Студопедия — Література і фольклор
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Література і фольклор






 

Усна народна творчість, яка передалася з покоління в покоління, стала важливим джерелом літературних творів і літописання у Давньоруській Київській державі. Численні народні пісні, перекази, казки, легенди, прислів’я зберегли риси і нашарування давніх епох. Дохристиянської пори сягають русальні пісні. Давнє походження мають обрядові пісні – весільні, поховальні, різного роду плачі і голосіння.

Деякі історичні перекази і легенди увійшли до літературних і літописних творів. Зокрема, легенда про трьох братів – засновників Києва фігурує в «Повісті временних літ» 1113 р. «Повість минулих літ» – найвидатніший історичний твір середньовіччя (ХІІ ст.) Упорядником «Повісті...» був Нестор, чернець Києво-Печерського монастиря. Літопис Нестора у 1116 р. редагував ігумен Видубицького монастиря Сильвестр. Втручання в літопис хоч і спотворили частково істинний зміст статей, все ж не змогли знищити цінний історичний твір, який й досі є найвидатнішою пам’яткою з історії Київської Русі. Продовженням «Повісті…» є Київський літопис, який охоплює події від 1111 р. до 1200 р. Основний зміст літопису – княжа боротьба за київський стіл та боротьба русичів проти половців.

Виникнення писемності у східних слов’ян створило умови для перетворення усної народної творчості в письмову літературу. Літературний спадок Київської Русі був виключно багатим. За підрахунками окремих учених, у ХІ – ХІІІ ст. в обігу по всій території Русі перебувало близько 140 тис. книг кількох сотень найменувань. Звісно, що страшні руйнування, заподіяні татаро – монголами у середині ХІІІ ст., і війни в подальші часи привели до величезних втрат літературної спадщини Київської Русі, проте деякі літературні твори дійшли до нащадків.

Один з найдавніших творів – «Слово про закон і благодать», де поставлене питання про місце Давньоруської Київської держави серед інших держав, написав митрополит Іларіон між 1037 і 1050 рр.

Окрім діячів церкви, літературні твори складали високоосвічені князі. Таким є, зокрема, знамените «Повчання дітям» Володимира Мономаха, в якому він виклав свої політичні і філософсько-етичні погляди, зокрема, про діяльність на користь людей і держави.

Галицько-Волинському літописанню властива своєрідна літературна манера, любов до епітетів, метафор, ліризм і драматизм. Саме в такому стилі написано «Слово о полку Ігоревім». У ньому з великою майстерністю викладено історію походу 1185 р. князя Ігоря Святославича проти половців, яких закінчився поразкою і полоненням князя. Автор закликає князів забути міжусобні чвари, об’єднатися й захищати рідну землю від небезпечного ворога. Силою поетичного слова, глибиною синівської любові до Батьківщини цей твір до сьогодні є неперевершеним шедевром світової літератури. Історик Л.Є. Махновець вважав, що «Слово…» є твором «однієї людини і при цьому високоталановитої, освіченої, що блискуче знала історію, добре орієнтувалася в політиці сучасного, глибоко розуміла суть суспільних процесів свого часу, людини, яка віртуозно володіла засобами народної творчості». Багато важливих свідчень про історію Південної Русі і Києва містить також «Києво-Печерський патерик» (ХІІІ ст.). В його основу покладено листування Володимиро-Суздальського єпископа з ченцем того ж монастиря. У «Патерику…» вміщено унікальні замальовки київського життя та багато фактографічного матеріалу. У XIII ст. було укладено і Галицько-Волинський літопис. Він охоплює події на цих землях від 1202 р. до 1292 р. До складу літопису увійшли різні документи, воєнні повісті, фрагменти з інших літописів, витяги з різних історичних творів. Особливо у літописі оспівуються подвиги Данила Галицького, прославляються його мужність і мудрість. Архітектура і живопис

 

Будівельники Давньоруської Київської держави створювали чудові споруди з дерев, каменя і цегли. Основним матеріалом слугувало дерево, з нього зводили житло, оборонні та інженерні будівлі. Житла переважно були одноповерховими, у великих містах іноді двоповерховими, з галереями, переходами, іх стіни мали зрубову або каркало-стовпову конструкцію.

При будівництві оборонних споруд навколо міст, замків і фортець зверху земляних валів влаштовували дерев’яні стіни–частоколи.

Стіни зрубів виводили на поверхню і виводили на поверхню і вони утворювали оборонні конструкціі на валах. У деяких містах деревом вибруковували вулиці.

Ще до офіційного впровадження християнства на Русі існувала кам’яна архітектура (першій кам’яний храм на Русі, збудовано за Володимира Великого - Десятинна церква). Храми Русі були не тільки релігійними спорудами. У них приймали іноземних послів. В них «сажали на стіл» князів, тобто ставили їх княжити. На хорах береглись казна, бібліотека, працювали переписувачі книжок. У храмі і біля нього збиралося віче з вибраних городян, а в торгових районах міста зберігалися найбільш цінні з товарів, щоб запобігти крадіжкам. Від Ярослава Мудрого зберігся до нашого часу храм св. Софії (1037 р.). Про нього митрополіт Іларіон казав «Церковь дивна і славна всем округним станам, яко же ина не обрящется во всем полунощи земленем от востока до запада».

У 30-х роках ХІ ст. будуються також головні міські ворота Києва – Золоті ворота з надбрамною церквою. Серед архітектурних пам’яток, споруджених у Києві в другій половині ХІ ст., особливе місце посідає Успенський собор Києво- Печерського монастиря, який у ХІІ ст., слугував зразком церковного будівництва. У епоху Давньоруської Київської держави високого рівня досягла мозаїка і фреска, іконопис і книжкова мініатюра. Мозаїчне зображення викладалося на стінах з різноколірних шматків смальти – сплаву свинцю і скла. Фресковий живопис виконувався мінеральними фарбами по сирій штукатурці.

Шедеврами світового значення є мозаїка Софійського собору. Це, насамперед, фігура Христа-вседержителя, яка символізує владу, та найбільше у всьому мистецтві Київської Русі (висота 5,45 м) зображення Богоматері – заступниці з піднятими вверх руками («Оранти»). Більша частина стін і склепінь собору розписані фресковим живописом.

У культурі тієї пори не останню роль відігравав іконопис. Ікони писалися на дерев’яних дошках і були у всіх церквах.

За часів Ярослава Мудрого, коли поширилося переписування книг, виникає мистецтво книжкової мініатюри. Так, «Остромирове Євангеліє», написане в 1056-1057 рр. київським дияконом Григорієм, прикрашене чудовим заставками і трьома витонченої роботи мініатюрами, які зображають євангелістів. Інтерес становлять мініатюри із зображенням князя і його сім’ї в «Ізборнику Святослава».

 







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 684. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия