Застосування запасного парашутаУ всіх випадках, коли виникає загроза нормальному зниженню парашутиста з основним парашутом, застосовується запасний парашут. Запасний парашут вводиться в роботу при частковій або повній відмові основного парашута. Часткова відмова основного парашута: - порив (відривання) окремих строп куполу основного парашута; - перехльостування куполу основного парашута стропами; - пориви куполу основного парашута; - складання куполу основного парашута внаслідок сходження парашутистів у повітрі. Повна відмова основного парашута – випадки коли із-за будь-яких обставин основний парашут не вступає в роботу. Для введення в дію запасного парашута в роботу у разі часткової відмови основного парашута необхідно: - звести ноги разом і підігнути їх під себе (згрупуватися); - очами знайти витяжне кільце запасного парашута; - взяти правою рукою витяжне кільце запасного парашута; - притримати лівою рукою клапани ранця, а правою рукою різко висмикнути витяжне кільце запасного парашута; - взяти купол запасного парашута двома руками і енергійно відкинути його від себе в бік і вгору (у разі обертання парашутиста відносно осі зниження, запасний парашут відкидається у бік обертання); - для прискорення наповнення купола парашутист зобов’язаний допомогти вийти стропам із сот ранця запасного парашута, після чого, взявши одну або дві верхні стропи, ривками натягувати їх на себе, доки купол не наповниться повітрям. У випадку повної відмови основного парашута – запасний парашут вводиться в дію, негайно: - звести ноги разом і підігнути їх під себе (згрупуватися); - очами знайти витяжне кільце запасного парашута; - взяти правою рукою витяжне кільце запасного парашута і різко його висмикнути. Робити спроби розкриття основного парашута після введення в дію запасного парашута ЗАБОРОНЕНО! 1.5. Здійснення навчально-тренувальних стрибків з парашутом
Стрибки з парашутом є найбільш складним і відповідальним етапом повітрянодесантної підготовки. Успішне проведення стрибків з парашутом досягається чіткою їх організацією, ретельним контролем готовності о/с і парашутів до стрибків з парашутом, суворим виконанням вимог НПДС-2006, високим рівнем підготовки керівництва та о/с. Навчально-тренувальнi стрибки (НТС) з парашутом виконуються із повітряних суден відповідно до інструкцій з експлуатації окремо для кожного виду повітряного судна, які мають спеціальне десантне обладнання, забезпечують зручне розташування парашутистів під час польоту, подачу сигналів управління десантуванням і безперешкодне відділення парашутистів. Організація стрибків з парашутом здійснюється командиром військової частини (керівником навчального закладу), особовий склад якої призначається для виконання стрибків. У разі одночасного проведення стрибків з парашутом або заходів щодо їх підготовки двох і більше військових частин організація стрибків з парашутом здійснюється старшим начальником. Перед проведенням стрибків з парашутом у з’єднанні (військовій частині, навчальному закладі) видається письмовий наказ. Укладка парашутів для здійснення стрибків з парашутом проводиться особисто кожним парашутистом у складі підрозділів під керівництвом і в умовах ретельного контролю з боку їхніх командирів і офіцерів повітрянодесантної служби (ПДС). До повного закінчення укладки парашутів у підрозділах забороняється відвертати о/с і офіцерів на заходи, що не пов’язані з укладкою парашутів. У випадку відвертання особового складу і офіцерів від проведення укладки парашутів, укладка парашутів припиняється і вважається навчально-трену-вальною. Укладка парашутів на стрибок проводиться у наступний робочий день. Перед здійсненням кожного чергового стрибка з парашутом, але не пізніше, ніж за три доби до здійснення стрибків з усіма військовослужбовцями (незалежно від займаної посади, звання і рівня підготовки) проводяться двогодинні передстрибкові тренування на тренажерах повітрянодесантного комплексу. З випускаючими з повітряних суден заняття та інструктаж щодо виконання обов’язків випускаючих проводяться на тренажерах повітрянодесантного комплексу у дні проведення передстрибкового тренування. О/с тренується в тім одязі і з тією зброєю і спорядженням, в якому буде здійснюватись стрибок з парашутом. В тренування включаються всі елементи майбутнього стрибка з парашутом, починаючи з одягання парашутів, підгонкою спорядження, кріплення зброї і закінчуючи приземленням (приводненням) і збиранням парашутів. Під час підготовки до нічних стрибків з парашутом передстрибкове тренування особового складу проводиться в темну пору доби в умовах виконання майбутнього стрибка з парашутом. Перед тренуванням військовослужбовців на тренажерах повітрянодесантного комплексу командир підрозділу оголошує завдання майбутнього стрибка з парашутом і порядок десантування, вказує місце кожного парашутиста у повітряному судні і послідовність відділення від нього, сигнали забезпечення десантування, висоту і курс польоту, характерні орієнтири на площадці приземлення (приводнення), порядок збирання підрозділу після десантування, та інше. У дні передстрибкового тренування офіцери ПДС проводять інструктаж усіх випускаючих, призначених для випуску парашутистів на майбутніх стрибках з парашутом, на спеціально обладнаних площадках повітрянодесантного комплексу. Під час проведення передстрибкового тренування випускаючий тренується зі своєю корабельною групою. Передстрибкове тренування проводиться у складі підрозділів під керівництвом їх командирів. Особовий склад ділиться на корабельні групи. У кожній групі для встановлення черговості стрибка з парашутом враховується індивідуальна вага парашутиста і його бойового спорядження; першими покидають повітряне судно парашутисти з більшою польотною вагою. Під час проведення передстрибкового тренування особлива увага приділяється зачепленню карабіну камери стабілізуючого парашуту за трос примусового розкриття парашута (подовжувача), діям парашутистів після відділення від повітряного судна, розкриттю основного парашута, правилам застосування запасного парашуту, приземленню на перешкоди та воду. Особовий склад та парашути доставляються на аеродром (старт) завчасно з урахуванням часу, який необхідний для перевірки парашутів та підготовки парашутистів до здійснення стрибків з парашутом. Кожен парашутист під час виконання навчально-тренувального стрибка з парашутом обов’язково повинен мати: - закріплені за ним основний, запасний парашути, парашутний прилад; - одяг, підігнаний за розміром і який не заважає рухам у повітрі, захисний шолом (взимку шапку-вушанку); - взуття з нестоптаними каблуками, справне і підігнане по нозі; - ніж-строповий (штик-багнет), прив’язаний до ранця запасного парашуту міцним шнуром, який повинен мати довжину, що дозволяє парашутисту зручно користуватися ножем-строповим (штик-багнетом) і не заважати роботі парашутів; - рятувальні засоби (під час здійснення стрибків з парашутом на воду); - кисневе автономне обладнання (під час виконання стрибків з парашутом з висот більше 4000 м). Перед надіванням парашуту для виконання стрибка, парашутист повинен уважно оглянути свії парашути. У разі виявлення порушення парашутист повинен доповісти своєму безпосередньому командирові і діяти за його вказівками. Одягання парашутів парашутистом без перевірки їх ЗАБОРОНЕНО! Одягання парашутів виконується за командою командира підрозділу (випускаючого). Парашути та спорядження, після одягання, ретельно перевіряються командирами підрозділів, випускаючими, фахівцями повітрянодесантної служби на лініях старту. Без контрольної перевірки парашутів на лініях старту посадка парашутистів у повітряні судна ЗАБОРОНЕНО! Посадка у повітряні судна здійснюється у складі корабельних груп за командою випускаючого і з дозволу командира екіпажу повітряного судна. Парашутисти розташовуються у вантажній кабіні повітряного судна у порядку черги здійснення стрибка з парашутом на спеціальних сидіннях уздовж вантажної кабіни. Знаходження на борту повітряного судна під час здійснення стрибків з парашутом сторонніх осіб ЗАБОРОНЕНО! Під час посадки у повітряні судна і зайняття своїх місць парашутисти повинні слідкувати за недопущення передчасного розкриття парашутів або їх пошкодження. Під час польоту парашутист зобов’язаний: - переконатись у зачепленні свогокарабіна і карабіна парашутиста який знаходиться попереду за трос примусового розкриття парашуту (ПРП) або кільце подовжувача; - уважно стежити за сигналами і командами, які подає випускаючий і виконувати їх; - не залишати свого місця без дозволу випускаючого; - при виявленні будь-яких неполадок у своєму парашуті або у іншого парашутиста негайно доповісти про це випускаючому; - у випадку поганого самопочуття свого або сусіда негайно доповісти випускаючому. Одночасно виконувати стрибки з парашутом із одного повітряного судна з різними способами розкриття основного парашуту ЗАБОРОНЕНО! НТС з парашутом дозволяється проводити за таких метеорологічних умов:
В окремих випадках під час проведення тактичних навчань у залежності від підготовки о/с і стану площадки приземлення з дозволу керівника стрибків з парашутом (командира з’єднання, військової частини) десантування військовослужбовців можливе при швидкості вітру біля землі 7 м/с вдень і до 6 м/с вночі. Для виконання стрибків з парашутом штурман (пілот) повітряного судна подає у вантажну кабіну світло і звукові сигнали: - попередній – „ Приготуватися ” (світловий сигнал – жовтий, звуковий – короткий гудок сирени) або показом білого прапорця (вночі ліхтарем зі склом білого кольору); - виконавчий – „ Пішов ” (світловий сигнал – зелений, звуковий – безперервний гудок сирени впродовж всієї серії десантування) або показом білого та червоного прапорця одночасно (вночі ліхтарем зі склом зеленого кольору); - заборонний – „ Відставити ” (світловий сигнал – червоний, звуковий – не подається) або показом червоного прапорця (вночі ліхтарем зі склом червоного кольору). При надходженні сигналів випускаючий подає відповідні сигнали (команди) парашутистам. Парашутисти діють по сигналам (командам). Відділившись від повітряного судна і відрахувавши заданий час стабілізації („п’ятсот один”, „п’ятсот два”, „п’ятсот три”) або вільного падіння, парашутист енергійно висмикує витяжне кільце. Після розкриття основного парашута, парашутист повинен негайно оглянути купол зі стропами і переконатися в його повному розкритті і справності, озирнутись довкола, впевнитись, що на небезпечній відстані немає інших парашутистів (для запобігання сходження), а надалі діяти за обставинами. Під час зниження кожен парашутист повинен уважно стежити за парашутистами, які знижуються поблизу і бути готовим вжити необхідних заходів щодо попередження сходження з ними у повітрі. Особлива увага і виваженість дій у повітрі вимагається від парашутистів, які знижуються з керованими парашутами. Під час зниження парашутист повинен визначити напрямок знесення за вітром для того, щоб своєчасно і правильно приготуватися до приземлення. Приземлення здійснюється за вітром або проти вітру в залежності від конструкції парашуту, з яким здійснюється стрибок. Напрямок вітру визначається за знаками, якими обладнується площадка приземлення (стріла, конус, прапори) або за місцевими ознаками (напрямком диму, положенням куполів парашутів, які приземлилися раніше та інше). Стрибки з парашутом зі зброєю та спорядженням (вантажний контейнер різних модифікацій, рюкзак (спорядження) десантника)) виконуються тільки після здійснення парашутистом ознайомлювального стрибка з парашутом. Парашутист може здійснювати стрибки з парашутом зі стрілецькою зброєю, спорядженням та предметами (боєприпаси, переносні засоби зв’язку, індивідуальні засоби захисту, продовольство та інші), якими вони екіпіруються відповідно до Норм бойової екіпіровки, встановлених наказом Міністра оборони України залежно від спеціальності парашутиста і характеру бойових завдань. Предмети екіпіровки розміщуються у рюкзаку (спорядженні) десантника або кишенях обмундирування. Під час підготовки до стрибка з парашутом зброя і спорядження на парашутисті повинні бути ретельно підігнані і закріплені так, щоб вони не перешкоджали руху парашутиста у повітряному судні, відділенню від нього, розкриттю парашута і приземленню (приводненню). Предмети екіпіровки, які не вміщуються у спорядження десантника або не можуть бути розміщені у кишенях обмундирування, парашутист укладає у переносну парашутну сумку і вішає її собі на шию за одну ручку, яка попередньо протягнута через іншу, або дві ручки (в залежності від об’єму майна). Переносна парашутна сумка має бути притиснута до парашутиста грудною перемичкою підвісної системи та запасним парашутом. Стрибки з парашутом вночі є більш складними, ніж стрибки, які виконуються у світлий час доби, у зв’язку із ускладненням орієнтування у повітрі під час зниження з парашутом, підготовки до приземлення і самого приземлення. Тому від парашутистів під час здійснення стрибків з парашутом вночі вимагається особлива уважність, чіткість у діях та вміння добре орієнтуватися у повітрі під час зниження. До стрибків з парашутом вночі допускаються парашутисти, які оволоділи технікою здійснення стрибків з парашутом вдень. Стрибки з парашутом на воду є більш небезпечними, так як парашутист крім виконання правил стрибка з парашутом на сушу повинен заздалегідь підготуватися у повітрі до негайного звільнення від підвісної системи в момент приводнення. Це ускладнює стрибок з парашутом і зобов’язує парашутистів бути особливо уважними у повітрі і зберігати спокій та витримку під час підготовки до приводнення. До навчально-тренувальних стрибків з парашутом на воду допускаються парашутисти (парашутисти-водолази), які досконало оволоділи технікою виконання стрибка з парашутом на сушу і виконали не менше п’яти стрибків з парашутом, вивчили спеціальні рятувальні засоби, пройшли спеціальні заняття на повітрянодесантному комплексі з тренування у звільненні від підвісної системи парашута (купола парашута та запасного парашута) після приводнення і здали залік на вміння плавати в обмундируванні (водолазному спорядженні).
|
