В.Щурат

Слово…» – це єдиний у своєму роді на цілий світ поетичний пам”ятник старовинної лицарської епіки.

М.Гнатишак

Слово…» - не оповідання, це роздуми про долю рідної землі.

О.Орлов

Ми мусимо бачити в «Слові» не художні особливості якогось одного жанру, а гармонійне поєднання прийомів і особливостей всіх жанрів, що існували в усній і книжній традиції Київської Русі ХІ-ХІІ в.в.

О.Назаревський

Воно («Слово…». – І.С.) переповнене витонченими поетичними фігурами; майже немає слова, яке б не мало якогось значення, не несло б якоїсь функції у поетичній будові твору. Може, найхарактернішою рисою стилю є складний символізм «Слова».

Д.Чижевський

 

 

Тема 6:Література

другої половини XIII – першої половини ХVІ ст.

 

План:

1. Історичні умови розвитку України. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

2. Основні риси письменства:

a) народна словесність;

b) перекладна література «другої хвилі» (ХVІ – ХV ст.): збірник «Ізмарагд», перекладні повісті;

c) Другий південнослов’янський вплив. Творчість київського митрополита Кипріяна (бл. 1330 — 1406);

d) літописання: Західноруський літопис, Короткий Київський літопис;

e) нові редакції оригінальних творів часів Київської Русі.

3. Творчість Григорія Цамблака (1364 — бл. 1420). Літературна спадщина Київського періоду. Характерні риси творчого стилю («плетіння словес»).

 

Тексти:

Ø Західноруський літопис // Українська література ХІV-ХVІ ст. – К., 1988. – С.76-84.

Ø Історія про Атіллу // Там само. – С.396-443.

Ø Короткий Київський літопис // Там само. – С.85-87.

 

Література:

1. Возняк М. Історія... – Кн.1. – С.250-285.

2. Грушевський М. Історія України. – К.-Львів, 1913. – С.139-182.

3. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т.1. – К., 1992. – С.80-11З.

4. Зілинський О. Духова генеза першого українського Відродження // Європейське Відродження та українська література ХІV–XVIII ст.: Зб. праць. – К., 1993. – С. 276-299.

5. Кравців Б. Ренесанс і гуманізм на Україні // Там само. – С.300-318.

6. Микитась В. Українська література ХІV-ХVІ ст. // Українська література ХІV-ХVІ ст. – К., 1989. – С.5-12.

7. Овсійчук В. Українське мистецтво ХІV – першої половини ХVІІ століття. – К., 1985. — С.12-75.

8. Пелешенко Ю. З творчості та діяльності Григорія Цамблака // Українська література ХVІ-ХVІІІ ст. та інші слов’янські літератури: Зб. праць. – К., 1984. – С.21-38.

9. Пелешенко Ю. Українська література пізнього Середньовіччя (деякі аспекти дослідження) // Слово і час. – 2001. — №4. – С.39-43.

10. Пелешенко Ю. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ – ХV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. - К., 2004.

11. Прыжов И. Малороссия (Южная Русь) в истории ее литературы с XI по ХVІІІ в. – Воронеж, 1869. – С.1З-16.

12. Чижевський Д. Історія... – С.193-194, 205-212.

13. Шевчук В. За темною завісою: Роздуми про українську літературу ХІІІ – ІІ пол. ХV ст. // Золоті ворота. – 1991. — №1. – С.104-110.

14. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХІІІ-ХVІІІ ст. – Кіровоград, 1993. – С.5-128.

15. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.44-49.

16. Яцимирский А. Григорий Цамблак. – 1904.

Поміркуйте над висловлюваннями:

З погляду книжної продукції України ці півтретини століття ХIV, ХV і перша половина ХVI століть все ще стеляться перед очима дослідника такою порожньою, безплідною пустелею, що він збентежено стає, боячись пускатися в позбавлену всяких орієнтаційних знаків пусту просторонь…

При всій бідності своїй в сфері продукції, цей період, очевидно, був повний внутрішнього змісту. Він підготовлював небувалу доти напружену громадську, ідейну активність першого відродження /…/ Ці віки були-таки смутними, але не безплідними днями нашого життя!

М.Грушевський

Київ ще довго жив спадщиною свого золотого віку.

М.Грушевський

З останньої чверті ХVІ ст. у східнослов’янській літературі розвивається експресивно-емоційний стиль, що найбільше проявив себе в агіографічних та учительно-проповідницьких жанрах. Цей стиль розвинувся разом з Другим південнослов’янським впливом, який поєднував слов’янські, візантійські та романські впливи.

В.Микитась

Сьогодні ми говоримо не про культурний занепад ХVІ-ХІV століть, а про інтенсивну відбудову понищеного культурного і громадського життя. Ця відбудова в основних рисах завершилася в середині ХV ст., коли постала цілком нова, відмінна від попередньої, культурна ситуація, що й започаткувала новий період довньоукраїнського літературного розвитку.