Список використаних джерел.

 

Сучасний стан економіки, розвиток нових форм господарювання висувають підвищені вимоги до фахівців з вищою освітою. Вони повинні мати не тільки різнобічні знання, високу культуру, але й вміти творче мислити, вибирати оптимальні варіанти рішення практичних задач з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу.

Враховуючи, що готельне господарство України є важливою складовою сфери туризму, яка володіє достатньо розвиненою функціональною системою, то головним її завданням є забезпечення високого рівня комфорту, якості обслуговування туристів. Разом з тим обов’язковим завданням є досягнення його рентабельної діяльності.

Курсова робота з дисципліни “Організація готельного господарства” виконується після завершення теоретичних і практичних занять. Виконання курсової роботи є однією з ефективних форм навчання, яка дозволяє студенту закріпити отримані теоретичні знання, поєднати теорію з практикою, проявити самостійність у прийнятті рішень, набути пере­дового досвіду з проблем, які вивчаються, а також результатом прове­дених студентом власних досліджень у діяльності реальних підприємств готельної індустрії. Працюючи над виконанням курсової роботи, студент отримує навички роботи з навчальною, довідковою, науковою літературою, знайомиться з науковими напрямками у галузі готельного та ресторанного господарства, проявляє при цьому рівень своєї теоретичної підготовки і вміння робити правильні висновки.

Курсові роботи розподіляються на оглядові (літературні) і наукові (дослідницькі). Одна з основних вимог до змісту курсових робіт – науковість. Усі питання повинні розглядатися з позиції наукового дослідження і містити елементи практичної значимості. Найбільш ґрунтовні у науковому відношенні роботи можуть бути надані на конкурс наукових студентських робіт або представлені на щорічних наукових конференціях.

Дані методичні рекомендації призначені допомогти студентам у виборі теми курсової роботи, у проведенні досліджень з обраного напрямку, оформленні результатів і захисті курсової роботи.

Метою курсової роботи є поглиблення знань з дисципліни “Організація готельного господарства”, набуття навичок з дослідження нормативної бази підприємств готельного господарства та оцінка ефективності прийнятих рішень.

Одночасно вирішуються наступні завдання:

- закріпити навички до самостійної творчої праці з літературою: нормативною, науковою (збірники наукових праць, автореферати, статті), довідковою, періодичною (журнали з проблем готельного господарства);

- залучити студентів до науково-дослідної роботи, узагальнити їх наукові розробки, отримані на попередніх курсах;

- навчити впроваджувати отримані результати у навчальний процес та у практику роботи підприємств готельного господарства.

1. Порядок вибору теми та закріплення її за студентом

 

Курсову роботу з дисципліни “Організація готельного господарства” виконують студенти денної і заочної форм навчання відповідно до навчальних планів за напрямом підготовки 6.140101 “Готельно-ресторанна справа”. Керівництво курсової роботи здійснюють викладачі кафедри технології та організації ресторанного господарства, які призначаються завідувачем кафедри на початку проектування розпорядженням.

Студенти знайомляться з приблизною тематикою курсових робіт, яка щорічно оновлюється і затверджується на засіданні кафедри технології та організації ресторанного господарства. Потім обирають тему, виходячи із спільних інтересів з науковим керівником (переважно за напрямком наукової роботи керівника). Студент разом з керівником роботи може застосовувати обґрунтоване рішення щодо необхідності виконання тієї або іншої теми.

Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри. Керівник допомагає студентові уточнити мету і завдання курсової роботи, визначити методику її виконання. Проте автором роботи є студент, він відповідає за правильність прийнятих організаційних і технічних рішень. Обов’язковим є складання попереднього плану курсової роботи та узгодження його з керівником. Після затвердження теми студент отримує завдання на виконання курсової роботи за формою, наведеною у додатку А. Проведення консультацій з курсової роботи відбувається в терміни, які передбачаються навчальним планом і згідно з графіком, затвердженим завідувачем кафедри. Хід виконання курсової роботи контролюється її керівником. У випадках, коли студент не виконує графік проектування, керівник проводить відповідні заходи – повідомляє зав. кафедрою, викликає студента на засідання кафедри. Періодично (один – два рази за час виконання курсової роботи) проводиться рубіжний контроль – в установлений термін студенти надають комісії, затвердженій зав. кафедрою, матеріали виконання курсової роботи. Мета контролю – запобігання відставання від графіку виконання роботи.

Основні етапи виконання курсової:

Ø Визначення теми курсової роботи;

Ø Складання плану роботи;

Ø Вивчення літературних джерел;

Ø Організація та виконання розрахунків на ПЕОМ;

Ø Оброблення матеріалів дослідження;

Ø Оформлення пояснювальної записки;

Ø Подання курсової роботи на кафедру для рецензування керівником;

Ø Захист роботи.

 

2.Підбір та вивчення літературних джерел

Підбір, обробка та аналіз опублікованих джерел дають змогу виявити рівень дослідженості конкретної теми, підго­тувати огляд літератури з теми, створити список використа­них джерел.

Для складання списку джерел з вибраної теми доцільно використовувати наявні в бібліотеках систематичні, абеткові, предметні каталоги; різноманітні бібліографічні й довідковівидання (по­сібники і покажчики з окремих тем і розділів), виноски і посиланняв монографіях, підручниках, енциклопедіях, енци­клопедичних словниках та ін. Слід виявити основні періо­дичні видання з вибраної проблематики. Відбираючи основні матеріали, доцільно звернутися до покажчиків статей, опубліко­ваних протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожний рік видання.

Перегляду повинні підлягати всі види джерел, зміст яких пов'язаний із темою роботи. До них належать матеріали, опубліковані в різноманітних вітчизня­них і зарубіжних виданнях; неопубліковані документи (звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські робо­ти, дисертації, депоновані рукописи, звіти фахівців про між­народні відрядження, матеріали закордонних фірм та ін.), офіційні документи.

Визначення стану вивченості теми доцільно розпочинати зі знайомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систематизовані відомості про документи (опублі­ковані, неопубліковані), найсуттєвіші сторони їх змісту. Інфор­маційні видання на відміну від звичайних бібліографічних посібників включають не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що в них містяться. Крім оператив­ності, їх характеризують новизна поданої інформації, повно­та охоплення джерел і наявність довідкового апарату, що полегшує підбір і систематизацію літератури.

Інформаційні видання випускають інститути, служби нау­ково-технічної інформації (НТІ), центри інформації, бібліоте­ки. Вони охоплюють усі галузі народного господарства.

Поряд із інформаційними виданнями органів НТІ для інформаційного пошуку слід використовувати автомати­зовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки да­них, Internet. Дані пошуку можуть бути використані безпо­середньо, однак частіше вони служать сходинкою (ключем) до виявлення первинних джерел інформації, якими є наукові праці (монографії, збірники) та інші необхідні для наукової роботи видання.

Широке використання бібліографічних покажчиків, баз і банків даних, а також Internet забезпечить повноту відбору опублікованих і неопублікованих джерел з досліджуваної теми.

Кожну статтю чи монографію слід читати з олівцем у руках, робити нотатки. Якщо є власний примірник або ксе­рокопії журналу, книги, статті, то можна робити позначки на полях. Це суттєво полегшить подальший аналіз літера­тури.

Загальновизнаним є поетапне вивчення наукових публі­кацій:

Ø загальне знайомство з працями в цілому за їх змістом
(переліком розділів і підрозділів);

Ø побіжний перегляд усього змісту;

Ø читання за послідовністю розміщення матеріалу;

Ø вибіркове читання певної частини твору;

Ø виписування тієї частини матеріалу, що зацікавила;

Ø критичне оцінювання записаного, його редагування і
“чистовий” запис як фрагмента тексту майбутньої дисертації
(статті, монографії).

Вивчення літератури здійснюється не для запозичення матеріалу, а для обдумування знайденої інформації і вироб­лення власної концепції. Працюючи над чужими текстами, слід фіксувати власні думки, ідеї, що виникли під час зна­йомства з працями вітчизняних і закордонних авторів. Це послужить основою для здобуття нового знання.

При вивченні літератури з обраної теми використовуєть­ся не вся інформація, що в ній міститься, а лише та, що має безпосереднє відношення до теми роботи.Отже, кри­терієм оцінювання прочитаного є можливість його викорис­тання в курсовій роботі.

 

4. Вимоги до структури та змісту

Курсова робота – це творча самостійна робота студента, тому розглядання проблеми буде індивідуальним, притаманним конкретному виконавцеві, відповідно до його фахової підготовки, розуміння завдання. Разом з тим висвітлення питань пропонується здійснювати у наступній послідовності:

1. Інформаційне забезпечення курсової роботи (аналітичний огляд і патентні дослідження).

2. Теоретичні дослідження (характеристика об'єктів і методів дослідження, моделювання досліджуваної системи).

3. Аналітичні дослідження (аналітичні розрахунки, наукові дослідження); практичне впровадження результатів досліджень (розробка звіту про роботу готелю про фінансові результати підприємства тощо).

На першому етапі студент працює над інформаційним забезпеченням теми – вивчає літературу стосовно проблеми, що розглядається, здійснює патентні дослідження, знайомиться з нормативною документацією. Для цього він користується бібліотекою університету, науково-технічною бібліотекою ім. Котляревського м. Полтави, проводить пошук у мережі Internet. Вивчення літератури дає змогу визначити ступінь опрацювання теоретичних основ дослідження з обраної теми, з’ясувати сучасний стан питання, чіткіше спрямувати власні дослідження.

Приклад структури курсової роботи:

Вступ. Актуальність досліджуваної проблеми. Об’єкт, предмет дослідження.

Розділ 1. Дослідження теоретичних питань, методологічних засад, визначення та дослідження класифікаційних ознак та видів пред­мету дослідження, особливості його вивчення у сфері готельного, ресторанного господарств.

Розділ 2. Стисла характеристика об’єкта дослідження, дослідження технологічних процесів обслуговування на підприємствах готельного господарства; аналіз дійсного стану предмету дослідження тощо.

Розділ 3. Пропозиції та рекомендації щодо удосконалення (оптимізації) предмету дослідження.

Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.