Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Г Р А Ф И К

Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
Остання цифра залікової книжки Передостання цифра залікової книжки
1,2 3,4 5,6 7,8 9,0

 

Завдання 1.На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала М чоловік. За цей же період сталося N випадків виробничого травматизму, у тому числі К випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала D робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму (див. табл. 1).

Таблиця 1

Вихідні дані Варіант
Середня кількість праців-ників у даному році М, чол.
Сталося випадків Nвип.
Кількість випадків, що не пов’язані з виробництвом Квип.
Втрата робочого часу Dднів

Вказівки до розв’язання задачі 1

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою

,

де n – число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше; М – середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.

При розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов’язані з виробництвом, а також на випадки, які не закінчилися у звітному періоді. Названі випадки не враховуються при розрахунках коефіцієнтів травматизму.

Завдання 2.Розрахувати чисельність працівників служб охорони праці на підприємстві, якщо відомо, скільки всього працює чоловік на підприємстві, скільки чоловік працює зі шкідливими речовинами і на роботах підвищеної небезпеки.

Таблиця 2

Вихідні дані Варіант
Середньосписочне число працюючих Рср, чол.
Чисельність працюючих зі шкідливими речовинами, Рв, чол.
Чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки, Ра, чол.

Вказівки до розв’язання задачі 2

Знаходимо Кв – коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпеку виробництва

Кв = 1 + ,

де Рср – середньосписочне число працюючих на підприємстві, люд.; Рв – чисельність працюючих зі шкідливими речовинами, незалежно від рівня їхньої концентрації, чол; Ра - чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки, чол.

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці виконуємо за формулою

М = 2 + ,

де М – чисельний склад служби охорони, чол; Ф – ефективний річний фонд робочого часу фахівця з охорони праці що враховує втрати робочого часу на можливі захворювання, відпустку та ін., дорівнює 1820 годин.

Завдання 3.Визначити річну економію заробітної плати за рахунок збільшення продуктивності праці в результаті здійснення витрат на проведення заходів щодо зниження травматизму (Взт), а також економічну ефективність цих заходів. Відомо: чисельність працюючих (Кп), середня річна зарплата одного працівника (Зп), кількість днів непрацездатності через травми на 100 працюючих знизилася з Нтп до Нтз, вартість річної продукції підприємства (Пр), вартість продукції за зміну одного працюючого (Поп).

Таблиця 3

Вихідні дані Варіант
Витрати на проведення заходів щодо зниження травматизму, Взт, тис.грн.
Чисельність працюючих на підприємстві, Кп, чол.
Середньорічна заробітна плата одного працівника, Зп, тис.грн.
Кількість днів непрацездатності через травми на 100 працюючих до заходів, Нтп, днів
Кількість днів непрацездатності через травми на 100 працюючих після заходів, Нтз, днів
Вартість річної продукції підприємства, Пр, млн.грн. 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 5,5 5,6 5,7 5,8 5,9
Вартість продукції за зміну одного працюючого, Поп, грн.

Вказівки до розв’язання задачі 3

Скорочення витрат робочого часу від зниження рівня захворюваності (чи травматизму) за визначений період визначається за формулою:

,

де Нтп і Нтз – кількість днів непрацездатності через хворобу і травми на 100 працюючих, відповідно до і після виконання заходу; Кп – средньооблікова кількість працюючих, осіб.

Збільшення продуктивності праці визначається за формулою:

,

де ∆Н – скорочення витрат робочого часу від зниження рівня захворюваності; Поп – вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працюючого виробничого персоналу; Пр – вартість річної товарної продукції підприємства.

Річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму визначається за формулою:

,

де ∆Пп – збільшення продуктивності праці; Кп – середньорічна кількість виробничого персоналу; Зп – середньорічна зарплата одного працівника.

Показник ефективності витрат підприємства на заходи щодо охорони праці є відношенням розміру річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень підприємства в охорону праці:

Розрахуємо значення Ер, припустивши, що річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві складається, для даного випадку, з річної економії зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму, формула:

,

Ер – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві ( прибуток чи зменшення збитків); Ез – річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму; Взт – витрати на проведення заходів щодо зниження травматизму.

Завдання 4.Розрахувати економічний ефект та ефективність проведених заходів з охорони праці. Вихідні дані: скорочення витрат робочого часу на одного робітника (ΔВРЧ), умовно-постійні витрати в собівартості продукції (УПВ), вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника (ВПз), вартість річної продукції підприємства (ВРПп), витрати підприємства на проведення заходів з охорони праці (ВПоп), кількість працівників (КП), річна заробітна плата працівника (ЗПр).

Таблиця 4

Вихідні дані Варіант
Скорочення витрат робочого часу на одного робітника (ΔВРЧ), дні. 3,5 3,7 3,9 4,0 4,2 4,4 4,5 4,6 4,8 5,0
Умовно-постійні витрати в собівартості продукції (УПВ), грн.
Вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника (ВПз), грн.
Вартість річної продукції підприємства (ВРПп), млн.грн. 7,0 7,5 8,0 8,2 8,4 8,7 9,0 9,3 9,5 9,8
Витрати підприємства на проведення заходів з охорони праці (ВПоп), тис.грн.
Кількість працівників (КП), осіб
Річна заробітна плата працівника (ЗПр), тис.грн.

Вказівки до розв’язання задачі 4

Визначаємо річну економію на собівартості при зменшенні умовно-постійних витрат за формулою:

,

де УПВ – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції; ΔВРЧ – скорочення витрат робочого часу на одного робітника; КП – кількість працівників на підприємстві; ВПз – вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника; ВРПп – вартість річної продукції підприємства.

Зростання продуктивності праці у % визначаємо за формулою:

,

де ΔВРЧ – скорочення витрат робочого часу на одного робітника; ВПз – вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника; ВРПп – вартість річної продукції підприємства.

Річну економію зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму визначаємо за формулою:

,

де ∆Пп – збільшення продуктивності праці; ЗПр – середньорічна зарплата одного працівника з урахуванням відрахувань на соцстрахування; КП – середньорічна кількість виробничого персоналу.

Визначаємо сумарну річну економію за формулою:

,

Коефіцієнт ефективності витрат підприємства на заходи щодо охорони праці визначаємо за формулою:

,

де Еріч – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток чи зменшення збитків); ВПоп – витрати підприємства на проведення заходів з охорони праці.

Економічний ефект визначається як різниця між річними економічними результатами заходів щодо охорони праці і витратами на їх здійснення з урахуванням нормативного коефіцієнту економічної ефективності капітальних вкладень в охорону праці, який дорівнює 0,08:

,

Еріч – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві ( прибуток чи зменшення збитків);

ВПоп – витрати підприємства на проведення заходів з охорони праці.

False

· Новости

· Ответы

· Комментарии

· Результаты поиска

·

·

·Поиск новостей

 

Таблица № 1. Фиксированная стоимость доставки по РФ (в рублях за 1 заказ).

Регион на адрес до востребования Склад
Москва Москва
Москва и Московская область от МКАД до малого бетонного кольца Москва
Москва и Московская область от малого бетонного кольца до большого бетонного кольца Москва
Московская область от большого бетонного кольца до границ области Москва
Санкт-Петербург Москва
Ленинградская область Москва
Байконур - Москва
Адыгея Республика Москва
Амурская область Москва
Архангельская область Москва
Астраханская область Москва
Башкортостан Республика Москва
Белгородская область Москва
Брянская область Москва
Владимирская область Москва
Волгоградская область Москва
Вологодская область Москва
Воронежская область Москва
Дагестан Республика Москва
Еврейская Автономная область Москва
Ивановская область Москва
Ингушетия Республика Москва
Кабардино-Балкарская Республика Москва
Калининградская область Москва
Калмыкия Республика Москва
Калужская область Москва
Камчатский край (включая Корякский АО) Москва
Карачаево-Черкесская Республика Москва
Карелия Республика Москва
Кировская область Москва
Коми Республика Москва
Костромская область Москва
Краснодарский край  
Курская область Москва
Липецкая область Москва
Магаданская область Москва
Марий Эл Республика Москва
Мордовия Республика Москва
Мурманская область Москва
Ненецкий АО Москва
Нижегородская область Москва
Новгородская область Москва
Оренбургская область Москва
Орловская область Москва
Пензенская область Москва
Пермский край Москва
Приморский край Москва
Псковская область Москва
Ростовская область Москва
Рязанская область Москва
Самарская область Москва
Саратовская область Москва
Сахалинская область Москва
Свердловская область Москва
Северная Осетия - Алания Республика Москва
Смоленская область Москва
Ставропольский край Москва
Тамбовская область Москва
Татарстан Республика Москва
Тверская область Москва
Тульская область Москва
Удмуртская Республика Москва
Ульяновская область Москва
Челябинская область Москва
Чеченская Республика Москва
Чувашская Республика Москва
Чукотский АО Москва
Ямало-Ненецкий АО Москва
Ярославская область Москва
Новосибирск Новосибирск
Новосибирская область Новосибирск
Алтай Республика Новосибирск
Алтайский край Новосибирск
Бурятия Республика Новосибирск
Иркутская область (включая Усть-Ордынский Бурятский АО) Новосибирск
Кемеровская область Новосибирск
Красноярский край Новосибирск
Курганская область Новосибирск
Омская область Новосибирск
САХА/Якутия Республика Новосибирск
Таймырский АО Новосибирск
Томская область Новосибирск
Тыва Республика Новосибирск
Тюменская область Новосибирск
Хабаровский край Новосибирск
Хакасия Республика Новосибирск
Ханты-Мансийский АО Новосибирск
Читинская область (включая Агинский Бурятский АО) Новосибирск

 

Г Р А Ф И К




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Основные принципы Тотального диктанта | курс, 5 семестр.

Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 323. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.032 сек.) русская версия | украинская версия