ІІІ. ПИТАННЯ. Українська література.

Українська література.

Українську літературу на початку 19 ст. представляли І.Котляревський, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основяненко, Є.Гребінка, засновник сучасної української літератури та літературної мови – поет, художник і національний пророк Тарас Шевченко.

Формування нової літератури проходило в умовах посилення національного та соціального гноблення. Страждаючи від репресій царського режиму, українська література продовжувала розвиватися в дусі демократичних традицій попередніх сторіч. Створення нової української літератури було тісно пов’язано з національно-визвольним рухом і боротьбою за реалізм і народність.

Важливу роль у створенні нової української літератури зіграв Іван Котляревський (1769-1838), що відтворив сучасну українську дійсність в поемі «Енеїда», п’єсі «Наталка-Полтавка» та ін.. «Енеїда» була написана за однойменним твором римського поета І ст. до н. е. Вергілія, у якому розповідається про мандрівки троянця Енея. У Котляревського події перенесено на український ґрунт, показані побут і характери різних прошарків українського суспільства.

Г.Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – перший видатний український прозаїк, що створив високохудожні твори, серед них повісті «Пан Халявський», «Конотопська відьма», п’єси «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик». П.Гулак-Артемовський писав байки, критикував соціальну несправедливість. Є.Гребінка писав вірші, поеми, повісті, баки. Знаменитою є пісня на слова Гребінки «Очи черные, очи жгучие», поема «Богдан».

Великим українським письменником, що писав російською мовою, є М.В.Гоголь. Його творчість має світове значення. Особливо близькі українському читачеві його твори української тематики: повісті «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Тарас Бульба», збірка «Миргород» та ін..

Початок формування нової української літератури завершив Т.Г.Шевченко (1814-1861), що своєю поетичною творчістю відкрив нову еру в розвитку суспільного і культурного життя народу. Дух Шевченка, його вплив на свідомість народу дозволили пробудити творчі сили занімілого поневоленого народу. Його «Кобзар» - епохальна віха у розвою українського письменства.

Незважаючи на заборони вживання української мови, у 2 пол. 19 ст. з’являються нові імена письменників, нові твори, серед них оповідання з народного життя письменниці Марко Вовчок (1834-1907), перший в історії української літератури історичний роман П.Куліша (1819-1897) «Чорна рада», антикріпосницькі повісті І.Нечуя-Левицького (1838-1918), роман П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Окрему ланку української літератури сформували видатні постаті: Іван Франко (1856-1916), Леся Українка (1871-1913), Ольга Кобилянська (1863-1942), Михайло Коцюбинський (1964-1913) та ін.

Образотворче мистецтво.

І.Айвазовський. Останній жив у Криму, в Феодосії і широко відомий як автор картин на морську тематику.

Одним з видатних українських живописців поч. 20 ст. був Олександр Мурашко, що став відомий завдяки своїй історичній картині «Похорон кошового», а також психологічно точним портретам. Він один із перших художників, який виставлявся за кордоном, отримував престижні нагороди. Його картини експонувались в Парижі, Мюнхені, Амстердамі, Венеції, Берліні. О.Мурашко був одним з засновників Української академії мистецтв в 1918 році.

Українська монументальна скульптура 2 пол. 19 ст. представлена пам’ятником Богдану Хмельницькому в Києві скульптора М.Микешина, російському полководцю О.Суворову в Очакові одеського скульптора Б. Едвардса, І.Котляревському та М.Гоголю в Полтаві скульптора Л. Позена.

На поч. 19 ст. в архітектурі офіційним стилем був класицизм. Український стиль (бароко) був заборонений. В Україні у плануванні міст та спорудженні будинків взяли активну участь російські архітектори: І.Старов, Захаров, Мельников, Стасов. На звільнених від турків та татар землях виростають нові міста: Херсон, Севастополь, Одеса, Маріуполь, Миколаїв. Багато адміністративних будинків у російському стилі споруджуються в старих українських містах: Києві, Сумах, Чернігові, Полтаві, Харкові.

На поч. 20 ст. в архітектурі України був поширений стиль модерн. Характерний приклад будівлі цього стилю – залізничний вокзал у Києві архітектора Вербицького. Стиль українського модерну представлений знаменитою спорудою Полтавського земства видатного архітектора Василя Кричевського.

 

ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ:

 

Український народ у 19-20 ст., незважаючи на утиски збоку російського царату, зробив великий внесок у розвиток літератури і мистецтва, а сам цей період вважається періодом національного відродження.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

1. Українська культура з причини її колоніальної залежності від російської розвивається у специфічних умовах утиску з боку російського царату. Попри важкі умови свого існування українська культура переживає в цьому столітті національне відродження, становлення національної самосвідомості. Велику роль у цьому процесі зіграв великий Т.Г.Шевченко.

2. 19 ст. – час загострення соціальних протиріч та класової боротьби, а в культурі період науково-технічного прогресу, розмежування мистецтва на офіційне, салонне, з одного боку, та народне, реалістичне, з іншого.

В літературі та інших мистецтвах 19 ст. надало людству високі зразки, пов’язані з реалістичним методом. В цьому столітті працювали такі видатні особистості як Т.Шевченко і М.Гоголь, І.Франко та Леся Українка.

Україна ХІХ ст. дала світу, крім Шевченка, імена І.Котляревського, М.Лисенка, П.Чайковського, І.Рєпіна, С.Васильківського, І.Карпенка-Карого, М.Кропивницького, Соломії Крушельницької, М.Грушевського, О.Потебні.