Методи сурдопедагогіки

1.Спостереження.

2.Бесіда, опитування, анкетування.

3.Педагогічний експеримент.

4.Аналіз документації.

5.Вивчення педагогічного досвіду.

6.Вивчення дитячих робіт.

7.Вивчення літературних джерел.

 

 

Психолого-медико-педагогічне обстеження

дітей з вадами слуху

1. Завдання, принципи і зміст психолого-педагогічного обстеження дітей з вадами слуху на ПМПК.

2. Психолого-педагогічне вивчення дітей з вадами слуху в дошкільному закладі.

Завдання, принципи і зміст психолого-педагогічного обстеження дітей з вадами слуху на ПМПК

Важливою умовою організації своєчасної педагогічної допомоги дітям в родині та дошкільних закладах є раннє виявлення та діагностика вад слуху.

Дослідження слуху новонароджених організується в пологових будинках, дітей грудного, раннього та дошкільного віку – в дитячих поліклініках. У випадку виявлення порушення слуху дітей направляють в сурдологічні кабінети або центри.

Лікарі-сурдологи проводять диференційовану діагностику стану слухової функції, призначають лікування, підбирають слухові апарати.

Для отримання найбільш повних даних про стан слуху і розвиток дитини, необхідних для психодіагностики та визначення шляхів корекційної роботи, проводиться комплексне обстеження на ПМПК. Задачі цього обстеження:

- уточнення характеру та причин порушення слуху в дитини;

- вивчення індивідуальних особливостей психічного розвитку дитини;

- визначення умов виховання і навчання дитини (в родині, в спеціальному або масовому дошкільному закладі);

- обґрунтування педагогічного прогнозу;

- контроль за вихованням і навчанням дитини;

- підготовка рекомендацій для батьків.

ПМПК вирішує питання комплектування груп в спеціальних дошкільних закладах; здійснює контроль за розвитком дітей раннього та дошкільного віку з вадами слуху; окремо вирішує проблеми навчання дітей зі складними порушеннями розвитку; вивчає рівень готовності дітей до школи і визначає тип школи, в яку буде направлена дитина.

Принципи психолого-педагогічного вивчення дітей раннього та дошкільного віку з вадами слуху:

1. Комплексний характер вивчення.

Діагностика проводиться за такими напрямками: медико-фізіологічний, психолого-педагогічний, соціологічний. Беруть участь лікарі – сурдолог і психіатр; психолог, сурдопедагог, логопед, при необхідності – невропатолог, офтальмолог. Важливе значення має педагогічне дослідження дитини: виявлення научуваності, можливості перебування в дошкільному закладі. Обов’язково аналізуються умови життя дитини, можливість участі батьків та інших родичів в процесі навчання та корекційної роботи.

2. Всебічний характер психолого-педагогічного обстеження.

Психолого-педагогічне обстеження повинно включати вивчення всіх сторін психіки: пізнавальних процесів, мовлення, емоційно-вольової сфери та особистісних особливостей. Необхідно не тільки виявити окремі порушення в розвитку, а й встановити зв’язки між ними, виявити систему первинних та вторинних порушень.

3. Врахування віку дитини при організації психолого-педагогічного вивчення.

Підбір методів обстеження, дидактичного матеріалу повинен відповідати віку дитини.

4. Вивчення дитини в динаміці.

Необхідне тривале вивчення особливостей дитини з порушеним слухом, спостереження за характером розвитку. Динамічне вивчення дітей проводиться протягом року, із спостереженням за дитиною в дитячому садку, обговореннями особливостей її розвитку з батьками та педагогами, повторними консультаціями на ПМПК.

5. Індивідуальний підхід до дитини.

Передбачає врахування віку, статі, індивідуальних особливостей дитини, створення під час обстеження комфортної для неї обстановки. Індивідуальний підхід базується на попередньому знайомстві з історією розвитку дитини, особливостями сімейного виховання, характером спілкування.

6. Якісний аналіз результатів обстеження і виявлення потенційних можливостей дитини.

Окрім визначення результативності виконання завдань необхідно оцінювати якісні показники: спосіб виконання завдань, інтерес до діяльності, самостійність, використання допомоги, научуваність.