ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ.

 

За завданням необхідно розробити план організації рельєфу по одному з варіантів. Варіанти планувань кварталу вибираються по останніх двох цифрах залікової книжки (Додаток 1). Фактичний (що існує) рельєф місцевості умовно відтворюється самим студентом по заданому ухилу. Таким чином, для виконання розрахунково-графічної роботи студент отримує завдання у вигляді номера варіанту планувальної схеми і величини ухилу в промілях (⁰/₀₀).

 

У реальному проектуванні план організації рельєфу виконують на основі розбивочного плану (плану розташування будівель і споруд) і топографічного плану (геодезичної зйомки). Самостійна побудова рельєфу в горизонталях є важливою вправою для опанування професійних навиків проектування генеральних планів, оцінки рельєфу по малюнку горизонталей і подальшої зміни його.

 

Головне завдання вертикального планування:

- забезпечення організованого відведення поверхневих вод;

- забезпечення мінімального об'єму земляних робіт;

- забезпечення сприятливих умов рельєфу для висотного розташування забудови вулиці і внутрішньо квартальної території.

- збереження земляного покриття і існуючих зелених насаджень.

 

Перш ніж приступити до роботи необхідно уточнити деякі терміни, що позначають рельєф, горизонталі і відмітки. Так, наприклад, існуючий рельєф і відповідні йому горизонталі і відмітки називаються "натуральними", "чорними", "фактичними". Проектований рельєф, горизонталі і відмітки в технічній літературі називають "червоними", "проектними", "проектованими".

 

Поняття "ухил" застосовується для позначення положення плоскості або лінії на поверхні рельєфу по відношенню до горизонту. На плані організації рельєфу ухил необхідно виражати в промілях (⁰/₀₀) і писати його значення над уклонопокажчиком (у чисельнику). Під уклонопокажчиком (у знаменнику) пишуть значення відстані між переломними точками в метрах. Числа, що позначають ухили і відстані вказують без одиниць розмірності. Стрілка уклонопокажчика має бути направлена вниз по рельєфу.

 

План організації рельєфу виконують в червоних (проектних) горизонталях. Метод червоних горизонталей полягає в тому, що змальовує проектний рельєф в нових горизонталях з допустимими ухилами поверхні, який дає можливість добре представити майбутній рельєф місцевості. Проектні горизонталі наносять через 0,10; 0,20; 0,25; 0,50м (крок горизонталей) залежно від складності рельєфу і необхідної точності. Відмітки горизонталей надписують з боку підвищення рельєфу. Відмітки, кратні 1,00м вказують повністю, а для проміжних значень - лише два знаки після коми. Горизонталі, кратні 0,50м позначають товщою лінією.

 

Проектні горизонталі наносяться по всій поверхні, не зайнятій будівлями. На ділянках, де рельєф зберігається незайманим, фактичні горизонталі перетворюються на проектні без зміни зображення. У місцях зміни рельєфу, де нанесені нові проектні горизонталі, тонкою лінією показують сліди старих (фактичних) горизонталей. Це необхідно для визначення робочих відміток і підрахунку об'ємів земляних робіт.

 

Проектні і фактичні горизонталі відрізняються між собою товщиною і зображенням лінії. Проектні горизонталі, як правило, змальовують у вигляді прямих ліній які сполучаються під кутом. Фактичні горизонталі зображуються тонкою лінією і мають вільне "криволінійне" зображення.

 

Окрім горизонталей на плані організації рельєфу вказують відмітки характерних точок. Проектні і фактичні відмітки наносять по кутах будівлі в місцях пересічення зовнішніх країв відмостки з рельєфом, проектна (червона) відмітка в чисельнику, фактична (чорна), - в знаменнику.

 

При входах у будинки також вказують проектні і фактичні відмітки землі. Вони необхідні для визначення кількості зовнішніх сходин і конструктивного вирішення вхідного крильця.

 

За наявності укосів, підпірних стінок, сходів і тому подібне в місцях перепаду рельєфу вказують відмітки верхніх і нижніх рівнів.