Формування феодальних відносин у Давньоруській Київській

державі (кінець IХ - початок XII ст.)

Князь

Бояри

Огнищанин

^{(управляючий господарством князя)}

Ключник Тіун Староста

^{(управляючий господарством)}

Дружина – воєвода Тисяцькі Сотники Десятники

С мерди Міщани

^{(вільні селяни громадники) (городяни)}

 

 

Причини занепаду та історичне значення держави Київської Русі

Після смерті Ярослава Мудрого встало питання про подальше управління державою. Численні спадкоємці прагнули нікого не образити і не обділити, тому було ухвалене рішення про розподіл Київської Русі на окремі удільні князівства. Таким чином, з`їзд князів в м. Любечі в 1097 р. поклав початок цілої епохи в історії України – епохи феодальної роздробленості.

Причини феодальної роздробленості:

1. зростання продуктивних сил у сільському господарстві і ремеслі та натуральний характер господарства;

2. укріплення феодальної власності на землю, подальший розвиток феодального засобу виробництва;

3. зростання вотчинного землеволодіння;

4. княжі усобиці, політична децентралізація руських князівств через зростання могутності удільних князівств;

5. величезні географічні розміри Київської Русі;

6. збільшення кількості залежних селян, зростання їх експлуатації;

7. етнічні відмінності окремих регіонів Київської держави;

8. напади степових кочівників.