Дії інженерного підрозділу під час підготовки до підривання мосту».В обороні в системі загороджень широко застосовуються різноманітні руйнування. До руйнування готуються мости та інші споруди на дорогах, ділянки доріг в місцях, де важко влаштовувати об'їзди, тунелі, гідротехнічні споруди, залізничні станції, аеродроми, лінії і станції зв'язку, військові бази, склади та інші важливі об'єкти. Визначення об'єктів, що підлягають руйнуванню, ступеня їх руйнування і термінів готовності до руйнування здійснює старший загальновійськовий командир, він же віддає команду на підрив. Залежно від характеру і розміру об'єкта на підготовку його до руйнування може бути призначений інженерно-саперний взвод або рота. Підривання мостів здійснюється з метою влаштування загороджень на дорогах. Під час підривання мостів та інших штучних споруджень на дорогах мають вирішуватись одночасно два основних завдання: - створити загородження, подолання яких військами противника вимагало б з їхнього боку найбільшої витрати сил і часу; - як найбільше ускладнити противнику можливість відновлення зруйнованих ділянок доріг. Звичайно підриванню моста передує: - інженерна розвідка моста; - визначення перетинів підриву; - розрахунок зарядів і вибір способу підриву зарядів ВР; - розрахунок часу, що необхідний для підготування моста до зруйнування; - визначення необхідної кількості ВР, засобів підриву, приладдя для підриву, будівельних матеріалів та інструмента; - розподіл робіт між підрозділами (розрахунками). У ході інженерної розвідки моста необхідно: - визначити конструкцію моста; - визначити довжину і ширину моста, а також висоту над рівнем води; - підрахувати кількість і довжину прольотів; - визначити перетин верхніх і нижніх поясів головних ферм; - виявити тип опор та їхні основні розміри; - визначити найбільшу глибину водної перешкоди і швидкість течії; з’ясувати наявність бродів; з’ясувати наявність місцевих переправних засобів. Під час інженерної розвідки визначаються також місце розташування підривної станції, місце позицій вогневого прикриття і шлях відходу підривників. На підставі даних розвідки складаються схематичне креслення мосту і перетинів поясів головних ферм (в одну лінію), на якому вказуються основні розміри, визначаються місця закріплення (закладання) зарядів, їхня вага і спосіб підриву. Залежно від обстановки і поставленого завдання мости можуть руйнуватися повністю по всій їх довжині або лише на окремих, найбільш важливих ділянках, підриванням яких при найменших витратах засобів і часу можна забезпечити влаштування достатньо ефективного загородження. У мостах руйнуванню можуть піддаватися всі опори і пролітні будови, або частина опор і пролітних будов між ними, або лише пролітні будови, або тільки опори в деяких прольотах. У разі неповного зруйнування мостів підриваються, як правило, найбільші руслові прольоти і відповідні ним (звично найвищі) опори. При руйнуванні мостів через судноплавні річки і канали необхідно враховувати, що обрушені частини пролітних будов можуть захарастити фарватер водної перешкоди унаслідок чого судноплавство по річці (каналу) стане неможливим. Якщо припинення судноплавства неприпустиме, то в завданні (розпорядженні) на підривання моста мають бути вказані необхідні габарити вільного проходу по фарватеру. Як при повному, так і неповному зруйнуванні мостів має забезпечуватись достатній ступінь подрібнення частин споруди, що підривається. При підриванні мостів (особливо дерев'яних) не слід залишати противнику значних за розмірами елементів конструкцій, які будуть придатні для використовування під час відновлення мосту. У той же час не можна допускати, щоб в результаті підривання спорудження перетворювалася на дрібні уламки, які розкидані по сторонах. В усіх випадках, окрім вище обумовлених (збереження можливості судноплавства), необхідно забезпечувати максимально можливе захаращується осі спорудження, що підривається, достатньо крупними і по можливості не повністю відокремленими один від одного уламками. Підривання мостів рекомендується здійснювати малою кількістю зарядів, що спрощує влаштування вибухових мереж і скорочує час на підготовку споруджень до руйнування. При підриванні мостів має забезпечуватись одночасний вибух всіх зарядів, розташованих в конструкціях даного спорудження. Для вибуху зарядів застосовуються дублюючі електровибухові мережі, у ряді випадків такі, що комбіновані з детонуючим шнуром. Детонуючий шнур найбільш доцільно застосовувати для безкапсульного вибуху внутрішніх зарядів. При цьому шнур у дві-три нитки через забивку має бути виведений виводитися від заряду на поверхню і під’єднуватись до електродетонаторів основної і дублюючих електровибухових мереж. В окремих випадках, коли кількість зарядів, що одночасно підриваються, на конструкціях спорудження велика, може стати доцільним застосування детонуючого шнура також для підриву деяких зовнішніх зарядів, які не охоплені електровибуховими мережами. Прокладання вибухових мереж має здійснюватись з таким розрахунком, щоб дроти і детонуючий шнур захищалися від пошкодження осколками, ударною повітряною хвилею і світловим випромінюванням за можливістю самими конструкціями споруджень, що підриваються. На мостах вибухові мережі доцільно прокладати під проїзною частиною і закріплювати їх тим або іншим способом (прибиванням дротяними скобами, прив'язуванням м'яким дротом і т. п.) до внутрішніх сторін елементів конструкцій. На ділянках, де вибухові мережі виходять назовні, дроти і детонуючий шнур мають захищатися від пошкоджень металевими трубами, кутами, дощатими накладками і т.п. Магістральні дроти на ділянках від підривної станції до споруди, що підривається, як правило, мають укладатися в ґрунт. При підриванні особливо важливих мостів, на випадок відмови зарядів, що закладені в спорудження під час підготовки його до підриву, необхідно мати резервний заряд ВР на автомобілі (платформі), який за своєю вагою є достатнім для зруйнування мосту хоча б в одному перетині. Вага такого заряду визначається по формулі: C=30r2, де С вага заряду, кг; r відстань від центру заряду до пояса ферми, що руйнується, м.
Друге навчальне питання: «Послідовність і зміст роботи командира взводу щодо організації виконання завдань з підривання мосту» Робота командира інженерно-саперного взводу під час підготовки до виконання завдання. Після отримання завдання на підготовку до руйнування мосту командир взводу повинен з'ясувати: місце розташування і тип моста, характер необхідного руйнування моста, час (термін) руйнування, місце і порядок отримання вибухових речовин і засобів підриву, транспортні засоби, що виділяються взводу та інші інженерні засоби, порядок утримування підготовленого до зруйнування моста, за чиїм розпорядженням (сигналом) здійснити вибух. Віддавши необхідні розпорядження на підготовку взводу до наступних дій, командир взводу організовує інженерну розвідку моста. Залежно від довжини і конструкції моста розвідка може вестися одним відділенням або всім взводом. Розвідка має визначити: ширину і довжину моста, кількість прольотів і опор, розміри основних елементів; глибину річки, швидкість течії і висоту пролітної будови моста над водою; стан в'їздів на міст; наявність інших переправ, бродів, переправних засобів і будівельних матері лов поблизу моста, наявність зручних місць для розташування польового складу ВР, робочих майданчиків і підривних станцій; зараженість місцевості радіоактивними або отруйними речовинами; можливі шляхи підходу противника до моста і місця для підрозділів вогневого прикриття робіт; шляхи відходу взводу до району зосередження після підриву моста. Після прибуття на місце командир взводу орієнтується в обстановці, оцінює умови робіт і ставить завдання відділенню (відділенням) на розвідку моста. На підставі отриманих даних розвідки і особистого огляду моста командир взводу приймає рішення на підготовку його до підривання, в якому визначає: - місця розташування зарядів; - потрібну кількість зарядів і засобів підриву, матеріалів та інструменту; - місця розташування основної та запасної підривних станцій і польового складу ВР; - розташування і протяжність електровибухової мережі; - місця розташування майданчиків для в'язки зарядів і вибухових мереж; - порядок організації робіт і завдання відділень. Зважаючи на важливість завдання і особисту відповідальність, яку несе командир за успіх вибуху, рішення командира взводу має бути оформлене графічно у вигляді плану підготовки мосту до руйнування з розрахунком ваги зарядів і провідності (опору) електровибухової мережі (підбору джерела струму). Після затвердження рішення командиром роти (начальником інженерної служби) командир взводу організовує отримання вибухових речовин, засобів підриву, матеріалів, інструменту та необхідного приладдя і доставку зазначених засобів у район моста. Після прибуття до мосту командир взводу виставляє безпосередню охорону, організовує тимчасовий польовий склад ВР і засобів підриву та його охорону і, уточнивши порядок організації робіт, ставить завдання особовому складу взводу. Під час постановки завдань командир взводу доводить до підлеглих необхідні відомості стосовно дій противника та своїх військ і визначає: завдання взводу, завдання відділенням і порядок їх виконання, місце складу ВР і засобів підриву та майданчиків для в'язки зарядів і вибухових мереж, час початку і закінчення робіт, своє місце і сигнали управління та зв'язку. Під час підготовки моста до зруйнування, звичайно призначаються розрахунки для в'язання і закріплення зарядів, в'язання вибухових мереж, прокладання магістральних ліній і обладнання підривних станцій, а також для виконання допоміжних робіт (устаткування підмостів й ін.). Роботи розпочинають всі відділення одночасно, починаючи з першого (від противника) прольоту, що підривається, або від середини моста, і ведуть їх так, щоб у разі раптового припинення робіт (поява підрозділів противника, раптовий відхід) можна було би підірвати вже підготовлену частину моста. В ході виконання завдань відділеннями командир взводу контролює якість робіт, стежить за суворим дотриманням заходів безпеки і заходів щодо забезпечення безвідмовності вибуху, особисто контролює провідність і опір електровибухових мереж і перевіряє справність джерел струму. Закінчивши виконання своїх завдань, командири відділень доповідають про це командиру взводу, який, перевіривши готовність моста до руйнування, виставляє комендантські пости біля в'їздів на міст, у крупних груп зарядів на самому мосту та біля підривних станцій і доповідає про виконання робіт командиру роти. Склад взводу, що вивільнився, відводиться в укриття або виконує чергові завдання. Вибух моста здійснюється під час бою в смузі забезпечення за наказом командира передового загону, під час бою в першій смузі оборони за наказом командира з'єднання (частини). Підривання мостів, що мають оперативне значення, здійснюється за наказом командуючого корпусом (оперативним командуванням) або за наказом осіб, які мають на це повноваження від нього. У випадку безпосередньої загрози захоплення моста противником і при порушенні зв'язку з особою, що має право віддати наказ на його зруйнування, командир інженерно-саперного (інженерного) підрозділу приймає рішення на руйнування моста самостійно, керуючись раніше отриманими вказівками. Отримавши наказ на підривання моста, командир взводу здійснює вибух. Про результати вибуху командир взводу особисто доповідає командиру своєї роти і доповідає начальнику, що віддав наказ на підривання моста. При обмеженій кількості часу на підготовку моста до зруйнування командир інженерно-саперного (інженерного) взводу, користуючись наявними даними про тип і розміри моста, по укрупнених нормативах визначає необхідну кількість вибухових речовин, засобів вибуху, механізмів, матеріалів та інструменту, передбачаючи створення резерву у розмірі 25-50% від орієнтовно розрахованої кількості. Доручивши своєму заступнику отримання і доставку вибухових речовин та інших необхідних засобів, командир взводу зі взводом виїжджає до моста, щоб на місці провести необхідні уточнення розрахунків, прийняти остаточне рішення і приступити до підготовчих робіт. Підривання мостів в цьому випадку звичайно здійснюється малою кількістю крупних зосереджених зарядів.
Третє навчальне питання: «Особливості підривання мостів різних конструкцій»
Підривання металевих мостів У металевих мостах підривають опори та пролітні будови. Для того щоб ускладнити відновлення противником металевих мостів, опори необхідно підривати як найближче до поверхні води, а в деяких випадках і нижче її рівня. При підриванні берегових опор по всій ширині на одному рівні (або по косому перетину) зосереджені заряди розташовують в колодязях, які риють в насипах за передніми стінками, або в рукавах, що пробиваються з лицевої сторони стінок. Ці колодязі викопують на глибину більше 1,5 товщини передньої стінки. Проміжні мостові опори підриваються (залежно від довжини прольоту) по всій їхній ширині або по косому перетину з метою забезпечення надійності скидання пролітних будов убік від осі моста. Зосереджені заряди з цією ж метою розташовують на різній висоті так, щоби площина, яка проведена через їхні центри, складала з горизонтом кут не менше 45°, а один з країв опори залишався би незруйнованим після вибуху. Якщо висота опори перевищує 15 м, необхідно розташувати на одній вертикалі два заряди, причому нижній заряд розташувати, як вказано, а другий - вище (на відстані, рівному двом товщині опори). У металевих мостах з прольотами до 10 м руйнують тільки опори по всій їх ширині. Підривання пролітних споруд металевих мостів доцільно здійснювати одним з приведених нижче способів: - перебиванням у визначених перетинах всіх елементів головних ферм, продовжних зв’язків між ними, а в ряді випадків і продовжних балок з поділом пролітної споруди на частини; - перебиванням у середині прольотів тільки деяких з основних несучих елементів головних ферм із забезпеченням скручування і зминання конструкцій при заваленні їх на дно перешкоди, що перекривається мостом. Металеві мости з прольотами від 10 до 25 м руйнуються шляхом підривання опор по всій їхній ширині на одному рівні пролітних будов в одному або двох перетинах із заваленням по осі моста. Металеві мости з прольотами більше 25 м руйнують шляхом підривання опор по косих перетинах з одночасним перебиванням верхніх і нижніх поясів головних ферм. При руйнуванні мостів з великими прольотами шляхом скидання і скручування пролітних будов підривні заряди для підривання поясів головних ферм розташовують в середніх вузлах, де сходяться декілька елементів конструкцій. Кількість перетинів підриву в тому або іншому прольоті визначається залежно від відношення його довжини до висоти опор; якщо довжина прольоту менше потроєної висоти опор, достатньо одного перетину підриву пролітної будови приблизно посередині; якщо ж довжина прольоту перевищує висоту опор втроє або більше, пролітна будова, як правило, підривається у двох перетинах, що розташовуються приблизно на третинах прольоту. У особливих випадках, коли через нестачу часу можливість закладання зарядів в опорах і кріплення їх до несучих поясів пролітних будівель відсутня, може бути застосований один неконтактний зосереджений заряд, що подається на міст у вагоні (на платформі) або на автомобілі безпосередньо перед вибухом. Вага такого заряду визначається по формулі: C=30r2, де: С - вага заряду, кг; r -відстань від центру заряду до пояса ферми, що руйнується, м. Проміжні та берегові опори металевих мостів підриваються зосередженими або подовженими зарядами, вага яких визначається по формулах: C=ABR2 та Cy=0,5 ABR2 l де: С - вага заряду, кг; А - коефіцієнт, що залежить від властивостей матеріалу, що підривається, і застосовуваної ВР; В - коефіцієнт, що залежить від розташування заряду, його називають коефіцієнтом забивання; R - необхідний радіус руйнування, м; l - довжина заряду, м. Всі заряди мають бути підірвані одночасно електричним способом, детонуючим шнуром або їхньою комбінацією. Для зручності закріплення зарядів використовуються колиски, підмости і драбина. При завчасному підготуванні моста до руйнування заряди слід кріпити таким чином, щоб вони не перешкоджали нормальному руху по мосту.
Підривання залізобетонних мостів У більшості випадків залізобетонні мости мають масивні опори (з бетону, каменю) і залізобетонні пролітні будови балочного або арочного типу. У залізобетонних мостах балочної конструкції підривають тільки опори (без перебивання пролітних будов). Підривають їх як і в металевих мостах лише по косих перетинах, що мають нахил у одному і тому ж напрямку не менше 45 до обрію із заваленням опор убік від осі моста й одночасного перекидання набік. Руйнування залізобетонних мостів розрізної балочної конструкції може здійснюватись підриванням пролітних будов зарядами, що розташовані на проїзній частині, над несучими балками в середині прольоту. У мостах арочної конструкції із заздалегідь напруженою арматурою окрім підривання опор необхідно вибивати бетон на кінцях головних балок, де закріплюються пучки кінців розтягнутої арматури. Це послабляє напружену арматуру і перетворює балки на непридатні для використання. В мостах такої конструкції з їздою зверху опори, як правило, бувають низькі. Тому в них окрім опор необхідно підривати і пролітні будови в одному або двох місцях. У мостах рамної конструкції (шляхопроводи, віадуки), біля яких висота опор перевищує ширину проїжджої частини, підривають опори в цілях перекидання пролітних будов убік від осі моста. Стійки рамних опор підривають також з розрахунком перевертання пролітної будови. Для цього стійки рамних опор, розташовані із сторони, в яку проводиться руйнування, перебивають в двох місцях (внизу і вгорі), а стійки, розташовані в протилежній стороні, - тільки посередині висоти. У тих випадках, коли рамні мости мають дуже низькі опори (висота моста значно менше його ширини), необхідно підривати як опори, так і пролітну будову, вибиваючи в них бетон в одному, найуразливішому місці, що забезпечує значну деформацію пролітної будови, а в шляхопроводах, крім того, захаращується нижньої дороги. Якщо не вистачає часу, руйнування залізобетонних мостів розрізної балочної конструкції може проводитись підриванням пролітних будов зарядами, що розташовані на проїжджій частині над несучими балками в середині прольоту. Руйнування кам’яних і бетонних мостів здійснюється підриванням усіх опор по всій ширині на одному рівні без підривання арок або зводів; підривання опор кам’яних і бетонних мостів здійснюється переважно внутрішніми зосередженими зарядами, які закладаються в ніші або в рукави, що виробляються не менше ніж на товщину опори (у мостах через великі річки, як правило, ніші і рукави влаштовуються ще в період їхнього будівництва). Вага зарядів у залежності від їх розташування і форми визначається по формулах:
C=ABR3; Cy=0,5ABR2 l; C=Kh3, де: С и Су - вага заряду, кг; А і В - коефіцієнти (див вище); R - необхідний радіус руйнування, м; l - довжина заряду, м; К - коефіцієнт, прийнятий по таблиці Руководства ПРР-69; h - глибина (довжина) шпуру, м. Шпуровий метод застосовується лише при наявності часу і достатній кількості пневматичного бурового інструмента. Спосіб підривання зарядів залежить від декількох умов. Найбільше відповідають умовам руйнування залізобетонних, бетонних і кам’яних мостів електровибухові мережі, які мають дублювати одна одну, і які у ряді випадків можуть комбінуватися з детонувальним шнуром. У залежності від конструкції і розмірів моста, наявності часу, умов бойової обстановки й інших чинників для здійснення робіт з підготовки залізобетонних, бетонних або кам’яних мостів до руйнування має залучатися від відділення до взводу саперів.
З'ЯСУВАННЯ ЗАВДАННЯ КОМАНДИРОМ ІНЖЕНЕРНО-САПЕРНОГО ВЗВОДУ (варіант) 1. 3 омбр займає оборону по рубежу кут лісу (16212), перехрестя доріг (15229), півн. околиця УШАКОВКА (12233) із завданням не допустити прориву противника в напрямку МИХАЛІВКА – БОБРОВСЬК – ПІЩАНЕ. 2. Наш взвод отримав завдання до 6.00 ____ підготувати до вибуху металевий міст через р. Уди у вузлі інженерних загороджень, який влаштовує інженерно-саперна рота, в районі зах. околиця БОБРОВСЬК (11203). Під час підготовки мосту до зруйнування привести у непридатний стан обидві берегові опори, одну проміжну опору, прогони і плити у крайніх пролітних спорудах. Підривання мосту провести за сигналом «БУРЕВІЙ-222», що буде переданий по радіо командиром 3 мбр. Після виконання завдання взводу зосередитися в лісопосадці 1700 м схід. Бобровськ (10221) із завданням бути в готовності до руйнування доріг і встановлення мінних полів в ході оборонного бою. Для виконання завдання взводу виділяється ПЗ -1500 кг, КЗУ- 6 шт., засоби вибуху, які будуть доставлені до 18.00 в район лісопосадки транспортом батальйону. Донесення подавати після виконання завдання. Заходи, які необхідно виконати негайно для підготовки взводу до виконання завдання: - підготувати монтажні пояси, мотузкові драбини, підмости; - перевірити електричні прилади, підривні машинки; - спрямувати до району лісопосадки автомобіль за отриманням ПЗ і КЗУ.
РОЗРАХУНОК ЧАСУ Отримання завдання - 16.00. Готовність мосту до вибуху - 22 00 Загалом є - 6 год., з них 3 год. світлого часу. Наявний час розподілити: з'ясування завдання - 16.00 - 16.10; віддача попереднього розпорядження - 16 10 – 16.15 оцінка обстановки - 16.15 - 16.25; висунення до мосту - 16.25 - 16.35 проведення рекогносцировки - 16 35 -16 50 ухвалення рішення - 16.50 - 17.00; віддача бойового наказу взводу - 17 00 - 17 10 виконання завдання щодо підготовки мосту до вибуху – 17.10 –21.00 складання донесення про готовність моста до вибуху і його подання командиру роти - 21.00 – 22.00.
ПОПЕРЕДНІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ КОМАНДИРА ІНЖЕНЕРНО-САПЕРНОГО ВЗВОДУ Взвод має завдання до 22.00 23.10 підготувати до підривання залізобетонний міст через р. Уди в районі Бобровськ. Для виконання цього завдання: 1 і 2 ісвід підготувати комплекти № 77 і дроти для в'язки електричних мереж, заточити і підготувати інструмент для обладнання підривних станцій і закопування магістральних дротів; 3 ісвід підготувати пристосування для закріплення зарядів, провести тренування по роботі з монтажними поясами і прийомами страховки під час подачі зарядів на елементи мосту, що підриваються. Заступнику командира взводу до 17.00 в районі ліс схід. Бобровськ (11221) одержати 1500 кг підривних зарядів, КЗУ- 6 шт., засоби підривання. Завдання на підготовку мосту до підривання буде поставлена бойовим наказом в районі виконання завдання о 18.05 23.10.
ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ 1. Противник (13 мбр 8 мд) зупинений і закріплюється на рубежі рубежу: колгосп. двір (16219), перехрестя доріг (14223), бр. могила (1327). За даними розвідки інженерні підрозділи готують шляхи для висування резервів з району Черкасівка і ведуть інтенсивну повітряну та наземну розвідку. Підхід резервів і перехід противника в наступ можливий через 6 -7 год. У попередніх боях противник застосовував авіацію та артилерію, розвідувальні й диверсійні групи, що слід очікувати і в наступних боях та враховувати під час виконання завдання. Міст, що підлягає зруйнуванню, знаходиться у 15 км від переднього краю. У разі успіху наступу противник може вийти до мосту через 5-6 год. 2. Інженерно-саперний взвод укомплектований особовим складом та матеріальною частиною на 100%. Для виконання завдання взводу виділяються: ПЗ -1500 кг, КЗУ- 6 шт. і необхідна кількість засобів здійснення вибуху. Особовий склад має бойовий досвід і брав участь у бойових діях. Можливості взводу дозволяють підготувати міст до підриву у встановлений час. 3. Місцевість в районі об'єкту відкрита, природних укриттів для особового складу і техніки біля мосту немає. 4. Пора року, доби і погода – реальні на день занять. Для виконання завдання необхідно (заходи щодо бойового забезпечення): організувати взаємодію з командиром 2 мб на випадок відбиття нападу диверсійних або розвідувальних груп противника; індивідуальні засоби захисту мати в постійній готовності до застосування; призначити спостерігача і обладнати укриття для особового складу; передбачити захист електровибухових мереж від впливу снарядів, куль і осколків.
Прийняття рішення щодо підривання мосту У районі мосту керівник ставить задачу на проведення інженерної розвідки мосту:. 1-му відділенню визначити: конструкцію та основні розміри найближчої берегової опори і прольоту моста; конструкцію і розміри перетинів пролітної споруди; висоту пролітної споруди моста над рівнем води; 2-му відділенню визначити: основні розміри другого прольоту моста; конструкцію і розміри перетинів пролітної споруди; висоту ферми над рівнем води; конструкцію й основні розміри проміжних опор; 3-му відділенню визначити: основні розміри дальнього прольоту моста; конструкцію і розміри перетинів пролітної споруди; висоту пролітної споруди над рівнем води; конструкцію й основні розміри опори на протилежному березі. Інженерна розвідка мосту Керівник заняття, підвівши особовий склад до мосту, ставить тим, хто навчається завдання на проведення інженерної розвідки мосту. Наприклад, відділенню наказано здійснити інженерну розвідку першого прольоту моста і берегової опори; № 1 і 2 визначити основні розміри прольоту (довжину і ширину) і висоту ферми над рівнем води; № 3 і 4 визначити конструкцію і розміри перетинів верхнього і нижнього поясів ферми; № 5 і 6 визначити конструкцію й основні розміри берегової опори. По закінченні розвідки непарні номери розрахунків (старші розрахунків) доповідають командиру відділення про результати розвідки. Командири відділень отримані дані заносять у картку інженерної розвідки. Після одержання всіх необхідних даних командири відділень у присутності всього особового складу взводу доповідають їх керівнику заняття.
Визначення перетинів для підривання мосту, ваги зарядів і способу підриву Заслухавши командирів відділень, керівник заняття по завчасно підготовленій схемі мосту визначає перетини для підривання елементів мосту і місця закріплення (укладення) зарядів, після чого ставить завдання на визначення ваги зарядів і способу їх висадження. Кожен студент під контролем командира відділення проводить розрахунок зарядів і визначає спосіб їхнього підриву. Після закінчення розрахунків керівник заняття в присутності всіх студентів заслуховує результати проведених двома-трьома студентами розрахунків, вносить необхідні корективи і приймає рішення на підготування до підривання мосту. Наприклад: 1-му відділенню виготовити і закласти заряд в ближній береговій опорі мосту; підготувати три заряди для зруйнування ближньої пролітної споруди. З метою підривання зарядів електричним способом виготовити дільничну електровибухову мережу, а також ділянку резервної мережі із застосуванням детонувального шнуру. Виставити на обох берегах по одному солдату для регулювання руху по мосту; бути готовим до надання допомоги третьому відділенню під час закопування магістральних дротів у ґрунт; 2-му відділенню виготовити і закріпити 3 заряди для підривання по двох перетинах дальньої пролітної споруди мосту; спосіб підриву зарядів електричний; виготовити виготовити дільничну електровибухову мережу, а також ділянку резервної мережі із застосуванням детонувального шнуру; виділити двох солдат для організації рятувальної служби на човні; 3-му відділенню виготовити 16 погонних метрів мотузкових драбин; зв’язати і встановити три заряди для зруйнування проміжної опори; влаштувати дві магістральні електровибухові мережі з окремими магістральними лініями від підривної станції, яку обладнати в укритті на відстані 250 м від мосту.
РІШЕННЯ КОМАНДИРА ІНЖЕНЕРНО-САПЕРНОГО ВЗВОДУ 1. Основні зусилля зосередити на підготовці до зруйнування обох берегових опор, однієї проміжної опори, прогонів і плит у крайніх пролітних спорудах. Проміжну опору підірвати підвісним зарядом по косому перетину на сколювання її верхньої частини. В берегові опори закласти по два заряди на 1/3 товщини опори. Перебити прогони і плити у кожному прольоті по одному перерізу, з розрахунком на вибивання бетону. Для підриву зарядів виготовити дві електровибухові мережі (основну і дублюючу) та обладнати дві підривні станції. Для прискореного підривання передбачити неконтактний заряд масою 150 кг, який встановити посередині першого прольоту і підготувати для підривання електричним способом. Крім того, підготувати цей заряд і для підривання електричним способом разом зі всіма зарядами. 2. Завдання відділенням: 1 ісвід підготувати й встановити заряди на елементи, що підриваються: по три контактних заряду масою _____кг – на крайній пролітній споруді, один заряд масою _____ кг - на береговій опорі, виготовити дільничну електровибухову мережу з СПП-2 на чотири електродетонатори, з’єднаних послідовно та дублюючу з ДШ; організувати комендантську службу на підходах до мосту та забезпечувати безпеку роботи саперів; 2 ісвід підготувати й встановити заряди на елементи, що підриваються: по три контактних заряду масою _____кг – на крайній пролітній споруді, один заряд масою _____ кг - на береговій опорі, виготовити дільничну електровибухову мережу з СПП-2 на чотири електродетонатори, з’єднаних послідовно та дублюючу з ДШ, обладнати підривну станцію на відстані 200 м від мосту; 3 ісвід підготувати й встановити три заряди на проміжну опору кожен масою _____кг, виготовити основну електровибухову мережу з СПП-2 на три електродетонатори, з’єднаних послідовно та дублюючу з ДШ; влаштувати дві магістральні електровибухові мережі з окремими магістральними лініями від підривної станції, яку обладнати в укритті на відстані 250 м від мосту. Магістральні електровибухові мережі закопати в ґрунт на глибину 15 - 20 см, польовий витратний склад підривних зарядів розташувати на відстані 200 м. 3. Організувати взаємодію з командиром 2 мб 3 мбр: для прикриття дій взводу щодо підготовки мосту до підривання у разі нападу противника; призначити спостерігача; індивідуальні засоби захисту мати готовими до застосування; підривні заряди і засоби підриву одержати заступнику командира взводу на польовому витратному складі роти в районі півд. околиця Бобровськ (10202). Управління взводом - голосом, за допомогою сигнальних засобів (прапорці, ракети) і радіостанцій.
БОЙОВИЙ НАКАЗ КОМАНДИРА ІНЖЕНЕРНО-САПЕРНОГО ВЗВОДУ НА ПІДРИВАННЯ МОСТУ (варіант)
Північ - у напрямку А-подібної опори. Ми знаходимось у вихідному районі -1,5 км схід. Толкачове. 1. Противник зупинений на рубежі на рубежі колгосп. двір (16219), перехрестя доріг (14223), бр. могила (1327). За даними розвідки, в районі Черкасівка зосереджуються резерви для продовження наступу. 2. 3 мбр перейшла до оборони із завданням не допустити прориву противника в напрямку Бобровськ - Піщане. 3. 1 іср має завдання влаштувати 2 вузли загороджень в районі зах. околиця Бобровськ (20111) та №2 в районі схід. околиця Толкачове (10225). Взводу наказано до 22.00 підготувати до підривання металевий міст через р. Уди в районі зах. околиця Бобровськ. 4. Основні зусилля взводу зосередити на підготовці до підривання берегових опор, однієї проміжної опори і двох прольотів. Завдання виконувати по відділеннях: 1 ісвідд готує і встановлює заряди, 2 ісвідд прокладає основну електровибухову і запасну з ДШ мережі та обладнує підривну станцію, 3 ісвідд організовує комендантську службу та прикриває дії саперів. 5. Наказую: 1 ісвід підготувати й встановити заряди на елементи, що підриваються: по три контактних заряду масою _____кг – на крайній пролітній споруді, один заряд масою _____ кг - на береговій опорі, виготовити дільничну електровибухову мережу з СПП-2 на чотири електродетонатори, з’єднаних послідовно та дублюючу з ДШ; організувати комендантську службу на підходах до мосту та забезпечувати безпеку роботи саперів; 2 ісвід підготувати й встановити заряди на елементи, що підриваються: по три контактних заряду масою _____кг – на крайній пролітній споруді, один заряд масою _____ кг - на береговій опорі, виготовити дільничну електровибухову мережу з СПП-2 на чотири електродетонатори, з’єднаних послідовно та дублюючу з ДШ, обладнати підривну станцію на відстані 250 м від моста; 3 ісвід підготувати й встановити три заряди на проміжну опору кожен масою _____кг, виготовити основну електровибухову мережу з СПП-2 на три електродетонатори, з’єднаних послідовно та дублюючу з ДШ; влаштувати дві магістральні електровибухові мережі з окремими магістральними лініями від підривної станції, яку обладнати в укритті на відстані 250 м від мосту. Магістральні електровибухові мережі закопати в ґрунт на глибину 15 - 20 см, польовий витратний склад підривних зарядів розташувати на відстані 200 м від мосту. 6. Вибухові речовини та приладдя будуть доставлені до місця проведення робіт до 17.00 ______ в район лісу 700 м півн. перехр. доріг (11202) транспортом 3 мбр. 7. Готовність мосту до підривання 22.00. До виконання завдання приступити о 17.00. 8. Сигнали управління та взаємодії - що встановлені раніше. - про переведення об’єкту у 1 ступінь готовності –“ГРОЗА-111” або серія трьох червоних ракет - про підривання об’єкту, по радіо – “БУРЕВІЙ – 222” або серія двох зелених ракет. Донесення подати після виконання завдання. Я знаходжусь на підривній станції. Мій заступник - штатний.
ТЕХНІЧНЕ РІШЕННЯ НА ПІДРИВАННЯ МЕТАЛЕВОГО МОСТУ
1. Для виведення з ладу на тривалий час існуючого моста вирішив: здійснити руйнування проміжної опори підвісним зарядом на сколювання; в берегові опори закласти по два заряди на '/з товщину опори; перебити вибухом нижні пояси ферм по двох перетинах в обох прольотах. Відділенням поставити наступні завдання: 1-е - виготовляє і закладає заряди по визначених місцях; 2-е - в'яже вибухові мережі: електричну з саперного дроту СПП-2 і дублюючу з детонуючого шнуру, потім готує підривну станцію; 3-е - організовує комендантську службу на підходах до мосту і забезпечує безпеку роботи саперів. До виконання завдання приступити в 17.10 23.10. Готовність мосту до вибуху 22.00 23.10. 2. Розташування зарядів ВР і електровибухової мережі з саперного дроту та мережі з детонувального шнуру показано на схемі.
3. Розрахунок потреби ВР: Для проміжної опори: С1 = А1 В1 R31 = 1,5 • 9 • 2 3 = 108 кг
С1 = А1 В1 R31 = 1,5 • 9 • 2 3 = 108 кг де А - коефіцієнт, що залежить від властивостей матеріалу і вживаної ВР (для будівельного бетону дорівнює 1,5); В - коефіцієнт, що залежить від розташування заряду (забивання). Якщо заряд підвішується збоку опори без забивання, В = 9; R - необхідний радіус руйнування, що дорівнює 2 м. Для руйнування одного пояса ферми С3 = 0,25 L + 10 = 0,25 • 35 + 10 19 кг. Для перебивання металевих конструкцій складного перерізу (поясів ферм) замість заряду, що відтворює форму складної конструкції, застосовують зосереджений заряд, але вагу його збільшують у два рази. Отже: С2 = 38 кг Для зруйнування берегової опори С3 = А3 В3 R33 = 1,53 • 2 • 1,53 = 10,2
|
