Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі області (2091,6 тис. га) 1451,3 тис. га або 69,4 % займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1271,6 тис. га (60,8%).

Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.

Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту приводить до погіршення стану земель.

В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення грунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення грунтів, разом з тим з року - в - рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару грунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації.

Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на
2001 – 2010 роки, затвердженою рішенням обласної ради від 14.08.2001
№ 21-2, передбачено залуження орних земель з метою відновлення їх родючості або наступної трансформації до лукопасовищних угідь.

За період з 2005 по 2009 роки рекультивація порушених та відпрацьованих земель проведена на площі 0,067 тис. га. На кінець 2009 року в області загальна площа порушених земель складала 3,475 тис. га, відпрацьованих 1,894 тис. га.

Інформація щодо порушених та рекультивованих земель за роками представлена в таблиці 6.4.

Табл. 6.4 Порушення та рекультивація земель

Землі	2000	2005	2007	2008	2009
Порушені, тис. га	3,543	3,463	3,475	3,475	3,475
% до загальної площі території	0,17	0,16	0,17	0,17	0,17
Відпрацьовані, тис. га	2,021	1,912	1,911	1,902	1,894
% до загальної площі території	0,096	0,09	0,09	0,09	0,09
Рекультивовані, тис. га	0,037	0,027	0,006	0,016	0,010
% до загальної площі території	0,002	0,001	0,0003	0,0007	0,0005

Серед об'єктів навколишнього середовища стан ґрунтів має особливе значення, оскільки ґрунти є універсальним природним адсорбентом і нейтралізатором різних хімічних речовин, при неефективному веденні сільського господарсва, в них нагромаджується максимальна кількість пестицидів та агрохімікатів.

Сільськогосподарськими товаровиробниками Черкащини під урожай
2009 року на 913,7 тис. га посівної площі внесено 581,4 тис. ц мінеральних добрив в поживній речовині, в тому числі азотних – 410,7 тис ц, фосфорних – 86,6 тис. ц, калійних – 84,1 тис. ц.

Крім того, внесено 964,5 тис. тонн органічних добрив, що становить по 1,1 тонни на гектар посівної площі.

Удобрена площа під урожай становить 662,9 тис.га. На гектар посівної площі внесено азотних добрив по 46 кг поживної речовини добрив, фосфорних і калійних відповідно по 9 кг поживної речовини добрив.

Сільгосптоваровиробниками Черкащини в 2009 році використано
1,53 тис. тонн засобів захисту рослин, якими було оброблено 2184 тис. га посівів.

Інформація щодозастосування засобів захисту рослин представлена в таблиці 6.5.

Табл. 6.5 Застосування засобів захисту рослин

	2000	2005	2007	2008	2009
Витрати засобів захисту рослин, тис. т	0,58	0,97	1,43	1,68	1,53
Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га	545,9	1005,2	1742,0	2079,8
Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг	0,5	0,8	1,2	1,3	1,2

Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10 %. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин.

Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами за роками представлена в таблиці 6.6.

Табл. 6.6 Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами

	2000	2005	2007	2008	2009
Загальна посівна площа, тис. га	1029,6	882,2	901,7	927,1	913,7
Мінеральні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц	212,3	399,9	790,6	746,8	581,4
У тому числі: азотних, тис. ц	181,2	231,8	454,4	497,2	410,7
фосфорних, тис. ц	20,3	82,6	164,4	123,4	86,6
калійних, тис. ц	10,8	85,5	171,8	126,2	84,1
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц	-	-	-	-	-
Удобрена площа під урожай, тис. га	309,3	416,8	645,9	725,5	662,9
% удобреної площі				78,3	72,6
Внесено на 1 га, кг		45,4	87,8	80,5
У тому числі: азотних, кг	17,6	26,3	50,4	53,6
фосфорних, кг	2,0	9,4	18,2	13,3
калійних, кг	1,4	9,7	19,2	13,6
азотно-фосфорно-калійних, кг	-	-	-	-	-
Органічні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. т	2544,6	1000,9	935,1	1065,5	964,5
Удобрена площа, тис. га	47,9	19,0	17,1	24,7	26,8
% удобреної площі				2,7	2,9
Внесено на 1 га, т	2,5	1,1	1,0	1,1	1,1

Зсуви

Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без урахування природоохоронних дій негативно впливає на навколишнє середовище і сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів.

У 2009 році при проведенні ДП „Центрукргеологія” щорічних обстежень потенційно небезпечних об'єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані.

Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина
с. Головківка) районах.

На всіх обстежених в 2009 році зсувах відзначалось зростання вологості порід. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено підйом рівнів ґрунтових вод на 0,3-0,6 м, в межах зон живлення на 0,2-0,4 м. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались.

На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась сезонна деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища.

До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь-Шевченківського машинобудівного заводу. Активні в 2005-2006 рр. зсуви на південний схід від
с. Березівка в 2007-2009 роках уповільнили зміщення. В 2009 році, в межах частини зсувів, за якими проводилось спостереження, відзначені поверхневі неглибокі (0,2-0,5 м) зміщення.

Активізація зазначених зсувів залежить від ступеня підйому рівнів ґрунтових вод, які розвантажуються на зсувні тіла та на зсувні і зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації залежить від стадії розвитку зсуву, обводненості його та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення і розвиток нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів.

В межах заселених ділянок зсувів, зокрема в смт. Маньківка та Монастирище, існує імовірність часткового руйнування чи деформації забудови на заселених ділянках зсувів, а при сприятливому поєднанні природних та техногенних чинників - не виключена можливість катастрофічного розвитку зсувних деформацій.

Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га (дві вулиці), в межах двох з яких до 2001 році і навіть в 2004 році відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови.

Смт. Монастирище також частково розташоване на зсувних схилах - 3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 році зазнавали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації та руйнування садибної забудови (тріщини на окремих будинках в 2004, 2006, меншою мірою в 2007-2008 роках.). По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2009 році відзначено високе стояння рівнів ґрунтових вод, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення.