Характеристика матеріально-технічного забезпечення

Для вишивання необхідні такі інструменти й матеріали: голки, нитки, тканина, ножиці, наперсток. Ви­користовують також п'яльці, нитко­про­тягувач. При підго­товці до вишивання потрібний копіювальний папір, каль­ка, олівець, сантиметрова стрічка, шпильки.

Голки повинні бути зі спеціального набору для вишивання. Такі голки мають збільшене вушко, в яке легко затягувати нитку. Голка підбирається відповідно до тканини. Чим тонша тканина, тим тонші мають бути нитка і голка. В даному випадку голка середньої товщини підібрана до канви.

Нитки. Для вишивання даної роботи обрано нитки шерстяні, але для вишивання використовують і бавовняні, льняні, шовкові, синтетичні, штапельні. Найчастіше вишивають нитками «муліне». Муліне краще зберігати в косах.

Кольорові нитки перед використанням потрібно пере­вірити на стійкість пофарбування. Для цього на клапти­ку світлої тканини роблять нитками 7-8 стібків. Ткани­ну перуть у гарячій воді з порошком і відпрасовують. Якщо нитки линяють, навколо вишивки світла тканина ледь пофарбується. Якщо нитки дуже линяють, то вони залишають пофарбований слід навіть тоді, коли про­прасувати їх вологими між двома клапти­ками білої тканини. Коли все ж таки до­ведеться скористатися саме цими нитками, то їх попередньо потрібно прокип'ятити з додаванням 9-відсоткового оцту. Також можна використовувати нитки з тка­нини, на якій вишивають. Оскільки по­здовжні нитки (основа) тканини міцніші, ніж поперечні (підкання).

Тканина. Вишивку можна виконувати на будь-якій тканині, шкірі, замші та інших матеріалах. Найчастіше вишивають на тканині. Вибирають тканину залежно від призна­чення виробу й техніки вишивання. Так, скатертини краще вишивати на льняному полотні. Для серветок можна використати, крім льняного полотна, бавовняні, шовкові тканини. Вишиті сорочки найчастіше ши­ють із тоненьких натуральних тканин, що добре пропускають повітря і приємні на до­тик — батист, маркізет та ін.

Для багатьох технік вишивання підхо­дить лише така тканина, на якій зручно рахувати або висмикувати певну кількість ниток. Народні майстри найчастіше виши­вають на натуральних тканинах із полот­няним переплетенням — на льняному чи бавовняному полотні, маркізеті, батисті. Текстильні підприємства виробляють навіть спеціальне полотно для вишивання, у якому поздовжні і поперечні нитки ма­ють однакову товщину. Частіше за все вишивання хрестиком використовують спеціальну тканину – канву. Вона зручна для вишивання лічильних технік.

П'яльці. Щоб тканина під час вишиван­ня не стягувалася, а стібки рівномірно роз­міщувалися на тканині, інколи використо­вують дерев'яні або пластмасові п'яльці. Натягують тканину в п'яльці так. На мен­ше кільце кладуть зверху тканину для вишивання, зверху накладають велике кільце і натискують на нього. Під час закріплен­ня тканини в п'яльцях потрібно стежити, щоб тканина була натягнута туго і щоб не було перекосів, інакше узор, який вишива­ють, буде деформований.

Наперсток. Щоб легко було проколюва­ти тканину і не поранити при цьому гол­кою пальці під час вишивання, користують­ся наперстком. Наперстки бувають різних розмірів – з дном і без дна. Надівають наперсток на середній палець правої руки. Зручно працювати ним лише тоді, коли він щільно прилягає до пальця, але не стискає його. Тому наперсток доби­рають точно за розміром середнього паль­ця правої руки.

Ножиці. Для вишивальних робіт по­трібно мати три пари ножиць. Великими ножицями розкроюють тканину для ви­робів, ножицями середніх розмірів — об­різують кінці ниток. Маленькі, з гострими кінцями, ножиці (краще, коли вони мають не прямі, а ледь зігнуті вгорі леза) викори­стовують для вирізування.

Міліметровий папір. Такий папір використовується для переносу малюнка з журналу або з іншого вже вишитого виробу. Для цього весь папір розділений на маленькі клітинки, на яких зручно за розрахунком переносити кількість хрестиків.

Правила техніки безпеки. Перед початком роботи вишивальниця повинна обладнати своє робоче місце потрібними інструментами і матеріалами, а також надягнути робочий одяг. Важливо обрати правильну позу, щоб світло падало на тканину з лівого боку. Сидіти треба прямо не згинаючи спину. При цьому треба спертися на спинку стільця так, щоб відстань очей до виробу була 25-30 см. Під ноги потрібно поставити стілець 20-25 см. заввишки.

Вишивати треба вимитими руками в добре провітреному приміщенні при достатньому денному чи штучному освітленні. через кожну годину роботи очам потрібно давати відпочинок.

Під час вишивання слід дотримуватись правил безпечної роботи з колючими і ріжучими інструментами:

- забороняється залишати голку без нитки і без спеціальної подушечки-гольниці,

- підносити голку чи ножиці до очей надто близько,

- розмахувати голкою чи ножицями,

- вколювати голку в одяг,

- користуватися поламаною, іржавою, кривою, невідповідного розміру і призначення голкою,

- кидатися голкою чи ножицями,

- ножиці передавати кільцями вперед тримаючись за зімкнуті леза,

- голку передаємо вколену в тканину чи гольницю,

- забороняється користуватися іржавими чи поламаними ножицями.

Перенос малюнка на тканину можна кількома способами. Найпростішими є такі:

1-й спосіб. Виконується за допомогою спеціально призначеного копіювального паперу. Копіювальний папір кладуть блискучою поверхнею на тканину, зверху накладають кальку з малюнком і прикріплюють до тканини шпильками. Потім контури малюнка обводять олівцем. При цьому не слід натискувати на копіювальний папір, щоб не залишилося плям на тканині. Коли увесь малюнок перенесено на тканину, шпильки виймають.

У тому випадку, коли важко правильно розмістити малюнок на площині серветки, копіювальний папір можна підкладати під кальку після приколювання її до тканини.

2-й спосіб. На деяких тканинах не можна використовувати копіювальний папір для перенесення малюнка. У цьому випадку малюнок спочатку виконують на кальці або тонкому цигарковому папері, прикріплюють його до тканини, а потім приметують по контуру яскравою ниткою. Після цього папір акуратно відривають.

3-й спосіб. Використовується для світлих прозорих тканин. Розмістити малюнок можна на скло, а зверху — тканину. Знизу скла включити настільну лампу і простим олівцем обвести контур малюнка. У яскравий сонячний день можна скористатися віконною шибкою.