Задание №1 6 страница
2.5 Вплив факторів на собівартість продукції На основі виконаних розрахунків виконаємо аналіз собівартості за 2000 рік і розрахуємо вплив економічних елементів на зміну собівартості (Додаток 1). Таблиця 38 – Аналіз собівартості за 2000 рік.
Продовження таблиці 38.
3 АНАЛІЗ ВИТРАТ НА 1 ГРН ПРОДУКЦІЇ Одним із узагальнюючим економічних показників, який характеризує рівень собівартості і рентабельності є показник витрат на 1 грн. продукції, який планується і враховується на всіх підприємствах. (3.1) де h – витрати на 1 грн. продукції; С – виробнича собівартість випущеної продукції; ОВП – обсяг товарної випущеної продукції. Таблиця 39 – Аналіз собівартості продукції.
Простота розрахунку витрат на 1 грн. продукції і можливість обхвату всієї продукції дозволяє планувати і враховувати зниження собівартості в копійках і долях на кожну гривню оптових цін і суму економії на товарний випуск. При використанні показника витрат на 1 грн. продукції в процесі планування і обліку необхідно враховувати, що він дуже змінюється при зміні структури асортименту продукції і цін на матеріальні ресурси. Таблиця 40 – Аналіз витрат на 1грн. товарної продукції.
4 АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Різні сторони виробничої, збутової і фінансової діяльності підприємства одержали завершену грошову оцінку в системі показників фінансових результатів. Узагальнюючи найбільш важливі показники фінансових результатів діяльності підприємства, представимо їх в звіті про фінансові результати діяльності і підприємства (Додаток 3). Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими серед них є показники прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Збільшення прибутку складає фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, вирішення соціальних і матеріальних проблем трудового колективу. За рахунок прибутку виконується також частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками і іншими підприємствами і організаціями. Таким чином, показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства. Він характеризує ступінь ділової активності і фінансового благополуччя. Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства – це балансовий прибуток (збиток) звітного періоду і представляє собою алгебраїчну суму результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) результату від фінансової діяльності, сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій. Розрахунок балансового прибутку представимо в наступному виді: , (4.1) де – балансовий прибуток або збиток; – результат (прибуток або збиток) від реалізації продукції; – результат від фінансової діяльності; – сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій. Результат від реалізації продукції (робіт і послуг) представляє собою: , (4.2) де Дp – доход від реалізації продукції (після сплати податки на додану вартість, акцизного збору та інших відрахувань в бюджет та позабюджетний фонди); Свр – собівартість (виробнича) реалізованої продукції, робіт і послуг. Звідси слідує, що чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше отримає прибутку, тим краще фінансові результати діяльності підприємства. Тому, фінансові результати потрібно вивчати в тісному зв'язку з реалізацією продукції. Обсяг реалізації продукції може давати як позитивний так і негативний вплив на величину прибутку. Збільшення обсягу продажу продукції з висом рівнем рентабельності приводить до збільшення величини прибутку. Якщо продукція збиткова, то при збільшенні обсягу реалізації зменшується сума прибутку. Собівартість продукції і прибуток знаходиться в зворотно-пропорційній залежності: зменшення собівартості продукції приводить до збільшення прибутку і навпаки. Задача економічного аналізу – відмежувати вплив зовнішніх факторів і визначити суму прибутку, одержаного в результаті дії факторів, відображаючих трудові зусилля робітників даного підприємства і ефективність використання ними виробничих ресурсів. Балансовий прибуток, являє загальний прибуток, визначений як різниця між сумою прибутку, одержаного підприємством від усіх видів діяльності і загальної суми збитків. Таблиця 41 – Аналіз балансового прибутку.
Продовження таблиці 41.
Прибуток, який обкладається податком - є різниця між балансовим прибутком і сумою податку на нерухомість; прибутку, який обкладається податком на доход; прибутку отриманого від надвисокого рівня рентабельності, вилучаємого до бюджету; витрат, які враховуються при обчисленні пільг з податку на прибуток. Чистий прибуток - той прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати усіх податків, економічних санкцій. Прибуток підприємств підлягає оподаткуванню в розмірах, установлених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Величина оподаткованого прибутку визначається згідно Правилами застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затвердженими Верховною Радою України 22.05.97р. №283/97-ВР, додаток №19 "Декларація про прибуток підприємств", яка і є джерелом для аналізу розподілу прибутку. Таблиця 42 – Аналіз розподілу прибутку, грн.
Ефективність використання основних фондів і оборотних засобів характеризують показники рентабельності: - норма рентабельності; - норма прибутку; Норма рентабельності (загальна рентабельність) виражає ефективність використання виробничих фондів: , (4.3) де - балансовий прибуток Ф – вартість основних фондів О – середні залишки оборотних засобів; Норма прибутку розраховується: , (4.4) де Прр – прибуток від реалізації всієї продукції; С – собівартість реалізованої продукції. Таблиця 43 – Аналіз рентабельності.
Продовження таблиці 43.
Розрахуємо вплив на рентабельність виробничих вартості ОВФ і прибутку. 1. Вплив зміни вартості ОВФ на рентабельність: , (4.5) . В результаті збільшення ОВФ в звітний період (факт 2000 року) рентабельність зменшилась на 0,04 грн. 2. Вплив зміни прибутку на рентабельність: , (4.6) . Внаслідок збільшення прибутку в 2000 році рентабельність збільшилась на 0,07грн. 3. Загальне збільшення рентабельності ОВФ: - 0,04 + 0,07 = 0,03грн. Розрахуємо вплив на норму прибутку собівартості і прибутку від реалізації: 1. , (4.7) . 2. , (4.8) . 3. Загальне збільшення норми прибутку: - 0,005 + 0,011 = 0,006грн. Підрахуємо резерви росту рентабельності за рахунок використання резервів росту прибутку і зниження собівартості. , . Резерв росту рентабельності: 29 - 26,6 = 2,4%. 5 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА Фінансовий стан підприємства – це сукупність показників, які відображають його здатність погасити свої боргові зобов'язання. Фінансова діяльність охоплює процеси формування, руху і забезпечення збереження майна підприємства, контролю за його використанням. Фінансовий стан є результатом взаємодій всіх елементів системи фінансових відносин підприємства і тому визначається сукупністю виробничо-господарських факторів. Зміст і основна цільова установка фінансового аналізу – оцінка фінансового стану і виявлення можливості підвищення ефективності функціонування господарського суб'єкту на основі раціональної фінансової політики. Фінансовий стан господарського суб'єкту – це характеристика його фінансової конкурентоспроможності (т.т. платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою і іншими господарськими суб'єктами. Стабільність фінансового положення в значній мірі залежить від вкладення фінансових ресурсів в активи. В процесі функціонування підприємства і величина активів, і їх структура постійно змінюється. Найбільші загальні уявлення про якісні зміни можливо одержати при допомозі вертикального і горизонтального аналізу звітності. Актив балансу дозволяє дати загальну оцінку майна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства. Необхідно також виділити в складі майна оборотні (мобільні) і необоротні (імобільні) засоби. Майно – це основні фонди, оборотні засоби та інші цінності, вартість яких відображена в балансі. Сутність фінансової стійкості визначається ефективністю формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Фінансова стійкість – це певний стан рахунків підприємства, який гарантує його постійну платоспроможність. Знання оптимальних меж зміни джерел засобів для покриття вкладення капіталу в основні фонди або виробничі запаси дозволяє накопичувати такі потоки господарських операцій, які ведуть до покращення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості. Виділяють чотири типа фінансової стійкості: 1. Абсолютна стійкість фінансового стану, якщо запаси (з) менше суми власного оборотного капіталу (Вк. об.) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (Кр. т-м. ц.) , (5.1) а коефіцієнт забезпечення запасів і затрат джерел коштів Кз.з більше одиниці . (5.2) 2. Нормальна стійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства, якщо (5.3) . (5.4) 3. Нестійкій фінансовий стан, при якому порушається платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов'язань за рахунок притягнення тимчасових вільних джерел коштів (Кт) в оборот підприємства (резервного фонду, фонду накопичення і споживання), кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних засобів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською. , (5.5) . (5.6) При цьому фінансова нестійкість вважається допустимою, якщо виконуються наступні умови: - виробничі запаси плюс готова продукція рівні, або перевищують суму короткострокових коштів, які приймають участь в формуванні запасів; - незавершене виробництво плюс витрати майбутніх періодів рівні або менше суми власного оборотного капіталу. Якщо ці умови не виконуються, то має місце погіршення фінансового стану. 4. Критичний фінансовий стан (підприємство знаходиться на грані банкрутства), при цьому: , (5.7) . (5.8) Рівновага платіжного балансу забезпечується за рахунок прострочених виплат по оплаті праці, займу банку, бюджету, розрахунків з постачальниками. Наявність власного оборотного капіталу і його зміни мають велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства. Показники фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності інвесторів і кредиторів. Розрахуємо до якого фінансового стану відноситься наше підприємство. Абсолютна стійкість. 1998 рік: З = 263,1 + 380 = 643,1 т.грн. Вк.об. = 1061,7 т.грн. , 643,1 < 1061,7 1,65 > 1 1999 рік: З = 266,5 + 390 = 656,5 т.грн. Вк.об. = 1053,6 т.грн. , 656,5 < 1053,6 1,6 > 1 2000 рік план: З = 288.5 + 400 = 688,5 т.грн. Вк.об. = 1236,1 т.грн. , 688,5 < 1236,1 1,8 > 1 2000 рік факт:
|