Порядок виконання роботи. 1. Навчальна група ділиться викладачем на підгрупи і кожній підгрупі присвоюється номер.
1. Навчальна група ділиться викладачем на підгрупи і кожній підгрупі присвоюється номер. 2. Згідно завдання щодо виконання лабораторної роботи вибирається схема системи водопостачання (рис. 7.2), для якої слід розробити деталювання мережі. 3. Складається специфікація на фасонні частини (табл. 7.2).
Таблиця 7.2 - Специфікація фасонних частин і арматури водопровідних колодязів системи водопостачання
Для деталювання мережі варто ознайомитися з типовими монтажними схемами водопровідних колодязів. Докладніше вивчення фасонних частин здійснюється по довідковій літературі й зразкам, наявними на кафедрі та лабораторії.
Дослідження до лабораторної роботи Виконавши деталювання мережі, слід змінити матеріал труб, прийнятий в основному варіанті й дослідити вплив такої заміни на загальну вартість мережі.
Схема № 1
Схема № 2
Схема № 3
Схема № 4
Схема № 5
Схема № 6 Рис. 7.2 – Схеми водопровідних мереж
Для цього за аналогією слід скласти специфікацію для нового варіанта проектованої мережі. Ураховують зміну матеріалу труб і фасонних частин. Розрахунок проводиться за укрупненими показниками з урахуванням умов прокладання траси трубопровідної мережі, ґрунтових умов, сейсмічності та ін. При цьому можуть бути використані довідкові матеріали та інші нормативні документи.
Контрольні питання 1. В якій послідовності проектують водопровідну мережу? 2. Що називається деталюванням водопровідної мережі і як воно виконується в робочих кресленнях? 3. Для чого служать фасонні сполучні частини? 4. Для чого служать арматура зовнішньої водопровідної системи? 5. Які умови використання фасонних частин, виготовлених із різних матеріалів? 6. Яким чином приєднуються труби із полімерних матеріалів до арматури і сталевих та чавунних труб? 7. На яку основу в траншеї слід укладати пластмасові труби? 8. Чому при застосуванні труб з поліетилену рекомендується враховувати їх додаткову витрату? 9. За яких умов рекомендується застосовувати чавунні напірні труби? 10. За яких умов рекомендується застосувати сталеві труби? 11. Як визначається відстань між пожежними гідрантами? 12. Якою повинна бути максимальна відстань між водорозбірними колонками? 13. Яким чином призначаються ремонтні ділянки? 14. На підставі яких матеріалів складають специфікацію фасонних частин і арматури, необхідних для монтажу мережі? Рекомендована література 1. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення. – Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2013. -182с. 2. ДСТУ Б В.2.5-48:2010 Труби залізобетонні напірні віброгідропресовані. Конструкція і розміри. 3. ДСТУ Б В.2.5-50:2010 Труби бетонні і залізобетонні. Типи та основні параметри. 4. ДСТУ Б В.2.5-55:2010 Труби залізобетонні напірні зі сталевим сердечником. Технічні умови. 5. ДСТУ Б В.2.7-141:2007 Труби з непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для холодного водопостачання. Технічні умови. 6. ДСТУ Б В.2.7-151:2008 Труби поліетиленові для подачі холодної води. Технічні умови. 7. ДСТУ Б В.2.7-178:2009 Будівельні матеріали. Деталі з’єднувальні для водопроводів із поліетиленових труб. Технічні умови. 8. Нежлукченко В.М., Задорожний А.І. Засувки: конструкції і регламент монтажно-ремонтних робіт // В.М. Нежлукченко, А.І. Задорожний /Методичні рекомендації до самостійної підготовки, дипломного і курсового проектування для студентів напряму підготовки 6.060103 «Гідротехніка» (Водні ресурси), 7.06010301 і 8.06010301 «Гідромеліорація» та 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво». - Херсон: ХДАУ, 2013.– 56 с. 9. Пожежні гідранти і колонки: конструкції і регламент щодо їх установки й поточного ремонту: Методичні рекомендації до самостійної підготовки, дипломного і курсового проектування для студентів напряму підготовки 6.060103 «Гідротехніка» (Водні ресурси), 7.06010301 і 8.06010301 «Гідромеліорація» та 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво». - Херсон: ХДАУ, 2013.- 38 с.
|
