ВЕРТИКАЛЬНА ПРИВ'ЯЗКА БУДІВЕЛЬ

 

Для винесення будівлі в натуру необхідні горизонтальна і вертикальна прив'язки. Горизонтальна прив'язка здійснюється на головному кресленні генерального плану "Розбивочного плану (план розташування будівель і споруд)" шляхом прив'язки координаційних осей будівлі до опорних точок топографічного плану.

 

Суть вертикальної прив'язки полягає в закріпленні на місцевості відмітки чистої підлоги першого поверху, відповідній відмітці ±0,000 на робочих кресленнях будівлі, а також в нанесенні відміток землі по кутах будівлі, при входах і інших характерних точках. За наявності цих відміток стає можливим точно закласти фундаменти на встановлену проектом глибину, правильно визначити положення зовнішніх входів, конструктивне вирішення сходів, цоколів, рамп, підземних комунікацій та ін.

 

Прив'язку чистої підлоги здійснюють шляхом вказівки цієї відмітки на плані будівлі в системі генерального плану. У практиці проектування призначення цієї відмітки залежить від багатьох чинників. Однією з важливих умов будівництва є розташування горизонтальної гідроізоляції в стінах і пов'язаним з нею рівнем підлоги першого поверху вище за поверхню землі. Найменша відстань від рівня гідроізоляції до землі за умовами захисту від замочування атмосферними опадами, - приблизно 20см. Цей розмір призначають в найбільш високій точці рельєфу; з падінням рельєфу відстань до землі збільшуватиметься по довжині будівлі. Положення землі у входів в будинки визначатиме вирішення вхідних сходів, кількість сходинок, що зв'язують поверхню землі з рівнем першого поверху. Ці сходинки можуть складати цокольний марш сходової клітки або бути зовнішніми у складі вхідного крильця (рис. 8, 9).

 

 

По планувальному рішенню секції можуть бути двох типів.

1 тип. – сходова клітка розташована напроти входу в секцію (рис. 8).

2 тип. – сходова клітка розташована біля входу в секцію (рис. 9).

 

Рис. 8. Перший тип секції.

 

Рис. 9. Другий тип секції.

 

При великому перепаді рельєфу по відношенню до найвищої точки будівлі (секції) і входу, виникає велика кількість сходинок. У такому разі необхідно застосувати другий тип секції, тобто частина рівнів (7шт.) розміщуються усередині секції (рис.9).

 

У розрахунково-графічній роботі необхідно підрахувати необхідну кількість сходинок біля зовнішнього входу.

 

При значному падінні рельєфу і збільшенні висоти цокольного поверху доцільно окремі секції будівлі розташовувати на різних рівнях з перепадами на половину поверху, але не менше 1,5 - 2,0 метра і позначати відмітки підлоги перших поверхів в кожній секції.

 

По периметру будівель владнують відмостку з умовною шириною в 1м. Відмітки землі по кутах будівель і при вході вказують по зовнішній грані відмостки у вигляді дробу: у чисельнику - проектна відмітка, яка обчислюється по проектних горизонталях, в знаменнику – фактична відмітка. Проектні горизонталі доводять лише до зовнішньої грані відмостки, на самій відмостці проектні горизонталі не показують. За відсутності або при поєднанні відмосток з тротуаром горизонталі доводять до стін будівлі, при цьому поперечний ухил смуги тротуару шириною 1,0м, що примикає до стіни, має бути не менше 0,03.

 

Додаток 1

Варіанти завдань

Остання цифра залікової книжки	Передостання цифра залікової книжки
№№	Схема	№№	Ухил 0/00	№№	Ухил 0/00

 

Додаток 2

Приклад побудови підготовчого креслення в розмірах

Додаток 3

Приклад побудови креслення з заданим ухилом рельєфу

Додаток 4

Прийоми вертикального планування простих перехресть

а) на узгір'ї
б) на тальвезі
в) на вододілі
г) на горбі

 

 

Додаток 5

Приклад оформлення роботи

Додаток 6

Приклад планування території

 

Додаток 7

 

Приклад оформлення штампу

 

 

Додаток 8

Умовні позначення

 

Умовне позначення	Опис
	Уклон, 0/00 Уклонопоказчик Відстань між переломними точками
	Точка перелому (зміни рельєфу)
31,25 31,15	Проектна відмітка (червона) Фактична відмітка (чорна)
	Фактичні горизонталі
	Проектні (червоні) горизонталі

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. ГОСТ 21.508-93. Правила выполнения рабочей документации генеральных планов предприятий, сооружений и жилищно-гражданских объектов.

2. ДБН 360-92** Планировка и застройка городских и сельских поселений.

3. ДБН В.2.3-5-2001. Улицы и дороги населенных пунктов.

4. Евтушенко М.Г. Инженерная подготовка территорий населенных мест. М.Г. Евтушенко, Л. В. Гуревич, В. Л. Шафран - М.: Стройиздат, 1982.

5. Каплан Л.З. Инженерная подготовка территорий строительства - М.: Госстройиздат, 1961.

6. Линник І.Е. Інженерна підготовка територій населених місць: Навчальний посібник.- Харків: ХДАМГ, 2003.- 337с.

7. Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине «Инженерное благоустройство и транспорт» на тему «План организации рельефа» (вертикальная планировка) для студентов базового направления 1201-АРХИТЕКТУРА. Одесса, ОГАСА-2005

8. Черепанов В.А. Инженерное проектирование планировки городов. (транспорт и благоустройство территорий). В.А. Черепанов, Л.В. Гуревич, М.Г. Евтушенко – М.: Стройиздат, 1971.