Створення поверхні відстаней і буферних зон
Целевая установка на выполнение выпускной квалификационной работы __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ (основа разработки, направления, объект и предмет исследования)
Перечень основных вопросов, подлежащих разработке 1. __________________________________________________________________ 2. __________________________________________________________________ 3. __________________________________________________________________ 4. __________________________________________________________________
Перечень иллюстраций __________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ (таблицы, схемы, графики, диаграммы)
Основные источники информации, используемые для разработки темы ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ (названия источников информации)
Научный руководитель ______________ ______________ (подпись) (ФИО) «___» _________ 20__ г.
«Задание к исполнению принял» Студент ______________ ______________ (подпись) (ФИО) «___» _________ 20__ г. [1] http://www.gks.ru [2] http://www.gks.ru МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ГЕОІНФОРМАТИКИ І ГЕОДЕЗІЇ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО виконання лабораторних РОБІТ СТУДЕНТІВ З ДІСЦИПЛІНИ „Геоінформаційний аналіз” на тему „Просторовий аналіз”
для студентів спеціальностей 7.070901 „Геодезія”, 7.070908 „Геоінформаційні системи і технології”, 7.070904 „Землевпорядкування і кадастр” Напрям підготовки 0709 „Геодезія, картографія та землевпорядкування”
Розглянуто на засіданні кафедри Геоінформатики і геодезії протокол № 4 від 20 листопада 2008р.
Затверджено на засіданні навчально- видавничної Ради ДонНТУ протокол № 6 від 15.12.2008р.
УДК 528.1
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисциплін „Геоінформаційний аналіз” на тему „Просторовий аналіз” для студентів з напрямом підготовки 0709 „Геодезія, картографія та землевпорядкування” спеціальностей 7.070901 „Геодезія”, 7.070908 „Геоінформаційні системи і технології”,7.070904 „Землевпорядкування і кадастр”. Склали: А.А. Шоломицький, А.О. Луньов, –Донецьк, ДонНТУ, 2008, –23с.
Розглянуто методику вводу просторової інформації у ГІС і виконання просторового аналізу. Наведені основні прийоми аналізу просторової інформації на прикладах. Наведено приклад виконання багатопараметричного аналізу просторових даних при рішенні задачі розташування складу промислових відходів підприємства.
Укладачі: Шоломицький А.А. проф. Луньов А.О. доцент .
Рецензент: Гавриленко Ю.М. проф. (ДонНТУ)
Відповідальний за випуск проф..Могильний С.Г.
Лабораторна робота № 1 Створення векторної основи ГІС
1.1 Мета роботи Створення векторної основи ГІС- проекту, для чого необхідно виконати векторизацію ділянки карти з використанням ArcView.
1.2 Вихідні дані Ділянка растрової карти видана викладачем.
1.3 Виконання завдання Розвиток геоінформаційних систем надає великі можливості в області вирішення різних просторових задач. Але на практиці часто стикаються з проблемою перетворення просторових даних з паперових носіїв в цифрові. Даний процес називається векторизацією карти або створенням векторної основи ГІС. У даній лабораторній роботі векторизацію пропонується виконати в ArcView. Цей процес складається з абстрагування, символізації і генералізації. У ГІС-проекті для векторизації вибрані наступні об'єкти: - Населені пункти з виділенням кварталів і мікрорайонів; - Залізниці; - Автомобільні дороги; - Лінії електричних мереж; - Об'єкти гідрографії; - Ліси та лісосмуги; - Промислові підприємства; - Характерні точки рельєфу. Ім’я файлу проекту має містити не більше 8 символів, латиницею та називатися на прізвище студента. Після створення нового проекту для кожного виду об'єктів необхідно створити нову тему. Теми можуть бути точковими, лінійними, полігональних. Вид теми повинен вибиратися в залежності від об'єкта. Так, для населених пунктів необхідно створити полігональну тему, для доріг - лінійну тему, для характерних точок рельєфу - точкову тему. Векторизація повинна бути виконана уважно, тому що отримані результати будуть використовуватися для подальших лабораторних робіт.
Лабораторна робота № 2 Створення поверхні відстаней і буферних зон
2.1 Мета роботи Виконати побудову та аналіз санітарних та природоохоронних зон по ділянці карти, для якої раніше була виконана векторизація об'єктів
2.2 Вихідні дані Отримані в ході виконання лабораторної роботи № 1 результати векторизації
2.3 Виконання завдання
2.3.1 Побудова поверхні відстаней Побудова поверхні відстаней ведеться за допомогою модуля «Spatial Analyst», який можна підключити в меню «Файл – Модули…». Подвійним клацанням на назві побудованої теми можна відкрити «Редактор легенды». У вікні, що відкриється, можна відредагувати діапазони значень відстаней, колірні схеми і т.д.
Малюнок 2.1 - Поверхня відстаней
2.3.2 Побудова буферних зон ArcView дозволяє створювати буферні зони для графіки або об'єктів теми. Буферні зони - це полігональні об'єкти, які розташовуються на певній відстані від заданого об'єкта. Буферні зони можуть будуватися навколо точок, ліній і полігонів. Для побудови буферних зон необхідно вибрати тему, навколо об'єктів якої будуть будуватися буферні зони. Після цього вибрати пункт меню «Тема – Создать буферные зоны…». У діалоговому вікні (мал. 2.3) необхідно вказати об'єкти, навколо яких будуть будуватися буферні зони (графіку або об'єкти теми). Тут же вказується число вибраних об'єктів, число графічних об'єктів. Якщо в обраній темі є декілька вибраних об'єктів, то побудувати буферні зони можна тільки для них, встановивши прапорець навпроти «Использовать только выбранные объекты».
У наступному вікні (мал. 2.4) необхідно вибрати метод створення буферних зон і одиниці виміру. Буферні зони можуть бути побудовані: - На заданном расстоянии от объекта; - На расстоянии по полю атрибута (відстань визначається для об`єкта залежно від відповідного йому значення у вказаному полі). Доступна тільки при побудові зон навколо об'єктів теми; - В виде нескольких буферов (задається кількість буферів і ширина зон).
В останньому діалоговому вікні для побудови буферних зон (мал. 2.5) вказується: 1) Убрать границы между буферами. При виборі «Нет» кожен буфер буде окремим геометричним об'єктом. При виборі «Да» у разі перетину буферних зон вони будуть об'єднуватися в один об'єкт. 2) Создать буферные зоны. Буферні зони можна побудувати всередині і поза полігонів, поза полігонів, всередині полігонів. 3) Сохранить буферные зоны. Можна як графіку у вигляді, додаванням в існуючу тему, або ж буферні зони можна винести в окрему тему. В ході лабораторної роботи студентом повинні бути створені буферні зони для промислових підприємств, для залізниць, доріг, водних об'єктів.
Малюнок 2.5 - Діалогове вікно для побудови буферних зон
Малюнок 2.6 - Приклад буферних зон Лабораторна робота № 3
|