Технология сооружения подземных хранилищ шахтного типа.

Все выработки хранилища подразделяются на вскрывающие, вспомогательные и выработки-емкости|вместительность,емкость|. Вскрывающими выработками могут быть вертикальные и наклонные|покатые| стволы, а также штольни. К|до| выработкам вспомогательного назначения относятся коллекторные выработки, эксплуатационные скважины и камеры подземных насосных станций.

Вскрывающие выработки крепятся сплошным креплением из|с| монолитного бетона, железобетона, металла.

Коллекторные выработки сооружают с наклоном|наклонением,предрасположением| 0,003 - 0,005 в направлении к стволу для стока подземных вод|пропитались|.

Эксплуатационные скважины предназначены для проведения сливо-наливных операций, прокладки дышащих и сливо-наливных трубопроводов, размещения глубинных| насосов и измерения уровня нефтепродуктов.

Выработки-емкости|вместительность,емкость| являются главными|головными| сооружениями подземных хранилищ. В зависимости от объема хранилища горногеологических и горнотехнических факторов подземные газонефтехранилища сооружают камерного типа с замкнутой системой выработок-емкостей|вместительности,емкости|, камерного типа с изолированными выработками-емкостями|вместительностью,емкостью|, ячеистого типа (рис.). Хранилища камерного типа с замкнутой системой выработок-емкостей (рис. а, б|б|) или с изолированными выработками-емкостями| (рис. в, г) предназначены как для одного, так и для нескольких видов продукта при общем объеме резервуаров свыше 50 тыс.м³. Хранилища ячеистого типа (рис. г, д) сооружают любого|какого-нибудь| объема. В них может находиться только один вид продукта.

Рис. Схемы шахтных газонефтехранилищ:

а – камерного типа с замкнутой системой выработок-емкостей для одного продукта; б|б| – для двух видов продуктов; в – с изолированными емкостями для одного продукта; г – то же для двух видов продуктов; д – ячеистого типа;

1 – выработка-емкость|вместительность,емкость|; 2 – сбойка| между| выработками-емкостями|вместительностью,емкостью|; 3 – обводная|окольная| выработка; 4 – ствол; 5 – герметизирующая|герметичная| перемычка; 6 – породный целик|; 7 – вентиляционные скважины

 

Нафта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Експорт та імпорт нафти

Панорама м. Борислава. Нафтові вежі. Поштова листівка 1920-ті рр.

Паливо

Фізичні основи

Сонце · Сонячна радіація Фотосинтез · Рослини · Біомаса Гуміфікація · Скам'яніння Горіння

Викопне паливо

Вугілля · Горючі сланці · Кристалогідрати · Нафта · Природний газ · Торф

Природне невикопне паливо

Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава

Штучне паливо

Біопаливо · ВВВС · Генераторні гази · Кокс · Моторні палива

Концепції

Енергетична біосировина

На́фта ^{[1] [2]}(від грец. ναφθα; — nafda) (рос. нефть, англ. petroleum (mineral oil), oil, naphtha, crude oil, petroleum; нім. Erdöl n, Öl n, Rohöl n, Naphtha n, рум. Pecura) — горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що являє собою густу маслянисту рідину, від темно-бурого до чорного кольору. Нафта має характерний запах, легша за воду, у воді нерозчинна.

Елементарний склад, %: вуглець 80-88, водень 11-14.5, сірка 0.01-5, кисень 0.05-0.7, азот 0.01-0.6.

Густина — 760—990 кг/м³

Теплота згоряння — 43.7-46.2 МДж/кг.

Найважливіше джерело рідкого палива, мастил, сировина для синтетичних матеріалів тощо.

Зміст [сховати] 1 Походження назви 2 Історія 3 Походження нафти 4 Класифікація нафти 4.1 Різновиди нафти 5 Нафтова геологія 6 Світові запаси 6.1 Нафта в Україні 7 Загальна характеристика нафт і нафтових фракцій вуглеводнів 8 Хімічна природа і утворення. Склад і властивості нафти. 8.1 Фізичні властивості 8.2 Хімічний склад і властивості нафти 8.3 Проба нафти 8.4 Технологічні властивості 9 Природний попутний газ у нафті 10 Видобуток нафти 11 Переробка нафти. Нафтопродукти та їх характеристики. 11.1 Підготовка нафти до переробки 11.2 Переробка нафти 12 Застосування 13 Дивись також 14 Література 15 Примітки 16 Посилання