Інформаційні ресурси

1. Галузь науки 27 – Соціальні комунікації: Паспорти спеціальностей. – Режим доступу: // http://www.journ.univ.kiev.ua/nauka/naukova_stor/Pasport_CK_VAK.pdf

2. Ільганаєва В. Інституалізація соціально-комунікаційної сфери суспільства / В. Ільганаєва // Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації. – 2008. – №1–2. – С. 148–153. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/or/2008_1_2.pdf

3. Різун В. В. До питання про соціальнокомунікаційні наукові проблеми і про наукові проблеми взагалі / В. В. Різун // Актуальні дослідження українських наукових шкіл у галузі соціальних комунікацій: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції [наук. ред. В. Різун; упоряд. Т. Скотникова]. – К.: Інститут журналістики, 2013. – С. 8–25. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/Articles/Zbirnyk_tez_2013.pdf

4. Різун В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій (наукова стаття, оприлюднено 12 лютого 2011 року) / В. Різун [Наукова сторінка професора Володимира Різуна ] // Інститут журналістики:[сайт] – Електронні дані. – Київ, 2011. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/Nacherky_do_metodologiyi.pdf

5. Хилько М. М. Методологічні основи дослідження журналістикознавства / М. М. Хилько // Філософські проблеми гуманітарних наук: Збірка наукових праць. – К., 2009. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-11400.html

6. Хилько М. М. Теоретичні та емпіричні методи дослідження у журналістикознавстві / М. М. Хилько // Гілея: Науковий вісник: Зб. наук. праць / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Вип. 28. – К., 2009. – С. 450–456. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_28/Gileya28/P11.pdf

Змістовий модуль 2.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

 

Тема 5. Принципи та методологія дослідження соціальних комунікацій

 

1.Фундаментальні, загальнонаукові принципи: діалектики, детермінізму, цілісності, ізоморфізму, функціональності, системності, їх вплив на формування наукових теорій. Категорійні діади (опозиції) як засоби обґрунтування та реалізації методологічних принципів: суб’єктивне та об’єктивне, сутність та явище, матеріальне та ідеальне.

Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнювальна цінність, модельність, перевірність та ін.). Їх зв’язок із загальнонауковими принципами, залежність від предмета наукових галузей.

Конкретні (спеціалізовані) принципи. Конкретнонаукові методи. Взаємозв’язок наукових принципів і методів.

 

2.Формування системи методів у соціально-комунікаційних науках. Емпіричне накопичення фактів, запозичення, класифікація. Мета і засоби реалізації як основа визначення методів.

Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу. Вторинні методи: обробка й аналіз даних (кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікаційних шкал. Контент-аналіз. Дискурс-аналіз.

Наукометричні методи: бібліометрія, інфометрія, когнітометрія.

Методи третього типу (перевірка результатів) – верифікаційні методи (порівняння постійних та змінних факторів тощо). За способом реалізації: логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові методи.

Система методів соціально-комунікаційних наук як діалектика загального, особливого та часткового.

Історичні методи. Соціологічні методи. Діяльнісні методи. Методи системного підходу: структурний, функціональний, системного аналізу. Інформаційний підхід. Соціально-комунікаційний підхід. Соціокультурний підхід. Синергетичний підхід.

Когнітивні методи. Методи моделювання. Методи прогнозування. Частковонаукові та конкретнонаукові методи дослідження соціальних комунікацій. Соціометричний метод. Порівняльний метод. Встановлення соціально зумовленого розмаїття комунікаційних засобів. Визначення нормативних інваріантів. Методи соціального проектування. Метод побудови комунікограм. Розвиток методів вторинного аналізу в соціологічній науці.