетворивши слабку добровільну асоциацію міст (спочатку — релігійний, потім - військово-політичний союз) у могутню державу, відому як Боспорське царство. У цій монархії повільно, але неухильно відмирали традиції полісного самоврядування, інтенсивно зростала бюрократизація управління. Боспор — спадкова тиранія, що являлася, на думку фахівців, поодиноким явищем у конституційній історії античного світу.

Характерна Боспору своєрідність організації суспільного життя полягала у синтезі елементів полісної державності з царським правлінням. З одного боку — обожнення династа, його необмежена влада, постійний бюрократичний апарат, царська власність на значну частину земель, наявність професійної армії, а з другого боку — видимість функціонування демократичних інститутів. Боспорські міста являли собою включені до складу держави поліси, наділені рядом привілеїв. Особливо — це столиця Пантікапей; могутня Феодосія, приєднана в ІV ст. до н.е.; Танаїс, заснований у гирлі Дону близько ІІІ ст. до н.е. ймовірно противникам центральної влади; Фанагорія, що підтримала в І ст. н.е. Рим у боротьбі з повсталими боспорськими царями.

У період правління Мітрідата VI Євпатора Боспорське царство в 63 р. до н.е. було розбито римлянами, а Чорне море стало внутрішнім морем Римської імперії.

Одним з найбільш крупних центрів грецьких міст-держав Півічного Причорномор’я була Ольвія, якабула заснована в середині VII ст. до н.е. вихідцями з Мілету в Малій Азії. Предмети їх побуду знаходять в могилах – курганах скіфів по всій території України.

Ольвія була містом-республікою. Більшість її мешканців – малозабезпечені вільні громадяни, переселенці і раби. Умови і порядок виконання, державних і суспільних обов’язків тут були строго визначені.

Отже, служба в армії, права громадян, система їх захисту і порядок здійснення правосуддя в Ольвії були законодавчо оформленими.

У ІІІ ст. до н.е. Ольвії довелося відбивати напади скіфських племен. У ІІ ст. до н.е. на ольвійських монетах з’являються зображення скіфських царів. Це було ознакою того, що Ольвія стала їх данницею. У І ст. до н.е. Ольвія настільки постраждала від нападу кочівників, що постало навіть питання про переселення мешканців в інше місце. З ІV ст. н.е. згадки про Ольвію вже припиняються.

Отже, у містах заснованих греками, існували дві форми правління: міста – республіки і - монархії. Греки-колоністи були носіями високої культури.

Причинами занепаду античних міст-полісів була загальна криза рабовласницької економіки і постійні напади кочівників.

 







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 658. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия