Восточных славян

Організаційно Сухопутні війська складаються з армійських корпусів, бригад, полків, батальйонів, дивізіонів, рот, батарей, взводів, відділень або екіпажів і обслуг.

Армійський корпус - основне оперативно-тактичне з'єднання.

Бригада – основне тактичне з'єднання.

Вона призначена для ведення загальновійськового, повітряного, протиповітряного, морського бою або для забезпечення бойових дій.

Бригади бувають: механізовані, танкові, артилерійські, ракетні, зенітно-ракетні і т.п. У Сухопутних військах бригада складається з управління, декількох батальйонів (дивізіонів) основних родів військ, підрозділів бойового, технічного і тилового і медичного забезпечення.

Полк – основна тактична частина в деяких видах Збройних сил і родах військ.

Призначений для виконання бойових задач, як у складі з'єднання, так і самостійно. У залежності від приналежності до роду військ (сил) спеціальних військ, він може вести загальновійськовий, протиповітряний, повітряний бій або забезпечувати бойові дії. Полк, як правило, складається з управління, декількох батальйонів (дивізіонів), підрозділів бойового, технічного, тилового і медичного забезпечення.

Батальйон (дивізіон) – основний тактичний підрозділ Сухопутних військ, морської піхоти (РВіА, ППО).

Батальйон може бути механізованим, танковим, аеромобільним, інженерно-саперним, автомобільним (дивізіон - артилерійським, ракетним, реактивним, протитанковим, зенітно-ракетним, зенітним ракетно-артилерійським) і т.п. Механізований (танковий) батальйон складається з командування, штабу, бойових підрозділів [трьох механізованих (танкових) рот, танкової (механізованої) роти], підрозділів бойового забезпечення, підрозділів технічного забезпечення і тилу. До складу бойових підрозділів артилерійського дивізіону входять три артилерійські батареї.

Рота (батарея) – тактичний підрозділ Збройних сил.

Рота може бути механізованою, танковою, радіотехнічною, інженерно-саперною, автомобільною (батарея – артилерійською, реактивною, протитанковою, ракетною, зенітно-ракетною, зенітно-артилерійською) і т.п. Рота (батарея), як правило, входить до складу батальйону (дивізіону) та складає основу його бойових підрозділів.

Взвод – тактичний підрозділ, що як правило, входить до складу рот і батарей.

Можуть бути й окремі взводи в складі частин, з'єднань, управлінь, установ і т.п. Існують взводи механізовані, аеромобільні, артилерійські, мінометні, протитанкові, розвідувальні, інженерно-саперні, зв'язку, управління, комендантські, господарські, забезпечення, обслуговування і т.п. Як правило взвод у своєму складі має два-чотири відділення (обслуги, екіпажа).

Відділення (екіпаж, обслуга) – первинний тактичний підрозділ, що як правило, входить до складу взводів.

У відділенні (екіпажі, обслузі) може бути від 3 до 12 чоловік. Воно входить до складу механізованих, аеромобільних, саперних і інших взводів. В танкових військах (авіації) відділення називають екіпажем танка (літака, вертольота). В артилерії – обслугою гармати.

История древней руси

вопросы восточнославянского

Глоттогенеза

 

Учебно-методические материалы

И программы

 

 

Омск

 

 

История древней Руси: Вопросы восточнославянского глоттогенеза / Учебно-методические материалы и программы / Составитель к.и.н., доцент кафедры отечественной истории ОмГПУ В.Н.Либуркин. – Омск: Издательство ОмГПУ, 2007. 30 стр.

 

Учебно-методические рекомендации и программа и курса ‘История древней Руси: Вопросы восточнославянского глоттогенеза’ составлены в соответствии с учебными планами исторического факультета Омского педагогического университета.

Учебно-методические материалы включают расширенную программу курса лекций по основным вопросам истории древней Руси в контексте общей темы происхождения великорусского народа, иллюстративный материал, карты, списки литературы, тематику контрольных работ, вопросы к экзамену.

 

программа курса “история древней руси

(вопросы восточнославянского глоттогенеза)”

1. введение: Основные понятия и проблемы глоттогенеза

восточных славян

 

1.1. Предмет, цели и задачи курса “ История древней Руси ”

Предметом курса является история восточных славян и Древней Руси в контексте проблемы происхождения русского народа.

Отношение предметов и задач языкознания и истории. Современное языкознание. Сравнительно-историческое языкознание (компаративистика).

Понятие этноса. Этнос: язык, культура, физический тип населения. Этнос в синхронистическом и диахронистическом аспектах. Разнообразие антропологических типов и культурно-энографических групп великорусов.

Историческая преемственность русского, древнерусского и праславянского языков и этносов; праславянская и древнерусская эпохи как периоды предыстории великорусского и других восточнославянских языков (важнейшие особенности системы русского языка восходят к праславянскому и древнерусскому, как и причины, обусловившие формирование современной диалектной и социальной систем всех восточнославянских языков).

Языковые факты как источниковая база реконструкции древнешей истории восточных славян. Социально-историческая интерпретация языковых явлений и восточнославянского глоттогенеза в целом. Этногенез русского народа – носителя русского языка в контексте социально-политической истории народов Восточной Европы.

Проблемно-хронологический принцип построения курса: протославянский – праславянский – восточнославянский – древнерусский – поздне-древнерусский – великорусский периоды.