Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розглядання та бесіди за репродукціями художніх картин 2 страница




—Оленка. Картина так і називається "Оленка", написав її художник Віктор Михайлович Васнєцов. Подивіться на дівчинку, якою її зобразив художник?

—Так, вона сумна, задумлива. Оленка - сирота, батьки померли, а дівчинка з братом лишилися самі. Що ж трапилося з Оленкою?

Діти пригадують зміст знайомої казки.

— А як художник показав, що дівчинка сумує? У дівчинки дуже зажурене обличчя, сидить вона на камені, зігнулась, обхопила руками коліна. Скільки горя у її очах!

Діти розповідають, як одягнена дівчинка, які барви переважають у картині. Використовує вихователь й уявлювані ситуації, коли діти начебто перевтілюються в образ дівчинки.

У процесі ознайомлення дітей з репродукціями художніх картин доцільно використати уривки віршів, які б відбивали зміст картини, оповідань (до картини І.І.Шишкіна "Ранок у сосновому лісі" можна прочитати уривок з оповідання К.Д.Ушинського "Ранкові промені"), дібрати прислів’я, пісні, музичні твори. Обов’язково підготувати свою розповідь за змістом картини і розповідь про дитячі роки та діяльність художника.

Добре, якщо б діти побачили і портрет художника. Потрібно відповідно підготувати і дітей.

Наводимо конспект заняття, у якому показано підготовку дітей до сприймання картини.

Тема: Бесіда за картиною І.Шишкіна "Дощ у лісі"1.

Програмний зміст: Вчити дітей уважно розглядати твір живопису (картину І.Шишкіна "Дощ у дубовому лісі"). Закріплювати уявлення дітей про вигляд природи під час дощу. Учити використовувати набуті враження при аналізі художнього твору. Формувати вміння, вдивляючись у зображене, відзначати застосовані художником засоби виразності:

1 Четверик А.Д. Розвиток естетичного сприймання старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва. - Магістер. робота. - Миколаїв, 2007.-С. 70-72.

колір, лінію; розрізняти кольори та їх відтінки. Виховувати інтерес до творів мистецтва, здатність емоційно сприймати їх. Матеріал: репродукція картини І.Шишкіна "Дощ у дубовому лісі" (велика демонстраційна та маленькі роздаткові), різноколірні фішки на кожну дитину.

Попередня робота: спостереження за дощем, бесіда "Що ми бачили під час дощу". Розглядання ілюстрацій із зображенням природи під час дощу, читання оповідання І.Некрасова "Перед дощем". Вивчення потішки "Дощику-дощику", української народної пісні "Дощик", розучування танцю дощових краплинок. Вправа "Визначити пору року і кольори" (за ілюстраціями), вправа "Назви головні кольори малюнка", вправа "Виклади фішками гаму кольорів" (проводиться за ілюстраціями). Слухання музичних творів, що імітують звуки дощу та довільна рухова творчість під музику з імітацією дощу. Знайомство з творами І.Шишкіна та виконання вправи "Виклади гаму кольорів" за картиною "Дуби".

Хід заняття. Вихователь:

— Ми з вами часто спостерігали за дощами. Давайте пригадаємо, як падають краплинки, які звуки ви чули під час дощу? А зараз послухайте пісню дощику. Вихователь включає магнітофонний запис шуму дощу. Діти слухають 30-40 секунд.

~ Пригадайте діти, який був дощ? (холодний чи теплий, короткочасний чи затяжний, сильний чи дрібненький)

—Де ховаються від дощу?

—Чим прикриваються?

— Що утворюється на землі після дощу? розповідь вихователя:

— Одного разу, коли художник Іван Іванович ІПишкінгуляв у лісі, почався дощ. Іван Іванович розкрив парасольку і довго спостерігав, як краплини падали на листочки, травичку, зволожували стовбури дубів. А потім, коли художник прийшов додому, він вирішив намалювати все, що бачив. Так народилася картина "Дощ у дубовому лісі". Розгляньте її уважно. Вихователь відкриває картину, діти

підходять, розглядають її протягом 1,5-2 хвилин. Після цього вихователь спонукає малят до розповіді за картиною, дає можливість висловити враження усім, хто хоче. Прагне, щоб діти помітили якомога більше деталей.

Запитання: Яку погоду зобразив художник? (вологу, сиру, дощову, теплу). Як ви здогадалися про те, що погода саме така? (Туман, калюжі, краплини дощу на листі, люди під парасолькою). Подивіться на дерева, як художник зобразив дерева? Порівняйте дерева поблизу з тими, що вдалині. А що іще ми бачимо на картині? Уявіть і розкажіть, який настрій був у художника, коли він малював дощ у дубовому лісі. Якими кольорами малював Іван Іванович Шишкін цю картину?

Після відповідей дітей вихователь пропонує їм роботу з репродукціями цієї картини, які є на всіх столах. Спочатку діти розглядають і впізнають їх, порівнюють з великою. Потім добирають фішки тих кольорів, що є на картині, і накладають їх на свою репродукцію у місцях, де бачать відповідний колір. Діти можуть працювати вдвох з однією репродукцією або кожний зі своєю.

Розповідь вихователя за картиною:

"Іде дощ. Дубовий ліс, змучений спрагою, п’є його з насолодою. Дерева розкинули свої віти. Від вологи блищать на них листочки. Мокрі стовбури дубів, що ростуть близько до нас, темні й намальовані чітко. А от дерева, що подалі, вкриті туманом. І тому їх видно погано, а їх стовбури видаються сірими. Ні дощ, ні туман не псують доброго настрою. Напевне, небо не повністю вкрите хмарками, адже деінде пробиваються сонячні промені. Ліс умився чистою дощовою водою. Травичка піднялася назустріч приємним краплинам і, неначе, прислуховується. Все навкруги - земля, трава, дерева - дихає свіжістю. Великі калюжі, що налив дощик на дорозі, весело поблискують, і в них, мов у дзеркалі, відбиваються дерева. Художник намалював картину кольорами спокійного, доброго настрою: зеленими, жовтими, коричневими, синіми, голубими". Діти складають власні розповіді, а потім оцінюють їх.

У спеціальній літературі та на сторінках журналу "Дошкільне виховання» подано художній опис змісту картини, який може слугувати вихователю основою для складання розповіді для дітей. Наприклад, картина К.О.Трутовського "Одягають вінок" (1877).

Велика мистецька спадщина К.О.Трутовського (1826-1893) присвячена Україні. Художник відтворив у мистецтві мотиви побуту й звичаїв українського народу, наповнив сюжети картин високою поетичністю. У картині «Одягають вінок» відбилось уміння художника вдивлятись у сучасний йому побут, оспівувати його в художніх образах.

В Україні здавна існував народний звичай, коли молоді дівчата доповнювали святкове вбрання барвистим вінком із живих квітів. Саме цей жартівливий момент зобразив художник на полотні: молода мати або старша сестра прибирає квітами малу дівчинку, одягнену у святкове вбрання і намисто. Йде гра в дорослу - дівчинка запишалась, засоромилась, бо за прибиранням з дорослою серйозністю спостерігає хлопчик. У побутову сценку художник вніс багато теплого почуття, авторська розповідь пронизана лагідною усмішкою, веде глядача у світ краси побуту українського народу. Картина виразно скомпонована, уся сцена опромінена благодатним теплом щедрого літа. Твір пройнятий ліризмом, поезією щасливого дитинства, глибокою повагою художника до життя народу.

Спочатку вихователь знайомить дітей окремо з кожною картиною художника, а потім можна провести заняття, присвячене творчості одного художника за серією картин або зіставлення картин на одну тему різних художників.

Наприклад, ознайомлення дітей з картиною І.І.Левітана "Золота осінь" (старша група)1.

Програмний зміст: формувати в дітей здібність сприймати твори мистецтва живопису, викликати емоційне став-

1 Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопису. Методичні рекомендації. / Укл. Г.О.Підкурганна. -К., - 1991. - С. 19-20.

лення до зображуваного, розвивати образне бачення, вчити відтворювати в малюнках враження від естетичного і художнього сприймання.

Хід заняття. У кімнату, прикрашену осіннім листям, залітає повітряна кулька з телеграмою: "Дорогі діти! Запрошую вас погостювати в мене. Щоб - потрапити до мене, треба заплющити очі, повернутись навколо себе і сказати чарівні слова: "Крібле, крабле, бум!"

Я у літечка сестричка

У калиновім намисті

А спідничка в мене з листя,

Різноколірна, барвиста" — Цікаво, хто це може бути? Так, звичайно, це - чарівниця осінь. Хочете погостювати у неї? Тоді давайте заплю-щемо очі і... Ось ми і потрапили з вами в осінню казку. Як гарно навкруги... Осінь мрійна, осінь мила, все багрянцем притрусила (Діти збирають осінні букети з листя). І сама в барвистім листі, ще й в калиновім намисті. Вихователь привертає увагу дітей до ілюстрацій:

Ось край річки - жовті клени

І берізки золоті.

Лиш ялиночки зелені

Залишились в самоті. -= Щедро виграючи золотими фарбами, ходить чарівниця-осінь полями, лісами і луками, шарудить опалим листям, сипле золоті листочки на землю. Осінь уміє зачарувати своєю красою і кожну людину перетворити в чарівника. Не вірите? Тоді послухайте і подивіться, які дива створюють люди, закохані в осінь. Поети передають свої почуття у віршах, композитори - у музиці (звучить музика П.І.Чайковсь-кого "Пори року. Осінь").

А ось художник І.І.Левітан, зачарований барвами осені, передав свої почуття на полотні. Це пейзаж "Золота осінь". Через п’ять років картина буде святкувати свій ювілейний день народження, їй виповниться 100 років. Яку чудову, гарну лагідну осінь зобразив художник! День сонячний...

По глибокій блакиті неба пливуть хмарки. На узліссі жовтіють, спалахуючи рудими вогниками луки, стоять у золотому вбранні дерева. М’яким шаром жовтих, червоних, оранжевих листочків вкрита земля. Яка чудова, запашна й золотиста ковдра! Приваблює, кличе вдалину, туди, де зеленою щіточкою зійшла озимина, невеличка річечка, що тече уздовж узлісся. Вода в ній синя, холодна. Створюється враження, що вона повільно рухається. Картина викликає почуття бадьорості й спокою. Дивлячись на картину, ми разом з художником переживаємо безмірну красу чарівної осені, красу рідної землі.

Запитання до дітей за змістом розповіді:

— Діти, чи зачарувала осінь вас своїми барвами? Теперми з вами теж чарівники. Давайте намалюємо картиниосені. (Звучить музика).

Після закінчення малюнків, діти розповідають про них, читають вірші. Для аналізу дитячих робіт вихователь також використовує поетичне слово Н.Забіли:

Подивись: на видноколі

Мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір так барвисто покрасив?

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням.

— Це якийсь маляр, напевне,

Догодити хоче нам.

А маляр цей -

місяць Жовтень

У відерцях чарівних

Жовту фарбу перебовтав

І розбризкує по них.

— Прийшов час залишати чарівну країну осені, але вине засмучуйтесь, осінь ще буде нас радувати своєю красою.А тепер, щоб повернутись із чарівної країни, давайтескажемо наші магічні слова: Крібле, крабле, бум!

Після кількох занять, на яких діти розглядали окремі картини художника, можна провести бесіду про творчість І.І.Левітана. Наприклад:

Тема: "Творчість І.І.Левітана" (інтегроване заняття)1.

Програмний зміст: Продовжувати знайомити дітей із творчістю І.І.Левітана; розвивати в них естетичне сприймання творів образотворчого мистецтва; вчити розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передавати естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю.

Матеріал: картини І.І.Левітана "Золота осінь", "Березень", "Весна. Велика вода", музичний запис "Квітень" П.Чайковського, аркуші паперу, пензлики, фарби.

Попередня робота: Спостереження за природою у різні пори року. Читання: казок С.Маршака "Дванадцять місяців", М.Коцюбинського "Брати-місяці", оповідання В.Чапліної "Хто як до зими готується?", В.Струтинського "Як лелеки весну повернули". Заучування напам’ять віршів М.Познанської "Журавлі летять", Н.Приходька "Осінь», Т.Г.Шевченка "Зацвіла в долині...", О.Пчілки "Весняні квіти". Розучування і пояснення прислів’їв, народних прикмет про різні пори року.

Хід заняття: Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про творчість відомого художника. Зараз я покажу вам декілька його картин, а ви скажете, хто цей художник і як називаються його картини. Вихователь показує дітям картини І.І.Левітана "Золота осінь", "Березень". Запитання до дітей: — Картини якого художника ви побачили? Назвіть їх. Про що розповідає він у своїх картинах? Вихователь читає вірш Л.Костенко:

Самі на себе дивляться ліси, Розгублені від власної краси. Немов пройшов незримий Левітан То там торкнув їх пензликом, то там.

1 Четверик АД. Розвиток естетичного сприймання старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва. - Магістер. робота. - Миколаїв, 2007. -С. 66-68.

—Хто такий Левітан? Що ви знаєте про цього художника? Розповідь вихователя про І.І.Левітана: "І.І.Левітан рано залишився сиротою. Його дитинство було настільки безрадісним, що він не любив навіть згадувати про свої дитячі роки. Коли він вчивсь у Московському училищі живопису, йому часто доводилося голодувати. Левітан був м’яким, душевним, любив все красиве. До себе, до своєї творчої роботи він ставився суворо, вимогливо, ніколи не задовольнявся досягнутим. Йому завжди видавалося, що можна зробити краще. Траплялось таке, що він знищував не тільки етюди, але й свої картини, коли був незадоволений ними. Левітан залишив нам багату художню спадщину. Сучасники називали І.І.Левітана поетом природи".

—Що ви бачите на картині "Золота осінь"? Який настрій викликає ця картина? Який із віршів поетів співзвучний з цією картиною?

Читання дітьми віршів про осінь:

Жовтень Красуня осінь - справжня чарівниця! Тихо осінь ходить гаєм, Милуємося із її краси. Ліс довкола аж горить. Які веселі фарби, придивіться, Ясен листя осипає, Поклала осінь на гаї й ліси. Дуб нахмурений стоїть. Стоять, немовби у казкових шатах:, І берізка над потоком Берези в золоті ізнизу догори. Стала, наче молода, Природа готувалась теж до свята Вітер, мовби ненароком, Чарівної осінньої пори, їй косиці розпліта...

( Н.Приходько )

Осінь Там, де осінь побувала, Жовтим все пофарбувала. І дерева стали всі Майже зовсім золоті.

(Т.Сенченко) Вихователь виставляє картину "Березень" і запитує дітей:

—Про що розповів Левітан у цій картині? Який настрій вона у вас викликає? Які з народних прикмет можна використати, розглядаючи картину?

—Який лютий, не лютий, а на весну брів не хмур. У лютому зима вперше з весною стрічається. Лютневий сніг весною пахне. Лютий сильний хуртовинами, а березень - капеллю.

— Сьогодні я покажу вам ще одну картину І.Левітана, називається вона "Весна. Велика вода". Відчути красу цієї картини нам допоможе музична п’єса "Квітень" П.І.Чайковського. Діти роздивляються картину під супровід п’єси П.І.Чайковського "Квітень".

— Як ви думаєте, про що хотів розповісти художник у цій картині? На картині не зображено сонце, але воно відчувається. Як художник передав це?

Які вірші про весну вам хочеться прочитати, дивлячись на цю картину?

Гей, розлилась по селу і по місту Повінь зелена з зеленого листу! Наче у річці весняна вода, Грає, вирує верба молода.

(М .Познанська )

—Ми розглянули з вами три картини Левітана. Чим саме подобаються ці картини вам? Які почуття викликають? (Діти висловлюють свої думки).

—Навколо нашого міста теж багато цікавих і гарних місць, які чимось нагадують картину Левітана. Багато з них ви бачили на прогулянках. Подивіться ще раз. Діти розглядають фотографії з краєвидами рідного міста, називають знайомі місця.

—Діти, ви бачили картини нашої рідної природи. Вона дарує нам багато радості, але щоб ми завжди могли милуватись красою лісу, парку, річки, ставка, природу необхідно берегти й охороняти. Природа надихає не тільки художників, але й композиторів, які написали багато творів про пори року. Вихователь пропонує заспівати дітям пісню про весну.

—Уявіть собі, що ми з вами - на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, проліски. Уявіть, що ви - проліски. І під музику покажіть, як вони ростуть, тягнуться до сонця. Діти виконують танок "Проліски" під німецьку народну мелодію.

—Ось ми і побували у веселому лісі. А тепер намалюйте, діти, весну. Діти малюють під музику Ф.Ліста, І.С.Баха.

По закінченні, роботи вихователь влаштовує виставку дитячих робіт.

— Погляньте, яка радісна картина пробудження природи у вас вийшла. Скільки в малюнках сонця, блакиті! Всеце викликає у нас радісний настрій. Ставайте в хоровод, зустрінемо весну піснею (Діти виконують хоровод "Веснянка").

У роботі з дітьми вихователь повинен знайомити дітей із українськими художниками як класиками, так і сучасними. Наприклад:

Інтегроване заняття з теми "Красуня берізка" (ознайомлення з природним довкіллям, розвиток мовлення, образотворча діяльність, художня література)1.

Програмний зміст: Вчити дітей помічати красу в довкіллі; поглибити знання дітей про зимові явища в природі; створити відповідний настрій під час сприймання картини М.П.Глущенка "Зима"; вчити дітей емоційно висловлюватися, збагачувати словник образними виразами; продовжувати знайомити дітей із різними техніками зображення; вчити зображувати дерево, виховувати у дітей почуття естетичної насолоди.

1 Там само. - С. 79-83.

Матеріал: Картина М.П.Глущенка "Зима", загадки, вірші, фарби, папір.

Хід заняття. Вихователь загадує дітям загадку про іній.

—Сьогодні зима-білосніжка створила навколо казкове диво: прикрасила все в білий іній. Недаремно кажуть, що зима - найкрасивіша пора року, все таке ошатне, біле. Читання уривків із віршів про зиму, іній.

—Діти, чи подобаються вам дерева в інеї? На що схожі дерева в такому чудовому вбранні? Красу певного куточка рідної землі показав у своїй картині «Зима» український художник Микола Петрович Глущенко. Вихователь виставляє картину. Запитання до дітей: Яка пора року зображення на картині? Які зміни відбулися з приходом зими? Як попрацювала бабуся-метелиця? Де поділися лісові мешканці?

—Засніжений ліс, дорога, що в’ється поміж кущами, сині далі та прозоре небо. Придивіться до картини уважніше, ви поступово замрієтесь, зачаровані цими глибокими коліями в снігу, простором лісової галявини. Як тут затишно! На снігу лежать сині, кришталеві тіні, пахне свіжа хвоя. Усе ніби чекає чогось, може весни або літа. Зима, напевне, навмисне підкреслила контури дерев. Чи впізнали ви їх? Яка чарівна краса в берізки під час зимового сну! Як щиро розкинула свої гілочки під блакитним шатром неба, щоб мороз і сонце витончили білизну до сліпучого сяяння.

Читання вірша "Навкруги казкові шати" (В.Скомаровський).

—Як змінилось життя дерев взимку? Що вони відчувають? Взимку деревам і кущам дуже холодно. Як можна їх зігріти?

—Діти, взимку дерева, кущі, землю зігріває сніг. Зима дбає про природу, дає змогу відпочити до весни. А вітер їй допомагає насипати багато снігу. Зима накрила землю зимовою ковдрою, одягнула дерева у срібний одяг, поклала кущі спати в пухові подушки та перини.

А чи зігріє така ковдра? Коли рипить сніг? Як почуває себе дерево під снігом? Який настрій у зимового дерева:

сумний чи веселий? Чому? Як ви думаєте, про що перемовляються дерева в зимовому лісі? Про що може розповісти нам дерево?

Психогімнастика "Я - деревце": "Я - деревце. Стою у зимовому лісі. Мені дуже холодно, коли зривається сильний вітер. Він хитає мої тоненькі гілочки в різні боки. Я люблю, коли падають легенькі сніжинки. Вони вкривають землю, мої гілочки. Мені стає тепліше, і я засинаю".

— Діти, спробуйте описати дерево, яке вам найбільше подобається, так, щоб товариші відчули ваше захоплення ним. Творчі описи дітей. Наприкінці заняття розглядають малюнки. Милуються барвами. Запитують, який настрій подарувала дітям творчість.

Доцільно познайомити дітей із творчістю української художниці Марії Примаченко. Наводимо конспект інтегрованого заняття (розвиток мовлення, народознавство, музика, образотворча діяльність) з теми "У пошуках мистецьких див"1.

Програмний зміст: вчити дітей емоційно сприймати твори мистецтва, помічати виразність образу, основні засоби його передавання; передавати за допомогою інтонації та міміки характер твору, особливості художнього образу. Розвивати уяву, мову і мислення. Виховувати в дітей емоційно-естетичне ставлення до довкілля, любов до матері, рідної домівки, доброзичливість, чуйність, співчуття.

Матеріал: репродукції картин М.Приймаченко "Під сонцем на морі чайка годує своїх дітей", "Чорний звір", "Звір гуляє". Атрибути до української народної гри "Перепілка": пір’їнка, наголовники; українська народна пісня "Полишила чайка свої дрібні діти"; українська народна забавлянка "Ти, Катрусенько, мала"; вірш В.Панченка "Казкова країна", паперові квіти на фланелі, паперові зображення сердець (темно-синє, оранжеве).

1 Там само. - С. 73-79.

Попередня робота: знайомство з альбомом М.Прийма-ченко; заучування українських народних пісень, потішок, колискових, приказок та прислів’їв; розучування дидактичних та народних ігор "Підбери колір", "Веселий та сумний півник", "Перепілка", "Підбери потрібні слова"; бесіда з дітьми "Мамине серце".

Хід заняття: Вихователь гортає альбом з репродукціями картин М.Приймаченко.

— Діти, сьогодні ми продовжимо знайомитися з казково чарівним, фантастичним світом Марії Приймаченко. Згадайте, яким мистецтвом вона прославилася? Чи любила малювати художниця? Так, у її картинах, мов у казці: звірі, дерева, птахи, квіти - все незвичайне, бо діє, розмовляє, бореться за добро. А ви любите казки? Тож давайте полинемо в казковий світ мистецтва.:

Звучить мелодія муз. В.Таловері "Веснянка" (збірка пісень "Зелений виноград"). Вихователь виставляє репродукцію картини М.Приймаченко "Під сонцем на морі чайка годує своїх дітей", розповідає: "Жила-була чайка на синьому морі. Мала вона чаєняток - голосистих маляток. Скажіть, де живуть чайки? Якого кольору птахи? Як ви думаєте, чому вони жовтого кольору? Чи добре діткам біля мами в рідному гніздечку? Так, у народі кажуть: при сонці тепло, а при матері добре. Кожен день у морі синім".

—Діти, згадаємо українську народну пісню про чайку "Полишила чайка свої дрібні діти". Діти читають вірші.

—Одного літнього ранку піднялося сонечко на рожевих ніжках, постукало промінчиком до гніздечка, збудились чаєнята, зраділи погожій днині, розправили крильця та й полетіли з рідної домівки і залишилася матуся одна-однісінька. Як ви вважаєте, що відчувала чайка?

—А що сталося з пташенятами. Летіли вони, летіли та й зустріли на своєму шляху звіра, звіра непростого, а фантастичного.

Вихователь виставляє репродукцію картини М.Приймаченко "Чорний звір". Звучить українська народна мелодія "Колискова для матусі", одна дитина ховається.

— Де поділася Катруся? (Діти знаходять Катрусю).

— Не лякайся чорного звіра, поглянь, який він сумний та самотній. Діти, розгляньте картину та скажіть який він?

— Діти, мені здається, що чорному звірові потрібен добрий, чуйний друг, який би допоміг його холодне серце зігріти. Подумайте, яким може бути звір, якого він повинен бути кольору? Ось ми і вигадали казкового звіра. А тепер прикрасимо його так, як прикрашала фантастичних тварин М.Приймаченко (Вихователь виставляє копію картини М.Приймаченко "Звір гуляв", діти прикрашають його квітами. У цей час звучить спокійна мелодія).

— Діти, а тепер пограємо в гру "Чорний і червоний звір". Прослухайте уважно мелодію і зобразіть доброго чи злого звіра (дивляться з невдоволенням, брови насуплені або лагідно, усміхнено, доброзичливо) і покажіть відповідно "холодне" чи "гаряче" серце. Тепер у Чорного звіра є друг, який допоможе йому у скрутну хвилину, навчить його бути добрим, чуйним, навчить його посміхатися. І велике холодне серце стане гарячим і небайдужим. Зраділи чаєчки, що звірі подружилися і вирішили летіти далі.

(Українська народна гра "Перепілонька"). Пташенята наші пограли з перепілкою та полетіли далі. Та ось вони побачили вогнище. Веселе полум’я його знайшло стежку до зірок та й засвітило їх. Стало журно пташенятам, згадали вони матінку рідну, рідне гніздечко. Нікому було заспівати їм колискової, нікому було приголубити їх. Згадали вони мамині ніжні слова, мамину колискову (Звучить "Ніжна колисанка").

— Діти, поміркуйте і скажіть, що думали в цей час чаєнята про маму. Діти промовляють приказки та прислів’я про маму. Діти, як ви думаєте, що ж вирішили чаєнята?

Пам’ятайте, діти, на світі мама одна, як і дорога життя, а її діти - то стежечки, що по всьому світі стеляться та назад до матері повертаються. Ось і закінчилась казка, її я почула від своєї матері.

У третьому кварталі випускної групи доцільно проводити інтегровані заняття на зіставлення картин декількох художників як українських, так і зарубіжних.

4.5. Методи опосередкованого ознайомлення дітей з предметним довкіллям

Найбільш уживаними методами опосередкованого ознайомлення дітей з предметним довкіллям є читання художніх творів і бесіда як самостійний вид заняття.

Щодо художніх творів, то на заняттях із довкілля використовують оповідання і вірші пізнавального характеру, відповідно до програми: твори класиків і сучасних письменників. Основна мета читання творів - це ознайомлення дітей з предметами і явищами далекого довкілля, які діти не бачили і не можуть побачити у своїй місцевості, а також закріплення і уточнення набутих дітьми знань у процесі спостережень, екскурсій, розглядання картин у побутовій діяльності. Вихователь підбирає художній твір відповідно до теми заняття. Наприклад, про працю дорослих це будуть твори: О.Донченка "Золоте яєчко", Д.Головка "Виростаємо на зміну", І.Чопей "Хліборобом буду я", С.Баруздіна "Мамина робота", В.Чухліб "На току" тощо.

Методика використання їх така: дітям читають оповідання (один чи два рази) і проводять за його змістом бесіду відтворювального характеру. У разі потреби показують ілюстрації.

Наприклад: Середня група. Читання оповідання Л.Вишневенького "Дощувалка". Програмний зміст: познайомити

дітей з машиною дощувальницею. Закріпити знання про працю трактористів. Виховувати повагу до праці трактористів, дощувальників.

Словник: дощувалка, дощувальник, зрошувач, шланг-хобот, веселка.

Матеріал: ілюстрації з книги Л.Вишневецького "Річка в гості поспішає", українська народна пісенька "Іди, іди, дощику".

Хід заняття: Читання оповідання. Розглядання ілюстрацій. Запитання: Як називали Андрійчиного тата? Що він робив? Що розповів і показав тато хлопчику? Для чого потрібно поливати пшеницю? Читання і розігрування українських народних пісеньок "Іди, іди, дощику" та "Ой дощику, поливайнику".

Старша група. Читання оповідання Т.Коломієць "Хліб". Програмний зміст: познайомити дітей з процесом вирощування та випікання хліба (зерно сіють, колоски збирають, молотять, мелють, з борошна печуть хліб). Виховувати бережливе ставлення до хліба.

Словник: борошно, рілля, золотава, роботящі, пахучий, позолота. Переносне значення виразів та слів: золотава шкоринка, золоте зерно, золотий колосок, золочена стеблинка, золоте проміння, срібна роса, золоті руки.

Матеріал: колоски, зерно, паляниця хліба, картина Т.Яблонської "Хліб".

Хід заняття: вихователь загадує дітям загадку про хліб. Діти розглядають колоски, зерно, хліб, картину. Бесіда про те, звідки хліб береться. Читання оповідання. Бесіда за змістом оповідання: Якими словами говориться в оповіданні про хліб? А яка ж шкоринка в нього? (Пояснення виразу "золотава шкоринка"). Як вирощували хліб? Якими словами сказано про руки хліборобів? Як виготовили хліб? (Пояснення виразу "Золоті роботящі руки"). З чим порівнюють хліб? Що "промовляє" хліб до дітей? Запам’ятайте,

діти, ці слова: "Любіть хліб, шануйте його, їжте та здоровими будьте".

Читання з книжки Б.Житкова "Що я бачив" оповідання "Як мене називали" і "Як я їздив у метро".

Програмний зміст. Уточнити уявлення дітей про підземну залізницю - метро. Учити правильно оцінювати поведінку хлопчика. Виховувати допитливість, естетичні почуття.

Словник: метро, допитливий, платформа, вагони, сходинки.

Хід заняття: Розгляд картини "У метро".

Запитання: Що зображено на картині? Як називається підземна залізниця? Як можна потрапити до підземної станції? Де чекають електропотяг? Коли можна увійти у вагон? Розповідь вихователя.

Читання оповідання "Як мене називали". Запитання: Чому Альошу прозвали "чомучкою"? Читання оповідання "Як я їздив у метро".

Запитання: Як потрапив хлопчик до підземної залізниці? Що вони з мамою побачили на платформі? Як Альоша розповів про підземний електропотяг?







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 9099. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия