Дії парашутиста в особливих випадках

Кожен парашутист повинен бути готовим до приводнення у разі випадкового попадання на воду. Таку підготовку вони проходять на тренажерах повітрянодесантного комплексу. При здійсненні стрибків з парашутом, поясний ремінь в польовому обмундируванні до шльовок не пропускається.

Переконавшись, що уникнути водної поверхні не вдається, парашутист повинен на висоті 300 – 250 м від води почати готуватись до приводнення.

Під час здійснення стрибка з парашутом зі зброєю в чохлі, необхідно:

- заправити глибше під стегна і зручно сісти у головну лямку підвісної системи;

- відокремити з правої сторони запасний парашут і перевести його на лівий бік;

- відстебнути ремінь кріплення зброї, вивести його з-під ременя зброї і зав’язати його прямим вузлом за головний обхват вище скоби кріплення запасного парашута з правого боку.

Якщо зброя закріплена на грудях парашутиста, необхідно:

- заправити глибше під стегна головну лямку підвісної системи і зручно сісти в неї;

- відокремити з правої сторони запасний парашут і перевести його на лівий бік;

- розв’язати шнур кріплення рукоятки автомата, вивести рукоятку з-під головного обхвату;

- витягти зброю з лівого відсіку сумки для магазинів, або спеціального чохла, зняти ремінь з шиї і закріпити його на скобі кріплення запасного парашута;

- розстебнути грудну перемичку рюкзака десантника;

- розстебнути ніжні обхвати підвісної системи парашута;

- розстебнути грудну перемичку підвісної системи парашута і перевести зброю на правий бік.

Під час здійснення стрибка з парашутом у парашутиста інколи можуть раптово виникнути особливі випадки, які перешкоджають нормальному зниженню і приземленню. Парашутист зобов’язаний бути готовим до дій у особливих випадках, вміти їх попередити і не втратити самовладання і витримки у разі їх виникнення.

Найбільш характерні особливі випадки:

- попадання стабілізуючої системи під руку парашутиста;

- попадання стабілізуючої системи в ноги парашутиста, після відділення від повітряного судна;

- зависання парашутиста за повітряним судном;

- сходження парашутистів у повітрі;

- розкачування парашутиста під час зниження;

- приземлення парашутиста на перешкоди, та інші.

Порушення згрупування парашутиста під час його руху по вантажній кабіні, а також під час відділення від повітряного судна може призвести до попадання стабілізуючої системи парашута під руку.

У випадку попадання стабілізуючої системи під руку парашутиста під час його руху по вантажній кабіні, покидати повітряне судно доки не буде вивільнено стабілізуючу систему парашута з-під його руки, ЗАБОРОНЕНО.

Якщо попадання стабілізуючої системи парашута під руку парашутиста відбулося після покидання ним повітряного судна, для звільнення від стабілізуючої системи парашута йому потрібно підняти якомога вище вгору ту руку, під яку потрапила стабілізуюча система парашута. Якщо це не призвело до звільнення від стабілізуючої системи парашута, парашутист зобов’язаний негайно ввести в дію запасний парашут.

Порушення згрупування парашутиста під час його відділення від повітряного судна може призвести до попадання стабілізуючої системи парашута між ноги парашутиста.

У цьому випадку потрібно широко розвести ноги і зробити спробу перекинутись через голову. Якщо це не дало позитивних результатів, парашутист зобов’язаний негайно ввести в дію запасний парашут.

Під час проведення стрибків з парашутом можуть виникнути випадки сходження парашутистів у повітрі під час зниження, із-за:

- порушення інтервалу відділення парашутистів від повітряного судна випускаючим;

- попадання парашутистів у сильні восходячі або низходячі потоки повітря;

- неуважної обачності парашутистів навколо себе під час зниження.

Сходження – це зустріч парашутистів у повітрі, що знаходяться приблизно на одній висоті або один над одним по вертикалі. В обох випадках може виникнути небезпечність попадання парашутистів один одному в стропи.

Уникнути сходження парашутистів під час зниження можливо завдяки обережній поведінці у повітрі та вміння керувати парашутом.

Парашутист, який першим побачив можливість сходження у повітрі, зобов’язаний визначити найбільш зручний напрямок руху, попередити про це іншого парашутиста голосом і вказати йому напрямок руху у повітрі: „Тягни праві, - ліві”, „Тягни передні”, „Тягни задні”. У разі, якщо відстань між парашутистами у повітрі не дозволяє здійснити розходження шляхом натягування відповідних груп вільних Кінців підвісної системи парашута застосовується глибоке або мілке сковзання.У будь-якому випадку розходитись у повітрі необхідно так, щоб парашутисти відходили в праву сторону від осі зустрічного руху (Рис. 8).

Рис. 8 Дії парашутиста щодо запобігання сходження у повітрі

Під час розвертання за допомогою строп управління парашутисту слід пам’ятати, що купол парашута під час розвороту зміщується в сторону натягнутої стропи управління за один оберт (360°) на 15-20 м.

Якщо сходження попередити не вдалося і один з парашутистів зачепився за стропи або основний купол іншого парашутиста, потрібно вжити всіх заходів для безпечного зниження обох парашутистів:

Рис. 9 Дії парашутиста у разі попадання у стропи його парашута іншого парашутиста	Рис. 10 Дії парашутистів під час сходження у повітрі (випадок коли обидва купола знаходяться на одному рівні)	Рис. 11 Застосування стропового ножа для обрізання строп у разі сходження парашутистів у повітрі

- якщо парашутисти зійшлись, доторкнувшись куполами, розвертатися за допомогою строп управління ЗАБОРОНЕНО! У цьому випадку необхідно натягнути протилежну зіткненню групи вільних кінців парашута і утримувати їх до розходження парашутистів;

- у випадках, коли один із парашутистів під час сходження проскочив між стропами парашута іншого парашутиста і його купол склався, парашутист, який знаходиться зверху, зобов’язаний схопити руками купол парашутиста, у якого склався купол і утримувати його до приземлення (Рис. 9);

- у випадках коли парашутисти після сходження знаходяться на одному рівні, а куполи обох парашутистів розкриті, їм потрібно обхопити руками один одного і так триматися до приземлення, при цьому уважно стежити за куполами і наближенням до землі (Рис. 10);

- у випадках, коли один із парашутистів проскочив через декілька строп куполу іншого парашутиста, і купол його почав гаснути, парашутист, у чиї стропи потрапив інший парашутист, зобов’язаний негайно відрізати зачеплені стропи (дозволяється відрізати до восьми строп від загальної кількості строп на куполі, але не більше трьох строп на одному вільному кінці підвісної системи). У випадку, коли кількість строп, через які проскочив парашутист, не дозволяє їх відрізати, парашутисти повинні, не застосовуючи ножа-стропового (багнета) для відрізання строп, натягнути протилежні групи строп парашута і в такому положенню приземлятися (Рис. 11);

- у випадках, коли у парашутистів при сходженні двох основних куполів почали гаснути парашути, парашутист, який знаходиться вище, повинен негайно схопити руками купол парашутиста, що знаходиться нижче нього, ввести в дію запасний парашут і утримувати купол нижнього парашутиста до їх приземлення. Запасний парашут іншого парашутиста слід вводити в дію тільки у випадку, коли зниження на одному запасному парашуті не забезпечує безпечного приземлення парашутистів (рис. 12); - у випадках, коли один з парашутистів при зниженні опинився над куполом іншого парашутиста і парашут верхнього парашутиста потрапив в зону аеродинамічного затінення, внаслідок чого купол парашуту
Рис. 12 Застосування запасного парашута у разі сходження парашутистів у повітрі(коли обидва куполи почали гаснути)	Рис. 13 Дії парашутистів у повітрі(коли купол одного з них опинився над іншим)

починає гаснути, верхній парашутист негайно попереджує голосом нижнього парашутиста щоб він глибоким сковзанням прискорив своє зниження і відійшов у сторону. При цьому верхній парашутист повинен здійснити розходження шляхом натягування відповідних груп вільних кінців підвісної системи парашута щоб рухатись у протилежному від нього напрямку (Рис. 13);

- у випадку попадання парашутиста на купол нижнього парашутиста він зобов’язаний коротшим шляхом збігти з купола нижнього парашутиста, якщо ж верхній парашутист заплутався у куполі нижнього парашутиста, він повинен звільнитися від заплутування не застосовуючи ножа, про що він зобов’язаний повідомити голосом нижнього парашутиста; якщо звільнитися не вдалося, верхній парашутист віддає команду нижньому парашутисту на введення в дію запасного парашута а сам тримається за купол, у якому він заплутався, до приземлення. Після цього застосувати метод сковзання у протилежний бік від парашутиста з яким трапилось зіткнення;- у випадках, коли неможливо уникнути попадання у стропи іншого парашутиста внаслідок сходження, парашутист зобов’язаний розкинути руки і ноги в сторони для виключення можливості попадання в стропи парашута іншого парашутиста.

Під час зниження під парашутом може виникнути розкачування парашутиста, яке на значній висоті не викликає небезпеки, але перед землею може зашкодити нормальному приземленню парашутиста. Розкачування можна зупинити методом підтягування строп. Для цього необхідно у крайній верхній точці коливання різко підтягнути декілька строп з боку напрямку руху і тримати їх у такому положенні доки парашутист не опуститься до нижньої точки, після чого стропи треба відпустити і в крайньому протилежному положенні підтягнути протилежні стропи. Так необхідно зробити декілька разів, доки коливання не зупиняться.

При цьому необхідно уважно стежити за наближенням землі для того щоб своєчасно приготуватися до приземлення (дії по запобіганню коливання парашутист повинен зупинити на висоті не нижче 150 м від землі (води), після чого приготуватися до приземлення (приводнення).

Рис. 14 Дії парашутиста у разі приземлення на перешкоди	Рис. 15 Дії парашутиста у разі приземлення на ліс	Рис. 16 Дії парашутиста у разі використання запасного парашута при зависанні на дерева

Під час здійснення стрибків з парашутом парашутист може випадково потрапити на будови, ліс, лінії електромереж тощо, а у бойових умовах для виконання поставлених завдань десантування може здійснюватися на міста і села, ліс та інші об’єкти. Кожен парашутист зобов’язаний знати основні правила дій під час приземлення на перешкоди.

При неможливості уникнути зіткнення парашутиста з перешкодою, необхідно згрупируватися, звести ноги разом і зустріти перешкоду всією площиною ступні ніг (Рис. 14).

У випадку коли парашутист здійснює приземлення на ліс, він повинен на висоті до 150 м від землі розвернутися обличчям у бік перешкоди, з урахуванням напрямку вітру, щоб зустріти перешкоду ступнями ніг зведених разом, для запобігання отримання травм закрити обличчя руками (долонями до себе) від удару об стовбур і гілки дерев (Рис. 15). Якщо парашутист зачепився на дереві і він не може самостійно спуститися з нього, то дозволяється використати запасний парашут, розпустивши його (Рис. 16).

Якщо парашутист приземлився на дах будівлі, він повинен будь-що утриматись на ньому і негайно звільнитись від підвісної системи парашута, або розкрити замок відокремлення вільних кінців підвісної системи парашута (Рис. 17). У випадку приземлення на край даху потрібно, не допустивши гасіння куполу, швидко відштовхнутися від перешкоди і продовжити спуск (Рис. 18).

Рис. 17 Звільнення від підвісної системи у разі приземлення на дах	Рис. 18 Дії парашутиста у разі приземлення на край даху

Якщо парашутист під час зниження може попасти на лінії електромереж, він повинен, застосувавши сковзання, відійти від перешкоди, намагатися ступнями ніг відштовхнутися від дроту. Якщо парашутиста зносить вздовж лінії електромережі, необхідно розвернутися за вітром боком для того, щоб проскочити поміж дротів, не допускаючи їх попадання між ноги, та не допустити одночасного дотику тулуба парашутиста до обох дротів.

У випадку зачеплення парашутиста за бортом повітряного судна десантування негайно припиняється, заходи щодо звільнення парашутиста здійснюють члени екіпажу. Парашутиста попереджають сигналом білого прапорця щодо проведення заходів по його спасінню. Парашутисту надається фал з карабіном і ножем (входить в комплект повітряного судна), карабін фалу парашутист чіпляє за грудну перемичку підвісної системи парашута, після чого члени екіпажу і випускаючий з парашутистами втягують зачепленого парашутиста у вантажну кабіну повітряного судна.

Увипадку потрапляння парашутиста у вверхсходящі або низсходящі потоки повітря він зобов’язаний:

- у разі попадання парашутиста у вверхсходящі потоки повітря він повинен оцінити обстановку та застосувати мілке або глибоке сковзання для виходу з потоку;

- у разі попадання парашутиста у низсходящі потоки повітря він повинен оцінити обстановку та застосувати мілке або глибоке сковзання для виходу з потоку; якщо з потоку вийти не вдалося і вертикальна швидкість зниження не забезпечує безпечного приземлення, ввести в дію запасний парашут.