Який із наведених факторів впливає на обсяг аудиторських процедур

1. Рівень суттєвості.

Ознайомлення з бізнесом клієнта проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Термін аудиторської перевірки визначається:

1. Договором на аудит.

Під межею суттєвості в аудиті розуміють:

1. Гранично припустимий рівень відхилень у звітності.

Не є етапом аудиторської вибірки:

1. Оцінка системи внутрішнього контролю клієнта.

Складання плану аудиту проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Аудиторський ризик визначається:

1. За формулою АР = ВР х РК х РН.

Який рівень ризику невиявлення, якщо ризик аудита – 5%, властивий ризик – 0,9; а ризик контролю – 0,5:

1. 0,11

Яка умова в комп’ютерному середовищі знижує аудиторський ризик:

1. Децентралізована комп’ютерна обробка даних.

Визначити вірне ствердження:

1. Ризик контролю не може становити 0%.

Аудитор готує і передає клієнту лист-зобов’язання:

1. До початку аудиторської перевірки.

Аудиторська вибірка не здійснюється:

1. Якщо властивий ризик і ризик контролю низькі.

Суттєвість в аудиті – це:

1. Вплив відхилень на рішення користувачів звітності.

Які заходи вживає аудитор, щоб знизити ризик невиявлення:

1. Збільшує обсяг аудиторських процедур.

Оцінка ризиків аудиту проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Для отримання впевненості, що всі аудиторські перевірки виконуються відповідно до МСА, аудиторська фірма повинна:

1. Впроваджувати політику та процедури контролю якості.

План аудиторської перевірки складає:

1. Керівник аудиторської групи.

Встановити вірне ствердження:

1. Внутрішній ризик залежить від виду діяльності фірми.

Визначення бюджету аудиторської перевірки проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Ризик невиявлення визначається:

1. За формулою РН = АР: (ВР х РК).

 

 

Елементами ризику невиявлення є:

1. Ризик вибірки і ризик неефективності аудиторських процедур.

Складання програм аудиту проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Які методичні прийоми контролю застосовуються під час аудиту:

1. Прийоми фактичного і документального контролю.

Найбільш надійним джерелом інформації для аудитора є:.

1. Спостереження за інвентаризацією.

Чи повинен аудитор ознайомити клієнта з робочими документами:

1. Ні.

Аудиторськими доказами являються:

1. Інформація, зібрана в ході перевірки.

Зустрічна перевірка, яка здійснюється аудитором, це:

1. Порівняння різних документів, які мають відношення до однієї і тієї ж господарської операції.

Вкажіть основний фактор, який впливає на надійність аналітичних аудиторських процедур:

1. Виявлення тенденцій змін фінансових показників.

Визначити, які з приведених аудиторських доказів є найбільш надійними:

1. Докази точності обліку запасів, одержані в результаті спостереження за інвентаризацією.

Які критерії оцінки доказів застосовуються в аудиті:

1. Достатність та відповідність.

Який фактор впливає на надійність аудиторських доказів:

1. Джерела їх одержання та характер.

Якщо фінансова звітність за попередній період не перевіря­лась, аудитор повинен:

1. Зазначити про це у своєму висновку.

Керівництво клієнта не дозволило аудитору перевірити достовірність деяких показників, видавши письмове підтверд­ження про їх достовірність:

1. Аудитор має дати негативний аудиторський висновок.

Якщо аудитор не впевнений у безперервності існування клієнта, він повинен:

1. Надати безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом.

При наявності суттєвої незгоди з керівництвом щодо обраної облікової політики аудитор повинен:

1. Надати негативний висновок.

При наявності незгоди з керівництвом щодо методів застосу­ван­ня облікової політики, яка є несуттєвою, аудитор повинен:

1. Надати умовно-позитивний висновок.

При наявності обмеження обсягів роботи, яке є несуттєвим, аудитор повинен:

1. Надати умовно-позитивний висновок.

 

Якщо коригування у звітність за минулий період не були внесені, аудитор вибирає:

1. Умовно-позитивний або негативний висновок.

Аудиторський висновок підписує:

1. Керівник аудиторської фірми.

Оцінка системи внутрішнього контролю здійснюється для:

1. Перевірки безперервності існування клієнта у наступний період.

Оцінка подальших подій проводиться:

1. У кінці аудиторської перевірки.

Оцінка безперервності функціонування клієнта у майбутні періоди проводиться:

1. У кінці аудиторської перевірки.

Аудитор не несе матеріальну відповідальність за невиявлення суттєвих відхилень, якщо він:

1. Здійснив все перераховане.

Які органи мають право перевіряти аудиторські фірми:

1. Аудиторська палата України.

Який з наступних аспектів як правило не включається у договір на проведення аудиту:

1. Конкретні аудиторські процедури, які будуть використані аудитором.

Аудитор несе відповідальність:

1. За свій висновок.

Згідно з договором аудитор не відповідає за достовірність висновку:

1. Це суперечить законодавству і суті аудиту.

При виявленні факту розкрадання з боку касира, аудитор повинен:

1. Повідомити про нестачу керівництво клієнта.

Обмовка про обов’язок аудитора дослідити тільки суттєві аспекти звітності звільняє аудитора від відповідальності за невиявлення несуттєвих відхилень:

1. Так.

Аудиторські фірми згідно чинного законодавства мають право:

1. Самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки.

Контроль якості роботи аудитора полягає у:

1. Контролі основного аудитора за роботою своїх асистентів.

Форма і зміст Загального плану аудиту залежать від:

1. Конкретних методик і технологій, застосовуваних аудитором.

Аудит легітимності створення суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється:

1. Будь-якими учасниками аудиторської групи.

При наявності значної невизначеності щодо наслідків майбутніх подій, які можуть вплинути на звітність, аудитор:

1. Видає безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом.

 

При наявності суттєвих обмежень обсягів роботи аудитор повинен надати висновок:

1. У вигляді відмови від висловлення думки.

Для перевірки прав засновників на частку у статутному капіталі застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Для перевірки правильності періодизації розрахунків із формування статутного капіталу застосовуються:

1. зустрічна перевірка первинних документів і звітності

Для перевірки правильності оцінки внесків засновників застосовується:

1. Перерахунок оцінки майнових внесків.

“Аудиторський ризик” – це такий ризик, коли:

1. Аудитор надає невідповідну думку коли фінансова звітність суттєво викривлена.

Зв’язок між суттєвістю та аудиторським ризиком має:

1. Зворотну залежність.

До чинників внутрішнього ризику відносяться:

1. Структура підприємства.

Аудитор у своїй роботі може покладатися на систему внутріш­нього контролю з метою:

1. Зменшення обсягу перевірок по суті.

Тести, які проводяться для отримання аудиторських доказів відносно належної організації системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю – це:

1. Тести контролю.

Для перевірки реальності існування матеріальних активів застосовується:

1. Спостереження за інвентаризацією матеріальних активів.

Для перевірки повноти відображення матеріальних активів застосовуються:

1. Спостереження за інвентаризацією матеріальних активів.

Для перевірки права власності на матеріальні активи застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Для перевірки правильності періодизації відображення матеріальних активів в обліку і звітності застосовується:

1. Зустрічна перевірка первинних документів і звітності.

Для перевірки правильності оцінки матеріальних активів застосовується:

1. Перерахунок оцінки матеріальних активів.

Які аудиторські докази права власності клієнта на транспортні засоби:

1. Документи, що підтверджують їх придбання клієнтом

При інвентаризації каси була виявлена велика нестача, аудитор повинен:

1. Оцінити суттєвість статті і зробити висновок.

Коли властивий ризик та ризик контролю високий, прийнятний рівень ризику невиявлення має бути:

1. Низькими.

Якщо попередній ризик невиявлення низький, то аудитор буде проводити:

1. Велику кількість детальних тестів і невелику кількість аналітичних процедур.

Чи необхідно під час аудиту касових операцій організувати проведення інвентаризації коштів у касі, якщо вона не проводилась протягом року:

1. Так.

Коли аудитор підвищує запланований рівень ризику контролю, оскільки деякий контроль був неефективним, то скоріше за все він:

1. Збільшить обсяг тестів на суттєвість.

Для перевірки реальності існування нематеріальних активів застосовується:

1. Спостереження за інвентаризацією нематеріальних активів.

Для перевірки повноти відображення нематеріальних активів:

1. Спостереження за інвентаризацією нематеріальних активів.

Для перевірки права власності на нематеріальні активи застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Для перевірки правильності періодизації відображення нематеріальних активів в обліку і звітності застосовується:

1. Зустрічна перевірка первинних документів і звітності.

Для перевірки правильності оцінки нематеріальних активів застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Які аудиторські докази права власності клієнта на нематеріальні активи:

1. Документи, що підтверджують їх придбання клієнтом.

При інвентаризації нематеріальних активів була виявлена відсутність електронного ключа до бази даних та документів на її придбання, аудитор повинен:

1. Оцінити суттєвість статті і зробити висновок.

Тести, що проводяться для отримання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих викривлень у фінансовій звітності – це:

1. Тести на суттєвість.

Чи необхідно під час аудиту нематеріальних активів організувати проведення їх інвентаризації, якщо вона не проводилась протягом року:

1. Так.

Інформація, отримана аудитором при складанні висновку, на якому базується аудиторська думка – це:

1. Аудиторські докази.

Яке з наведених нижче тверджень не є твердженням керівництва, яке міститься у фінансовій звітності:

1. Документування.

Достатність аудиторських доказів щодо початкового сальдо залежить від:

1. Усього переліченого.

Який з наступних елементів визначає конкретні аудиторські процедури, необхідні для отримання належних аудиторських доказів:

1. Аудиторське судження.

2. Суттєвість.

3. Аудиторський ризик.

4. Прийнятна впевненість.

231. До аудиторських процедур відповідно до МСА відносяться:

1. Усе перелічене.

Для перевірки правильності оцінки зобов’язань клієнта перед засновниками застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Аудитор проводить опитування складських працівників підприємства щодо існування застарілих запасів. Ця процедура надає впевненості щодо ствердження керівництва стосовно:

1. Оцінки.

При інвентаризації було виявлено відсутність майна, переданого клієнту як внесок засновника до статутного капіталу, аудитор повинен:

1. Відмовитись від надання висновку.

Метою аудиторських процедур є виявлення завищення продажів. Аудитор має простежити записи таких операцій:

1. Від облікових записів до первинних документів.

Метою аудиторських процедур є виявлення заниження продажів. Аудитор має простежити записи таких операцій:

1. Від первинних документів до облікових записів.

Аудит зобов’язань здійснюється:

1. Будь-яким учасником аудиторської групи.

Ступінь довіри аудитора до результатів аналітичних процедур не залежить від:

1. Ризику, пов’язаного з використанням вибірки.

Аналітичні процедури – це:

1. Усе перелічене.

Дослідження “незвичних статей” передбачає:

1. Усе перелічене.

Для перевірки правильності періодизації відображення дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта застосовується:

1. Зустрічна перевірка первинних документів і звітності.

Термін “документація” за МСА означає:

1. Усе перелічене.

Які аудиторські докази правильності визначення дебіторів:

1. Договір.

Замовник клієнта надсилає відповідь-підтвердження аудитору на його запит про негативне підтвердження рахунків дебіторської заборгованості, якщо:

1. Замовник не погоджується із залишком, який показано у запиті.

Зазвичай аудитор, якщо планує використовувати роботу внутрішнього аудиту, перевіряє:

1. Відповідність дій внутрішнього аудиту цілям зовнішнього аудиту.

Чи необхідно під час аудиту дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта організувати проведення інвентаризації, якщо вона не проводилась протягом року:

1. Так.

Для аудиторської перевірки дебіторської заборгованості основною процедурою є:

1. Підтвердження дебіторами розміру та строків заборгованості.

Вибіркою на основі професійного судження аудитора є:

1. Нестатистична вибірка.

Стратифікацію генеральної сукупності проводять з метою:

1. Зменшення обсягу вибірки.

До складу робочих документів аудитора відносяться:

1. Усе перелічене.

Позитивна впевненість у твердженні висловлюється аудитором при здійсненні:

1. Аудиту фінансової звітності.

Негативна впевненість у твердженні висловлюється аудитором при здійсненні:

1. Огляду фінансової звітності.

Високий рівень впевненості, з яким аудитор підтверджує твердження адміністрації, надається при:

1. Аудиті фінансової звітності.

Ніякої впевненості не висловлюється аудитором при:

1. Наданні консультаційних послуг.

Помірний рівень впевненості, з яким аудитор підтверджує твердження адміністрації, надається при:

1. Огляді фінансової звітності.

Для надання впевненості аудитор:

1. Всі відповіді є вірними.

Досягнутий рівень впевненості визначається:

1. Видом наданих послуг, виконаними процедурами та їх результатами.

До завдань з надання обґрунтованої впевненості належать:

1. Аудит фінансової звітності.

До завдань з надання обмеженої впевненості належать:

1. Огляд фінансової звітності.

При виконанні завдань з огляду аудитор надає:

1. Обмежену впевненість та забезпечує помірний її рівень.

 

При здійсненні аудиту фінансової звітності аудитор надає:

1. Обґрунтовану впевненість та забезпечує високий її рівень.

Висновок, який надається при виконанні завдання з надання обґрунтованої впевненості містить:

1. Позитивну форму висловлення думки.

При виконанні завдання з підготовки інформації у звіті:

1. Не висловлюється ніякої впевненості.

До завдань з надання впевненості належать:

1. Завдання, результатом яких є надання висновку про велику кількість предметів перевірки.

Відповідальність за предмет перевірки несе:

1. Відповідальна сторона.

До завдань, які не є завданнями з надання впевненості належать:

1. Складання фінансової та іншої інформації.

Основними процедурами при здійсненні огляду є:

1. Запити та аналітичні процедури.

Якщо на внутрішній контроль не можна покластися, то необхідно:

1. Розробити та виконати аналітичні процедури і тестування залишків по суті.

Для підтвердження того, що товарні запаси, включені в баланс, фізично існують, необхідно виконати аудиторські процедури:

1. Аналіз підрахунків фізичних товарних запасів персоналом фірми-клієнта.

До якої цілі аудиту відноситься аудиторська процедура, яка включає порівняння цін, які зазначені в рахунках-фактурах, з цінами в прейскуранті:

1. Точність відображення інформації.

Перемінною величиною в моделі аудиторського ризику є:

1. Ризик невиявлення.

Встановіть, чи вірне дане твердження:

1. Суттєвість – це сума, яка в випадку невиправлення може змінити рішення користувача.

Встановіть, чи вірне дане твердження:

1. Кількісна оцінка суттєвості повинна бути визначена з використанням професійного судження, а не механічно.

Документальні дані є максимально надійними, якщо вони:

1. Створені третіми особами і зберігаються у аудитора.

Визначить, яку аудиторську процедуру не можливо виконати за допомогою комп’ютеризованих методів аудиту (МАК):

1. Спостереження за процедурами контролю.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що рахунки дебіторів відображають усі суми заборгованості на дату балансу:

1. Повнота.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що певним чином представляються рахунки дебіторів, по яких дано забезпечення:

1. Подання і розкриття.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що доходи визначаються тільки у випадку дотримання відповідних умов обліку і критеріїв оцінки:

1. Оцінка.

Найвищий рівень впевненості досягається при виконанні:

1. Тестів операцій по суті.

Залежність між досягнутим рівнем впевненості та аудиторськими доказами:

1. Пряма.

Перевірка копій рахунків-фактур та підтверджуючих їх транспортних накладних та замовлень покупців – це:

1. Тести процедур контролю.

Перевірка санкціонування знижок, наданих клієнтам, шляхом перевірки наявності дозволу – це:

1. Зустрічні тести контролю.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що рахунки дебіторів є законним правом компанії на дату балансу:

1. Права і зобов’язання.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що заробітна плата службовців правильно врахована за звітний період:

1. Повнота.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що запаси заявлені по вартості, яка не перевищує їх чисту реалізаційну вартість:

1. Оцінка вартості.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що надана вся інформація про всі зобов’язання по запасах:

1. Подання і розкриття.

Відповідальність за планування та здійснення інвентаризації запасів безпосередньо несе:

1. Клієнт.

Для підтвердження точності підрахунків, здійснених при проведенні інвентаризації запасів, аудитору необхідно здійснити:

1. Повторний підрахунок.

Прибуток від аудиторської діяльності:

1. Оподатковується згідно з чинним законодавством.

Загальний розмір частки засновників аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі:

1. Не може перевищувати 30 %.

Аудитор повинен переглянути умови домовленості при повторному аудиті, якщо:

1. Клієнт не розуміє мети та обсягу аудиту.

Якщо замовник пропонує змінити умови домовленості, то аудитор повинен:

1. Усе перелічене.

Аудитор використовує встановлений рівень суттєвості:

1. В усіх перелічених випадках.

Якщо аудитор виявив факт шахрайства, який не впливає суттєво на фінансову звітність, але аудитор підозрює у причетності до шахрайства вищих посадових осіб клієнта, доцільно:

1. Відмовитись від надання висновку.

Складні аудиторські ситуації обумовлюються:

1. Усім переліченим.

Складні аудиторські ситуації охоплюють:

1. Усе перелічене.

Якщо заяви керівництва є суттєвими для фінансової звітності, то аудитору необхідно:

1. Усе перелічене.

При використанні вибірки для тестів контролю, яким чином вплине на обсяг вибірки збільшення ступеня довіри аудитора до системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю:

1. Збільшиться.

При використанні вибірки для перевірки на суттєвість, яким чином вплине на обсяг вибірки збільшення сукупної величини помилки, яку аудитор вважає припустимою:

1. Зменшиться.