Студопедия — Довідковий матеріал. Дозиметричні прилади за призначенням умовно поділяють на чотири групи: дозиметри, рентгенометри, радіометри
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Довідковий матеріал. Дозиметричні прилади за призначенням умовно поділяють на чотири групи: дозиметри, рентгенометри, радіометри






Дозиметричні прилади за призначенням умовно поділяють на чотири групи: дозиметри, рентгенометри, радіометри, спектрометри.

Дозиметри, в свою чергу, діляться на сигнальні, індикаційні та індивідуальні.

За призначенням дозиметри поділяються на такі групи: аварійні («Гнейс», ИКС-А), термолюмінесцентні (КДТ), хімічні (ДП), іонізаційні (ДКП-50А, ИД-І, ИД-ІІ), технологічні («Щелкун», ДК-0,2, КИД, ИФК, ИФКУ), для вимірювання малих доз випромінювання (ДРС-1, ДЕС-04, КИД-2, КИД-6, ДК-02), для робіт з особливою радіаційною небезпекою (ДЕГ-07).

За видом випромінень, що реєструються, дозиметри поділяють на:

· комбіновані – бета-, гамма- та нейтронне випромінення (ИАД, «Гнейс», ДП-70МР, КДП-02, ДРС-1, ИФКУ), гамма-нейтронні (ИД-1, ИД-2, ДП-70М), бета-, гамма-випромінення (ДП-70, «Щелкун»), рентгенівське та гамма-випромінення (ИДК-4, КИД-1,2,6);

· для одного виду випромінень (гамма-випромінення) – ДК-2, ДКП-50А, КДТ-1, ИКС-А, ДЕГ-07, КИД-4.

За технічними та конструктивними характеристиками радіометричні прилади поділяються на:

· кишенькові – для індивідуального дозиметричного контролю;

· переносні – для групового дозиметричного контролю, визначення радіоактивності та її питомої величини на природних та техногенних об’єктах, визначення ступеня радіоактивного забруднення та ін.;

· стаціонарні установки – для безперервного дозиметричного контролю в радіаційно небезпечних місцях, визначення питомої масової частки або об’ємної активності проби ґрунту, рослинності, води, продуктів харчування та ін.

Конструктивно дозиметри поділяються на: прямопоказуючі (ДК-02, ДКП-50А, ИД-1) та непрямопоказуючі (сліпі – ИД-2, ДС-50, ДП, КДТ, «Гнейс»).

За можливостями виявлення іонізуючих випромінень різного спектру виділяють: низько- (до 200кеВ), середньо- (до 1,25 МеВ) та висоенергетичні (1,5-3 МеВ) дозиметри.

Рентгенометри, радіометри і спектрометри відносять до приладів загального дозиметричного контролю.

Робота з іншими дозиметрами. Крім наведених приладів-дозиметрів, що випускаються на території України, поширені також дозиметри російського виробництва. За техніко-експлуатаційними характеристиками всі вони аналогічні до вітчизняних розробок, прості в експлуатації, тому їх охоче використовує персонал лабораторій радіоекологічного контролю, працівники митних, прикордонних й аварійних служб, військових і будівельних установ та

багатьох інших організацій України.

Радіометри РКС–01 «Стора», ДКС–02К «Кадмій», ДРГБ–01 «Еко–1» та інших серій призначені для контролю радіаційної ситуації, пошуку плям радіоактивного забруднення, детальних польових і лабораторних досліджень та індивідуальної дозиметрії. Вони дають можливість вимірювати потужність еквівалентної дози рентгенівського і гамма-випромінювання та силу потоку бета-частинок. Дистанційне обстеження існуючого джерела іонізуючого випромінювання за допомогою штанги обмежує опромінення оператора. Ще одною перевагою цієї серії дозиметрів є їхня ширша комплектація. В її склад входять сумка, підзарядний пристрій, висувна штанга, навушники та ін. Технічні параметри дозиметрів цих серій і рекомендації щодо проведення радіоекологічного контролю подібні до методики використання дозиметра «Прип’ять».

Однак, особливими є низка функцій, яких немає у дозиметра «Прип’ять», а саме – можливість одночасного вимірювання потужності дози гамма-, бета- і рентгенівського випромінювання; вибір робочої настройки за допомогою системи графічного меню; режим скорочення часу пошуку плям і джерел радіоактивного забруднення; пам’ять ряду вибраних оператором режимів настройки; голосове озвучення результатів проведених вимірів.

Характеристика сучасних дозиметрів-радіометрів.

Дозиметри гамма-випромінювання серії ДКГ–01Д «Гарант», ДКГ–02У «Арбітр», ДКГ–03Д «Грач». Дозиметри цієї серії – нові недорогі професійні мікропроцесорні прилади з високою чутливістю. Компактність, висока точність результатів вимірювання дають можливість застосувати радіометри для виконання широкого кола завдань як науково-дослідні та персональні дозиметри. З допомогою цих приладів одночасно вимірюють потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання і здійснюють пошук джерел іонізуючого випромінювання. Діапазон промірів охоплює від 0,1 до 3 100 мкЗв/год, є можливість цифрової і звукової індикації, а також роботи у навушниках. Їхня маса переважно не перевищує 0,2 кг і працюють від акумуляторів (3–9 Вт).

Дозиметри рентгенівського та гамма-випромінювання серії EL–1101, EL–1103, EL–1119. Дозиметри, які вимірюють параметри рентгенівського та гамма-випромінювання у широкому діапазоні значень від 5 мкР/год до 1000 Р/год. Виконані на сучасній елементній базі з мікропроцесорним керуванням, зберігають у пам’яті близько 100 результатів вимірів, що через інтерфейс можуть бути передані ПЕОМ.

Радіометри мають звукову та світову сигналізацію, яка сповіщає про перевищення встановлених порогів щодо потужності дози та постійно індукує на табло результат виміру і його статистичну похибку. Призначені для вимірювання потужностей еквівалентної, поглиненої та експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювання. Здатні працювати з подовженою штангою для вимірювання у важкодоступних місцях, працюють від акумуляторів (12 Вт) і електромережі. Маса дозиметрів з блоком живлення та зарядження акумуляторів не перевищує 3 кг.

Дозиметр альфа- та бета-випромінювання УМФ–2000. У низькофоновому дозиметрі вперше застосований напівпровідниковий кремнієвий детектор, який водночас реєструє активність альфа- та бета-випромінювання. Захищений від зовнішнього фону, в тому числі й космічного проміння. Діапазон вимірюваних активностей альфа- та бета-проміння від 0,01 до 1000 Бк. Радіометр дає змогу визначати радіоактивність 210Ро і 210Pb у поверхневих, ґрунтових та підземних водах і ґрунтах. Маса дозиметра не перевищує 26 кг.

Дозиметр рентгенівського випромінювання ДРК–1. Розроблений відповідно до міжнародних правил, які визначають вимоги на дозиметри для вимірювання дозового навантаження на пацієнтів медичних закладів при променевій діагностиці та інших видах рентгенорадіологічних процедур. Діапазон реєструє поглинену дозу на площі від 1 до 104 сГр×см2. Працює від акумулятора (40 Вт), маса не перевищує 4,2 кг.

Радоновий дозиметр «РГА–09М». Дозиметр призначений для вимірювання об’ємної активності природних радіоактивних аерозолів (продуктів розпаду) радону-222 та визначення еквівалентної об’ємної активності радону і торону в атмосферному повітрі. Застосовується на підприємствах, зокрема, ядерно-паливного циклу, вуглевидобувної і гірничорудної промисловості. Діапазон визначень від 5 до 105 Бк×м3. У радіометрі передбачена можливість зберігання для понад 100 результатів промірів.

 

Тестові завдання для самоконтролю знань:

 

1. Як називаються прилади, призначені для виміру активності чи концентрації радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища: а) дозиметри; б) радіометри; в) рентгенометри; г) спектрометри.

2. Як називаються прилади, що призначені для визначення потужності дози фотонного випромінювання у повітрі: а) дозиметри; б) радіометри; в) рентгенометри; г) спектрометри.

3. Робота яких дозиметрів заснована на фотографічному методі реєстрації іонізуючих випромінювань: а)УМФ–2000 та EL–1101; б) ІФК-2,3 та ІФКУ; в) ДКГ–01Д та ДКГ–02У.

4. До якої групи приладів за призначенням відноситься ДКГ–03Д «Грач»: а) дозиметри; б) радіометри; в) рентгенометри; г) спектрометри.

5. Які прилади належать до індивідуального дозиметричного контролю: а) дозиметри; б) радіометри; в) рентгенометри; г) спектрометри.

6. У якому дозиметрі застосований напівпровідниковий кремнієвий детектор: а)УМФ–2000; б) EL–1101; в) ІФК-2,3; г) ДКГ–01Д; д) ДКГ–02У.

7. За призначенням дозиметр ДП належить до: а) аварійних; б) іонізаційних; в) термолюмінесцентних; г) хімічних; д) технологічних.

8. Із скількох, переважно, блоків складаються дозиметричні прилади: а) 1; б) 4; в) 5; г) 10.

9. Який дозиметр призначений для вимірювання дозового навантаження на пацієнтів медичних закладів: а) «РГА–09М»; б) ДРК–1; в) УМФ–2000; г) EL–1101.

10. До приладів загального дозиметричного контролю належать: а) КРБ-1; б) ДК-0,2; в) ДКП-50А; г) «Бета»; д) СЕГ-05.







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 1632. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия