Ситуації для аналізу

 

1. Ситуація для аналізу «Концерн Нафтохім»

Хімічний гігант — концерн "Нафтохім" — визнаний в Україні лідер у виробництві нафтохімічної продукції та продуктів сільськогосподарського призначення, полімерів, хлорвуглеводнів, кольорових металів, товарів широкого споживання. Загалом він є виробником понад 100 видів продукції. Значна частина продукції (понад 80 %) призначена для подальшої переробки, тобто основними споживачами є підприємства обробної промисловості. Ця обставина має різні наслідки залежно від діючої системи господарювання. За умов централізованого розподілу продукція за цінами, які забезпечували відповідну її рентабельність, надходила заздалегідь визначеним підприємствам.

При переході до ринкової економіки з'ясувалося, що "Нафтохім" має неефективну систему управління, не визначено його пріоритетні напрями розвитку в нових умовах господарювання. Гігантські розміри (концерн об'єднує вісім гірничодобувних, металургійних, хімічних і нафтохімічних заводів) тільки ускладнили ці проблеми. Прибутки, які отримували окремі підприємства, вкладали в нерентабельні виробництва. Однак доволі швидко "Нафтохім" залишився без обігових коштів і потрапив у повну залежність від гуртових покупців.

Після деяких сумнівів вище керівництво концерну ухвалило рішення щодо диверсифікації діяльності та приєднання до концерну двох нафтогазодобувних підприємств, щоб створити замкнений цикл на деяких виробництвах. Однак невеликий виграш від отримання дешевих нафтопродуктів міг обернутися банкрутством ще й приєднаних підприємств. Під державні гарантії було взято кредит для будівництва заводу з виробництва поліетилену. Але це не дало бажаних результатів. Річний обсяг реалізації зменшився на 19 %, балансові збитки порівняно з попереднім роком збільшилися у чотири рази, швидко зростала кредиторська заборгованість (35 % за рік).

Наприкінці минулого року за рішенням уряду контрольний пакет акцій концерну передано в управління СП "Літон", яке працює на українському ринку переробки нафти, реалізації нафтопродуктів і продукції хімічної промисловості. Проведений аналіз засвідчив, що постійне зростання кредиторської заборгованості зумовлене нестачею обігових коштів, збитковою діяльністю та некваліфікованими діями керівництва. Було зроблено спробу удосконалити систему управління, замінено частину керівників вищого рівня. Деякі зрушення відбулися — частково ліквідовано заборгованість за енергоресурси. Три з восьми заводів концерну збільшили випуск продукції, але на решті спад виробництва становив 15—28 %. Стало зрозумілим, що передача концерну в управління уповноваженій особі швидкого результату не дала. Погашення заборгованості перед усіма кредиторами, на думку деяких експертів, можливе лише у випадку банкрутства концерну. Та керівництво сподівається залучити нових інвесторів (зацікавленість у співпраці вже виявили декілька зарубіжних компаній). Однак радикальним антикризовим заходом вважають реструктуризацію концерну, зокрема створення на його базі 14 самостійних підприємств зі статусом юридичної особи.

Таким чином, хімічний гігант, вартість якого ще п'ять років тому інвестори оцінювали в один мільярд доларів, сьогодні шукає шляхи до виживання.

Запитання до ситуації

1. Поясніть, чому концерн "Нафтохім" опинився в такому становищі?

2. Які з прийнятих заходів були необґрунтовані?

3. Чи можна сказати, що існували суб'єктивні причини становища, в якому опинився концерн?

4. Які зміни, на Вашу думку, можуть врятувати український хімічний гігант?

2. Ситуація для аналізу «Компанія Сяйво»

Збільшення масштабів будівництва у середині 90-х років XX ст. спричинило значне зростання потреби країни в джерелах світла. Для задоволення цієї потреби було вирішено створити нові підприємства. У цей час тільки в Україні дефіцит електроламп становив приблизно 300 млн шт. Серед багатьох таких підприємств було і ВАТ "Сяйво", спорудження якого саме в Західній Україні невипадкове, адже тут були висококваліфіковані спеціалісти електровакуумного виробництва і виробництва скла, а також навчальні заклади, які готували фахівців відповідного профілю. Поруч — запаси чистого кварцового піску, який є основною сировиною скляного виробництва.

Негативним чинником було те, що на ВАТ "Сяйво" як монополіста поширювалася дія закону про регулювання цін державою. Крім того, в той час ВАТ "Сяйво", як і більшість українських підприємств, перейшло на бартерні відносини. Придбання матеріалів, розрахунки за енергоносії, податки до бюджету, видача заробітної плати — все це здійснювалося через товарообмін, що поступово довело товариство до кризової ситуації. Всі заходи щодо поповнення обігових коштів виявились безрезультатними. Проведення реструктуризації також не дало відчутних наслідків.

Криза в об'єднанні надалі поглиблювалася б, якби не трапився стратегічний інвестор. Рішенням спостережної ради були припинені всі бартерні операції й взаємозаліки. Розпочалося погашення заборгованості із заробітної плати. Але ВАТ "Сяйво" чекали нові випробування: відмова від бартеру і перехід на грошові відносини призвели до блокади з боку операторів, які працювали за бартерними угодами. У цей же період відбувся стрибок інфляції в Росії з одночасним зростанням імпорту електроламп за демпінговими цінами з Росії й Білорусі. Обсяги реалізації ВАТ "Сяйво" зменшилися вдвічі, але йому вдалося захистити і зберегти власне виробництво.

В останні роки відбувається освоєння передових технологій, модернізація обладнання (реконструкція скловарної печі), розширення товарного асортименту, впровадження нової упаковки. Всі ці заходи вивели товариство на конкурентоспроможний рівень.

Нині ВАТ "Сяйво" є одним з виробників ламп розжарювання в Україні. Продукція товариства відома не тільки на українському ринку, айв Росії, країнах Європи, Далекого і Близького Сходу, африканського континенту. Серед основних напрямів діяльності ВАТ "Сяйво" — виробництво жарівок загального призначення (матовані, декоративні, світлофорні, з дзеркалізованим куполом), а також мініатюрних, кварцово-галогенних ламп, ламп-фар (автомобільних, літакових, іншого призначення), колб і склотрубок.

ВАТ "Сяйво" планує максимально розширити експорт, вийти зі своєю продукцією на європейські ринки. Але для реалізації цієї стратегії необхідно підвищення якості електричних ламп за рахунок удосконалення їх виробництва, оновлення технологій; організація виставок та інших рекламних заходів; поліпшення інформаційного забезпечення шляхом створення інформаційних систем, які б автоматизували вирішення виробничих, економічних та зовнішньоекономічних завдань тощо. Збільшення експорту забезпечить приплив валюти, яку можна використати на закупівлю якісної імпортної сировини, а також дасть змогу зменшити втрати від продажу. Однак для виходу на зовнішній ринок та втримання позицій на вже існуючому потрібні значні кошти для розширення асортименту продукції, для її просування тощо.

В останні роки спостерігається зростання чистого прибутку товариства, така тенденція може зберегтись за рахунок збільшення обсягів виробництва та експорту продукції, які вже у минулому році становили 22 % від загального обсягу випуску. За останні чотири роки ВАТ "Сяйво" експортувало продукції на 17,3 млн грн у 16 країн світу.

Товарообіг ВАТ "Сяйво" здійснюється через 13 регіональних дилерів, які мають певні зобов'язання щодо обсягів і територіальних меж продажу. Але ґрунтовний аналіз існуючої системи збуту ВАТ "Сяйво" показав її неефективність: робота тільки через дилерів призвела до втрати прямого контролю над продажем товарів. Постачальниками сировини та ресурсів ВАТ є вітчизняні підприємства, які вчасно виконують свої зобов'язання і здійснюють стабільну цінову політику.

Аналіз стану конкурентного середовища ВАТ "Сяйво" свідчить, що на українському ринку електролампової продукції переважно представлені конкуренти з близького (Росія, Білорусь, Киргизія) і далекого зарубіжжя (PHILIPS, PILA, OSRAM, GE, TUNGSRAM). Частка ринку конкурентів становить 15—20 %. Ціни конкурентів з близького є нижчими порівняно з цінами ВАТ "Сяйво" внаслідок низької вартості енергоносіїв та суттєвої переваги в масштабах виробництва, хоча держава стримує масове ввезення ламп "близьких" конкурентів квотою на імпорт цієї продукції.

Найагресивнішими конкурентом ВАТ "Сяйво" з далекого зарубіжжя на ринку України є PHILIPS. Має досить широкий асортимент продукції, яка вважається якіснішою за вітчизняні аналоги, хоча дорожча в 1,7 раза. До переваг конкурентів з далекого зарубіжжя належать також імідж фірми і приваблива упаковка.

Динаміка розподілу ринку України між виробниками ламп загального призначення за останні три роки наведена в таблиці 3.1:

Таблиця 3.1