Формування феодальних відносин у Давньоруській Київській
державі (кінець IХ - початок XII ст.)
Князь
Огнищанин (управляючий господарством князя) Ключник Тіун Староста
Дружина – воєвода Тисяцькі Сотники Десятники
С мерди Міщани (вільні селяни громадники) (городяни)
Причини занепаду та історичне значення держави Київської Русі Після смерті Ярослава Мудрого встало питання про подальше управління державою. Численні спадкоємці прагнули нікого не образити і не обділити, тому було ухвалене рішення про розподіл Київської Русі на окремі удільні князівства. Таким чином, з`їзд князів в м. Любечі в 1097 р. поклав початок цілої епохи в історії України – епохи феодальної роздробленості. Причини феодальної роздробленості: 1. зростання продуктивних сил у сільському господарстві і ремеслі та натуральний характер господарства; 2. укріплення феодальної власності на землю, подальший розвиток феодального засобу виробництва; 3. зростання вотчинного землеволодіння; 4. княжі усобиці, політична децентралізація руських князівств через зростання могутності удільних князівств; 5. величезні географічні розміри Київської Русі; 6. збільшення кількості залежних селян, зростання їх експлуатації; 7. етнічні відмінності окремих регіонів Київської держави; 8. напади степових кочівників.
|
Бояри
(управляючий господарством)
