Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Перші землероби і скотарі на території України





 

До західних слов’ян належали балтійські і полабські слов’яни, поляки, чехи, морави, словаки, хорвати. Кожен з цих етносів мав свою подальшу історію: балтійські та полабські слов’яни, хорвати та словаки розділилися на дрібні самостійні племена або роди, що ворогували між собою. Німці забрали ці племена під свою владу та насадили католицтво; поляки заснували свою власну велику державу зі столицею Краковом; чехи та морави теж заснували державу, що називалася Велико-Моравською, зі столицею Велеградом; у 905 р. монгольське плем’я угрів або мадярів осіли на південь від моравів в Ігорській долині, де заснували Велико-Угорську (Венгерську) державу.

Південні слов’яни складалися із двох народів: сербів і болгарів, котрих грецький імператор у 858 р. охрестив у православну віру. Південнослов’янська гілка слов’ян склалася шляхом завоювання слов’янами частини Балканського півостріву у постійних війнах з Візантією.

Східні слов’яни поділялися на: полян (жили на полях над Дністром, та на озері Ільмень де збудувала місто Новгород), деревлян (жили понад річкою Прип’яттю), дулібів (жили на Волині), сіверян (жили на Чернігівщині понад р. Десною), суличів (жили понад р. Сулою), тіверців (жили понад Дністром), бужан (жили понад західним Бугом), угличів (жили біля Чорного моря), хорватів та луган (жили на Галичині), дреговичів (жили понад річкою Березиною та на болотах); полочан та кривичів (жили над рікою Двіною та р. Полотою), радимичів і в’ятичів (жили на на р. Сожі і р. Оці), камських болгар (жили по річці Волзі) та чорних болгар (жили на кавказькому березі Азовського моря).

Найдавніші міста у слов’ян були: Київ – у полян, Любег і Чернігів – у сіверян, Полоцьк – у полочан, Смоленськ – кривічів, Корестень – деревлян, Новгород на озері Ільмені та Луцьк – у дулібів.

Побут

Слов’яни займалися хліборобством, бджільництвом, худобою, охотою, риболовством. Жили великими сім’ями з найстаршими на чолі, збирали місцеві віче та ради.

Віра

Слов’яни вірували, що усім світом правлять багато богів та почитали усякі природні сили як якогось бога. Слов’янські язичницькі боги - Перун, Даждьбог, Сімаргл, Велес, Хорс та ін. Жертовники слов’яни ставили по лісах, жерців не мали. Мертвих або закопували в землю, або палили на великому вогнищі і потім збирали у мішки і ті мішки ставили на стовпах, на роздоріжжі. Значних покійників ховали дуже пишно, після того, як поховають покійника, на його могилі справляли тризну.

Шлюб у давніх слов’ян робився так – парубок або одружений чоловік сплачував родичам дівчини викуп, тобто обдаровував їх подарунками (як правило червоне вино).

У ІV ст. н.е. розпочався процес етногенезу слов’ян і візантійців. Від Чорного моря слов’ян відтіснили авари і болгари, через що слов’яни зайняли лісову смугу між Дніпром і Дністром, тобто Волинь, яка й стала першою загальнослов’янською державою, яку потім розгромили авари. Був ще інший союз племен – полянський з центром у Києві.

Значний вплинули на розвиток слов’янських племен варварські навали. Так, Нестор Літописець зазначав, що гуни, які панували в Азово-Чорноморських степах наприкінці ІV – початку V стст. часто нападали на поселення слов’ян й руйнували їх. У середині VI ст. через лісостепові землі східних слов’ян пройшли авари, які залишили по собі недобру пам’ять у вигляді літописної легенди про насильство над дулібами («авари примучшна Дулебы»), тому останні приєднались до західних слов’ян. Врешті-решт, втягли у свою орбіту слов’ян, що проживали у східно-європейському лісостепу - слов’яно-аварські і словяно-візантійські війни VI ст. В результаті ціх війн Антське царство, яке існувало в середньому Подніпров’ї з ІV по VI ст. розпадається.

Негативний вплив на розвиток слов’янських племен мали і нападки утвореного у другій половині VII ст. Хазарського каганату (феодального державного утворення Східної Європи (проіснував до середині Х ст.). Вони брали данину з полян, сіверян і з в’ятичів (по срібній монеті від одного мешканця).

Проте, словяни ж витримали натиск кочових войовничих народів у VI-VII ст., використавши своє вигідне положення на Дніпрі, який фактично був шляхом на південь для північних племен дніпровського басейну. Київ, який контролював дніпровську магістраль, став природним центром процесу інтеграції східнослов’янських племінних союзів.







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 1807. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...


Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

ТЕХНИКА ПОСЕВА, МЕТОДЫ ВЫДЕЛЕНИЯ ЧИСТЫХ КУЛЬТУР И КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА МИКРООРГАНИЗМОВ. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА БАКТЕРИЙ Цель занятия. Освоить технику посева микроорганизмов на плотные и жидкие питательные среды и методы выделения чис­тых бактериальных культур. Ознакомить студентов с основными культуральными характеристиками микроорганизмов и методами определения...

САНИТАРНО-МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВОДЫ, ВОЗДУХА И ПОЧВЫ Цель занятия.Ознакомить студентов с основными методами и показателями...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Постинъекционные осложнения, оказать необходимую помощь пациенту I.ОСЛОЖНЕНИЕ: Инфильтрат (уплотнение). II.ПРИЗНАКИ ОСЛОЖНЕНИЯ: Уплотнение...

Приготовление дезинфицирующего рабочего раствора хлорамина Задача: рассчитать необходимое количество порошка хлорамина для приготовления 5-ти литров 3% раствора...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия