Президент України і його місце в системі державних органів України

 

Среднесуточный пробег локомотивов:

, км/сут (15)

(16)

∑ Nl ^ГВ=2850 лок-км (табл. 11), ∑ Nl ^ВБ=8120 лок-км (табл. 12), т. о.

S _л=(2850+8120)/12=914 км/сутки.

Президент України і його місце в системі державних органів України

Конституція України визначає Президента як главу держави, що виступає від її імені. Президент уособлює державу, має особливий правовий статус у політичному житті суспільства, завдяки своїм повноваженням врівноважує всі гілки влади, представляє державу в міжнародних відносинах.

Пост Президента України був введений Законом від 5 липня 1991 р. з метою:

- необхідності зміцнення системи центральних органів влади;

- надання динамізму розвитку української державності. Згідно Конституції України на Президента України як

главу держави покладено найважливіші функції:

1) обов'язок бути гарантом державного суверенітету;

2) виступати гарантом територіальної цілісності України;

3) бути гарантом Конституції України;

4) бути гарантом додержання прав і свобод людини і громадянина.

Конституція України і Закон України "Про вибори Президента України" в редакції від 18 березня 2004 р. визначають загальні умови його обрання.

Президент України обирається на підставі основних виборчих принципів (загальними, рівними і прямими виборами при таємному голосуванні) на строк 5 років.

Президентом може бути громадянин України не молодше 35 років, який не менше 10 останніх років перед днем виборів років проживає в Україні, має виборчі права і володіє українською мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Повноваження Президента України починаються з моменту складення ним присяги народові України на урочистому засіданні Верховної Ради. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

У зв'язку зі здійсненням в Україні Конституційної реформи повноваження Президента України дещо змінилися і вона перетворилася із президентсько-парламентської в парламентсько-президентську республіку.

Так, до 1 січня 2006 року Президент України сам формував Кабінет Міністрів України. Лише для призначення Прем'єр-Міністра України йому була потрібна згода Верховної Ради України. Після введення в дію Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року Президент України лише вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-Міністра України, та подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, Голови СБУ.

Сукупність повноважень Президента України можна розділити на повноваження, пов'язані з:

1) представництвом України в міжнародних відносинах (підписання міжнародних договорів, прийняття вірчих та відкличних грамот, дипломатичних представництв інших держав...);

2) діяльністю Верховної Ради України (право передчасного припинення повноважень парламенту, право вето...);

3) законодавчою діяльністю (право законодавчої ініціативи, підписання і оприлюднення законів, призначення українського референдуму...);

4) вирішення кадрових питань (призначення і звільнення глав дипломатичних представництв, керівників окремих центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій...);

5) забезпеченням державної незалежності, національної безпеки і оборони країни (керування Радою національної безпеки України, прийняття рішень про загальну чи часткову мобілізацію, оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інше);

6) діяльністю судових органів (утворення судів, призначення 6-ти суддів Конституційного Суду України, всіх суддів вперше);

7) прийняттям до громадянства України та його припиненням, наданням політичного притулку в Україні...;

8) повноваження стимулюючого характеру (присвоєння вищих військових звань, дипломатичних рангів, спеціальних звань, класних чинів, нагородження державними нагородами, президентськими відзнаками...).

Президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Потрібно звернути увагу на те, що для виконання своїх повноважень Президент видає акти нормативного або індивідуального значення - укази і розпорядження. В окремих випадках акти Президента потребують контрасигнування, тобто підписання крім нього ще Прем'єр-міністром і міністром, відповідальним за підготовку та виконання акту.

Акти Президента є обов'язковими для виконання на території України і є правовою базою для прийняття актів органами виконавчої влади.

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Конституція закріплює також умови, при яких повноваження Президента України припиняються достроково. Це можливо у разі:

- відставки, яка проголошується ним особисто на засіданні Верховної Ради України;

- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

- усунення з поста в порядку імпічменту;

- смерті.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється не менше 226 народними депутатами (більшістю від конституційного складу Верховної Ради) у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Рішення про імпічмент приймається не менш як 3/4 конституційного складу Верховної Ради після розслідування тимчасовою слідчою комісією фактів, що є підставою для звинувачення Президента, а також перевірки Конституційним Судом України і Верховним Судом України додержання конституційної процедури розслідування і наявності ознак державної зради або іншого злочину в діянні Президента.

У випадку усунення президента з поста в порядку імпічменту він втрачає право на звання президента, Верховна Рада України призначає позачергові вибори Президента, які повинні бути проведені в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень попереднього Президента. На період до обрання і вступу на пост нового Президента України його повноваження виконує Голова Верховної Ради України, крім окремих повноважень, перелік яких закріплено в ст. 112 Конституції України.