Вступ до спеціальності

(визначати конкретні навчально-виховні завдання, вікові та індивідуальні особливості учнів, вивчати особливість школяра і колективу учнів з метою діагностування, здійснювати поточне і перспективне планування педагогічної діяльності, використовувати різноманітні форми і методи організації навчально-виховної діяльності, співпрацювати з учнями та вчителями, спостерігати й аналізувати навчально-виховну роботу.

ІІІ. План семінару.

1. Педагогічна практика-важлива складова частина навчально-виховного процесу.

2. Комплексний характер – один із принципів організації педагогічної практики.

3. Організаційні передумови доцільності педагогічної практики студентів.

ІV. Підведення підсумків заняття.

V. Завдання для самостійної роботи

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Сучасна школа потребує грамотного, творчого і соціально-активного педагога, якому повинні бути притаманні високі загальнолюдські і особистісні якості гуманіста, котрий володіє достатньою сумою знань, глибоко розуміє доцільність педагогічної праці і внеску кожного освітянина у розвиток надбань суспільства. На етапі оновлення соціальних і змістових підходів в освіті громадянина України виникають різні можливості удосконалення особистісного розвитку конкретної людини. Сам же педагог знаходиться у центрі суспільних змін. Його знання, сила розуму, конкретна праця з молодим поповненням суспільства виводить учителя, вихователя на передові рубежі суспільного розвитку.

В педагогічних аспектах власна система освіти тримається на основі діяльності педагога. Від дій вчителя складається педагогічна думка суспільства, в його праці реалізується зміст освіти, через гнучкість і силу його мовленєвого слова, як наставника у молоді формується мислення і світорозуміння громадянина, виникає бажання наслідувати професію і кваліфікацію освітянина. Учитель продовжує розвиток дитини, забезпечує удосконалення здібностей і задатків її розуму. Педагог формує емоційну систему конкретного школяра, дошкільника, молодої юні суспільства.

Через відносини з молоддю суспільства учитель вирішує цілу низку державних завдань, суть яких полягає у підготовці професійних кадрів, творчих і знаючих дітей, формує особистісні риси громадянина країни, розв’язує ряд проблем, що пов’язані з матеріальним виробництвом.

Часто говорять, що вчитель вирішує долю багатьох дітей, його образ згадують поряд з батьківськими образами. Учитель працює, щоб зворушити дитячу душу, посіяти все добре і гуманне, надбане і набуте в життєвих кроках минувшини, дарувати сонце і радість щоденно.

Теоретична підготовка учителя, як говориться, півділа, щоб бути дійсним педагогом необхідно мати уміння і навички перенести знання в дитяче розуміння, наповнити їх новим змістом соціального буття. Саме тому у професійних навчальних закладах особливу увагу зосереджують на готовності до практичної діяльності.

Педагогічно-професійна практика має складну систему реалізації.

Доцільність педагогічної практики зумовлює можливість студентові формулювати цілі і завдання навчально-виховного процесу, планувати роботу, відбирати оптимальний зміст, складати конкретні плани. В ході педагогічної практики у конкретного практиканта народжується стимулюючі елементи діяльності. Студент-практикант постійно налагоджує відносини з дітьми.

Педагогічна практика як процес сприяє утвердженню організаційних умінь. У студента формуються організаторські почуття, практикант навчається задавати робочий ритм, настрій на діяльність учнів.

Доцільність практики обумовлюється тим, що в ході діяльності з дітьми студент має можливість здійснювати контроль за дітьми, їх діями, власними діями, виробляти вміння щодо самоконтролю.

Особистість практиканта – це складна система якостей студента, котрий сформувався під впливом соціально-педагогічних умов та досвіду, що набувався протягом організованого і довільного впливу суспільства, природного середовища та обставин, які виникли внаслідок дії суб’єкта і результатів діяльності відповідного індивіда у власному просторі буття.

Особистісна система практиканта має ряд підсистем, що обумовлюються відносинами, потребами, мотивами. Поглядами, ідеалами. Які стали орієнтиром для конкретного індивіда. Підсистемою особистості студента-практиканта є його власний досвід, сумарна система знань, умінь, актуальних здібностей, загальна розвиненість та культура. Структурну підсистему особистості практиканта складають пізнавальні, емоційні, вольові процеси, як платформа загальних здібностей індивіда.

ІІ. Педагогічна практика - важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона є ефективною формою оволодіння студентами уміннями і навичками професійної діяльності.

Виробнича педагогічна практика є однією з головних частин в усій системі підготовки майбутнього вчителя. Виконуючи різні функції, вона доповнює і поглиблює теоретичну підготовку, допомагає студентам закріпити і поширити одержані знання з психолого-педагогічних, спеціальних і методичних дисциплін.

У процесі проходження різних етапів виробничої педагогічної практики, спираючись на знання психології, педагогіки, часткових методик та інших дисциплін, студент вчиться організовувати різні види педагогічної діяльності: навчальну, виховну, роботу з батьками, роботу в педагогічному колективі, оздоровчу роботу. При цьому поширюються науково-педагогічний та загально - культурний рівень практиканта, усвідомлюється вибраний професійний шлях, підвищується інтерес до обраної професії.

- спеціальність "Учитель початкових класів" - 14 тижнів: 3 курс - п'ять тижнів, 4 курс - дев'ять тижнів;

ІІІ. Одним із принципів організації виробничої педагогічної практики є її комплексний характер, тобто студент реалізує функції вчителя: виконує навчальну, виховну, суспільно-педагогічну, організаційно-керівну діяльність у школі. Важливим принципом організації педпрактики є її систематичність та і безперервність у взаємозв'язку з теоретичним навчанням. Систематичність та безперервність передбачає і те, що виробнича педпрактика організується і проводиться цілеспрямовано, з поступовим ускладненням її змісту, послідовним здійсненням зв'язку з методами і засобами її організації.

Підготовча робота до виробничої педагогічної практики проводиться протягом п'яти - семи семестрів. Вона здійснюється як на лабораторних і практичних заняттях, так і в процесі навчальної практики. На лабораторних і практичних заняттях з педагогіки, психології та часткових методик, які повинні проводитись у школі, студенти вчаться відпрацьовувати методи, прийоми і засоби навчальної та виховної роботи, давати оцінку окремим елементам дидактичної системи, вчаться спостерігати і аналізувати навчально-виховний процес. Підсумком такої роботи є завдання, виконання яких є допуском до виробничої практики. Ці завдання студенти виконують на практичних заняттях.

Практика починається з установчої конференції, на якій повинні бути присутні: керівник педпрактики, групові методисти, викладачі психології, педагогіки, часткових методик, шкільної гігієни та студенти-практиканти.

На установчій конференції студенти знайомляться з цілями, завданнями, змістом роботи та вимогами виробничої педагогічної практики, питаннями підготовки звітної документації.

Студенти одержують завдання з психології для написання психолого-педагогічної характеристики на учня або психолого-педагогічного аналізу колективу класу з обов'язковим з'ясуванням міжособистісних відносин і виконанням соціометрії. Студенти знайомляться з інструктивною і звітною документацією, з обов'язками студентів-практикантів, а також з вимогами щодо оцінювання та захисту результатів педагогічної практики, розв'язують деякі організаційні питання, знайомляться з керівниками практики.

У перший день виробничої педагогічної практики у школі груповий керівник разом із адміністрацію школи проводять педагогічну раду. На ній директор або його заступник знайомить студентів зі школою, структурою управління, системою навчально-виховної роботи, режимом роботи, з кращими спеціалістами початкової ланки, розподіляє студентів по класах.

Питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте зміст роботи студента під час педагогічної практики у школі.

2. Яке місце у підготовці майбутнього вчителя займає педагогічна практика?

3. Назвіть принципи організації педагогічної практики.