Останнім часом можна зустріти і досить спрощений підхід до виділення моделей, згідно з яким в сучасному світі спостерігається розвиток лише двох основних моделей соціального захисту: ліберальної (залишкової) та соціально-демократичної.
Мета соціальної політики в рамках ліберальної моделі - забезпечення рівності можливостей, рівних шансів для самореалізації. Роль держави в наданні соціального захисту полягає у створенні відповідних умов, обсяг соціального захисту скорочується, а держава бере на себе тільки ті функції, які не здатна виконати самотужки особа чи сім'я. Головна мета соціальної політики в рамках соціально-демократичної моделі - досягнення соціальної справедливості, подолання нерівності, що виникає під час розподілу економічних та соціальних ресурсів. Завдання держави - гарантувати та забезпечувати визначений рівень доходів та соціальних послуг незалежно від трудового внеску. Соціальний захист у цій моделі гарантується як право, а потреби населення є підставою для визначення межі соціальних витрат [3, 5-6; 4, 109].
Важливо ще раз наголосити, що виділення будь-яких моделей є лише абстракцією, яка навряд чи адекватно відбиває реальну ситуацію в тій чи іншій країні. Але виділення та опис різних моделей допомагає як при порівнянні, так і при структуруванні обговорення конкретного прикладу.
