ІІІ. Вивчення нового матеріалу

2. Таким чином до нескладних мелодій і гармоній релігійних гімнів білих американців, чорношкірі співаки стали вводити до хорового співу імпровізаційні елементи у формі запитань та відповідей. Але головними його витоками стали блюзи. Якщо через духовну музику спіричуелсів афроамериканці зверталась до Бога, то через блюз вони звертались до людини… Спіричуелс просив «Вислухай мене, Господи!» А блюз молив «Залиште мене у спокої, панове!». Таким чином джаз поєднав у собі піднесене, духовне і звичайне, буденне… Пісні в жанрі спіричуелс були колективною духовною «фортецею» чорношкірих і виконувались хором. В них було відображено життя знедоленого народу - тяжка неволя й непосильна праця, втрачена людська гідність, любов, гірка розлука й страждання, туга за домом, якого немає. Отже, пригадайте, що таке блюз? Відповіді учнів: Блюз є світською ліричною піснею афроамериканців, зазвичай сумного елегійного змісту. Блюзові ритми та мелодичні ходи стали музичною мовою джазу.

Творче завдання: Кожен джазовий музикант, вміє імпровізувати.

Імпровізацією називають створення музики на момент її виконання. Пропоную і вам, слухаючи найпопулярніший спіричуелс «Іди, Мойсею!» у виконанні видатного джазового музиканта Луї Армстронга в супроводі хору долучитись до виконання плесканням у долоні. Слухання спірічуелса «Іди, Моісею!» у виконанні Луї Армстронга.

3. Наприкінці ХІХ століття виникає ще один музичний жанр, без якого джаз не існував би. Його винайшли чорношкірі віртуози-піаністи. Це була музика експресивна, захоплююча, неповторна… У ній поєдналося усе, що було раніше: спіричуелс, пісні білих, військові марші… Але головне, що було в цій музиці – свіжий, наполегливий, синкопований ритм. Цю музику назвали регтайм, тобто рваний ритм.

Доповідь учня: Історія джазу розпочинається в Африці і пов'язана з трагічною історією рабства. Впродовж понад трьох століть у Новий Світ (Америку) завозили рабів - представників різноманітних африканських племен, які розмовляли різними мовами і мали різні звичаї, культуру та музику. Однак, їхня музика мала загальну спільну основу - ритм, характерний тим, що в ньому накладаються один на одного два чи більше ритмічних рисунки. Чорношкірі раби, які потрапляли до Америки, не мали при собі нічого, крім одягу. Проте, інколи їм дозволяли брати з собою музичні інструменти: дехто з работоргівців вважав, що музика може підтримати життєві сили рабів і таким чином вони довше зможуть приносити користь своїм господарям. Народившись в Америці, джаз прийшов в Європу, поступово розвиваючись та пристосовуючись до смаків і потреб європейської публіки.

Висновок. Мистецтво джазу - одне з найяскравіших культурних явищ XX століття. Джерелами джазу були імпровізаційні форми афро-американської народної музики - спіричуелс, блюз, регтайм, а також танцювально-побутова музика білих переселенців. Для джазу характерні імпровізаційність, синкопований ритм, використання різноманітних тембрових барв, підвищена емоційність, особливий с лад виконавців та інструментів.

4. Елементи блюзу лягли в основу рок-музики – стильового напряму в естрадній музиці, що з'явилась у Великобританії та США на початку 50-х років XX століття, коли проблема «молодь і музика» загострилась, як ніколи.

Жодна історична епоха не знала настільки войовничого протиставлення музики всьому іншому музичному світові. Більше того – рок виражав протест проти всього суспільства взагалі з його мистецтвом, традиціями та правилами. Не зважаючи на те, що рок заперечував попереднє мистецтво, у рок-музиці злилися елементи різних напрямів популярної музики: ритм-енд-блюз, біг-біт, кантрі-енд-вестерн тощо. Ці елементи, об’єднавшись, породили цілковито нове звучання на основі значно підкресленого ритму, бурхливої енергетики виконання. Головним роковим інструментом стала електрогітара.

Творче завдання: Рок-музику можна вважати нашою сучасницею, адже вона народилась порівняно недавно і продовжує свою переможну ходу в молодіжному середовищі Тому пропоную пригадати загальновизнаних рок-кумирів і відкрити їх портрети.