Організація оборони Одеським оборонним районом

Будівництво оборонних рубежів ООР явно відставало від розвитку обстановки. До 19 серпня були частково підготовлені три рубежі оборони: передовий — за 20-25 км від міста, головний — за 15 км від Одеси, і тиловий на околицях міста. лінія оборони складалася з трьох секторів оборони: східного, західного і південного (морського).

Не зважаючи на те, що передовий рубіж оборони був підготовлений лише на 40%, він запобігав обстрілу міста і порту дивізійною і корпусною артилерією противника. 25-та стрілецька дивізія Приморської армії займала оборону по фронту близько 25 км, 95-а — 20 км. Завдяки використанню в цілях сухопутної оборони берегової і корабельної артилерії щільність вогневої системи оборони на найважливіших напрямках становила до 50 стволів середнього і малого калібру на 1 км фронту.

15 серпня війська 4-ї румунської армії здійснили першу спробу наступу на Одесу у напрямку Сичавка — Булдинка, але наступ успіху не мав. Через три дні, 18 серпня, румунські війська розгорнули наступ по всьому сухопутному фронту і, в ході триденних запеклих боїв, до 20 серпня вийшли в район Карсталь (28 км північно-західніше Одеси) — Вигода. Надалі, до 27 серпня румуни просунулися на рубіжГільдендорф — Олександрівка, що дозволило йому здійснювати обстріл міста і порту корпусною та армійською артилерією місто, порт і підходи до останнього з моря. 12 вересня, отримавши підкріплення, румунські війська спрямували головний удар на Дальник: вихід румунів у район між населеними пунктами Гросслібенталь іКлейнлібенталь, а також на західний берег Сухого лиману створив пряму загрозу морським перевезенням до Одеси, збільшив можливості обстрілу міста.

14 вересня військова рада ООР була змушена запросити термінову допомогу у зв'язку з браком підкріплень. 17 вересня в Одесу з Новоросійська була перекинута повнокровна кадрова 157-а стрілецька дивізія загальною чисельністю 12 600 чоловік під командуванням полковника Дмитра Томілова. Поповнення з резерву Ставки дозволило приступити до підготовки контрудару в Східному секторі оборони.

22 вересня з метою оточення і знищення лівофлангового угруповання противника в районі Нова Дофінівка — Олександрівка 157-а і 421-а стрілецькі дивізіїнанесли контрудар по позиціям 13-ї і 15-ї піхотних дивізій румун з одночасним комбінованим повітряно-морським десантом в найближчий тил румунських військ в районі села Григорівка. В результаті контрудару румуни змушені були в кінці вересня перейти до оборони на всьому фронті під Одесою. Однак ситуація, що склалася до того часу на південному крилі радянсько-німецького фронту, була така, що подальше утримання Одеської військово-морської бази ставало все менш доцільним. 30 вересня Ставка Верховного Головнокомандування прийняла рішення про евакуацію Одеського оборонного району, яка і була проведена в період з 1 по 16 жовтня 1941 року.