Пункт 3. Прочитайте пункт 3, законспектуйте стислу характеристику третьої особливості процесу статеворольової соціалізаціїІнструкції: П рочитайте пункт 3, законспектуйте стислу характеристику третьої особливості процесу статеворольової соціалізації. Дайте відповідь на запитання: „Чи можна, на Вашу думку, вважати специфічну направленість процесу статеворольової соціалізації однією з особливостей статеворольової соціалізації?” Третю особливість визначає специфічна направленість процесу статеворольової соціалізації. Можна сказати, що, за великим рахунком, процес статеворольової соціалізації направлений на людські взаємини. При цьому людські стосунки мають тут абсолютну цінність, тобто важливі самі по собі, а не як засіб для досягнення певної мети. Як стверджує В.М’ясищев, відносини людини – це елементи, з яких „складається” особистість. „Основним же об’єктом відносин людини є інша людина й суспільство” [118]. Успішність людських відносин багато в чому залежить від культури цих відносин. Культура відносин містить культуру спілкування й культуру поведінки. Людина як істота соціальна постійно відчуває потребу в спілкуванні. Люди, контактуючи один з одним за допомогою спілкування, обмінюються інформацією, знаннями, досвідом, здібностями, уміннями й навичками. Культура спілкування передбачає „духовно-моральну вихованість, індивідуальний стиль і манеру спілкування, виразність емоційних станів, культуру мовлення, уміння осягати стан іншої людини, її емоції й вчинки, правильно тлумачити внутрішній підтекст висловлювань, налаштовуватись „на хвилю” переживань, уміти слухати й розуміти” [105, 56]. Під культурою поведінки розуміють сукупність форм поведінки людини, відповідних моральним й естетичним нормам [148, 130]. Регулятором спілкування й поведінки людей виступають емоції. Без виховання культури емоцій неможлива й культура стосунків. Будь-які прояви активності людини супроводжуються емоційними переживаннями. Емоції виступають як внутрішня мова, як система сигналів, за допомогою якої суб’єкт дізнається про потребнісну значимість того, що відбувається. Емоції невіддільні від особистості. „Те, що радує людину, що її цікавить, засмучує, хвилює, що видається їй смішним, найбільше характеризує її сутність, її характер, індивідуальність” [83, 108]. У процесі статеворольової соціалізації особливе значення для людини набуває вміння не просто взаємодіяти з людьми, а взаємодіяти з людьми іншої статі, яке залежить від сформованості культури стосунків статей. За визначенням І.Мезері, „культура стосунків статей – це „система свідомих взаємозв’язків, у які вступають представники протилежної статі і які відтворюються в спілкуванні на основі засвоєння й присвоєння норм моралі, що відповідають загальнолюдській тенденції морального прогресу. Культура ставлень до протилежної статі свідчить, яким чином здійснюються в стосунках статей моральні вимоги, якою мірою органічно моральні вимоги стали повсякденними життєвими правилами стосунків статей, наскільки глибоко засвоєно культурну спадщину людства в цій галузі” [105, 58]. Л.Столярчук визначає культуру взаємин статей як систему взаємин статей, яка „прилучає школярів до виконання різних статевих ролей, усвідомлення, утвердження себе як представника певної статі й до відповідної статеворольової поведінки” [157, 17]. Однією з найважливіших здібностей, яка дозволяє людині повноцінно брати участь у людських стосунках і отримувати задоволення від спілкування з іншими людьми, є здатність до інтимності. Під інтимністю розуміють близькі стосунки, яким притаманні глибоко особисті, потаємні й задушевні переживання. Такі стосунки є джерелом життєвої енергії, емоційного й фізичного добробуту. Дружба – початковий етап душевного зближення людей. Дружні відносини виникають між людьми й своєї, і протилежної статі. Такі відносини ґрунтуються на відкритості, довірі, спільності інтересів, взаєморозумінні, рівноправності, відданості [120, 601 – 605]. Вершину людської інтимності становить кохання. „Віддаючи в коханні свою життєву силу й енергію іншій істоті, людина ділить з нею свою життєву радість, збільшуючи й власну, розширюючи своє розуміння світу, збагачуючи особистий кругозір, свій досвід, знання й переживання, які разом становлять її духовне багатство. У коханні людина віддає, щоб отримувати, і отримує, щоб віддавати” [120, 605]. Кохати – означає наполягати на існуванні об’єкта свого кохання; „відкидати таке влаштування світу, при якому цього об’єкта могло б не бути... це, по суті те саме, що безперервно вдихати в нього життя, наскільки це доступно людині – в думках. Кохання – це одвічне дарування життя, створення й пестування в душі предмета кохання”. „Кохання – це відцентровий порив душі, яка безперервним потоком прагне до об’єкта й огортає його теплотою й задоволенням, перетворюючи нас з ним у єдине ціле й утверджуючи незаперечність його існування” [100, 236]. Глибокий моральний смисл статевого кохання, кохання чоловіка й жінки вдалося розкрити філософам В.Соловйову і М.Бердяєву. На думку В.Соловйова, усяка особистість являє собою зосередження егоїзму, який становить „реальну основу людського життя”. Єдиною силою, здатною скасувати цей егоїзм, не скасовуючи індивідуальності, а навпаки утверджуючи її, є статеве кохання. Саме статеве кохання має величезну моральну силу, зберігає рівність між люблячими й любимими, „приводить до єдності чоловіче й жіноче начало”, відновлює цілісність особистості [17, 5 – 6]. М.Бердяєв розглядає кохання як творчий акт. „У творчому акті кохання розкривається творча таємниця обличчя коханого. Люблячий прозріває любимого через оболонку любимого світу, через кору, яка лежить на всякому обличчі...Люблячий знає про обличчя любимого те, чого весь світ не знає, і люблячий завжди більш правий, ніж весь світ. Тільки люблячий дійсно сприймає особистість, розгадує її геніальність” [17, 92]. Здатність до інтимності, дружба й любов відіграють велику роль у людських стосунках і надають цим стосункам нічим іншим не замінної цінності. Як одну з особливостей статеворольової соціалізації ми виділили направленість цього процесу на людські стосунки; і тільки в тому випадку, якщо в цих стосунках будуть присутні й інтимність, і дружба, і любов, людина зможе відчути повноту життя й зрозуміти її смисл. Питання для самоконтролю 1. У чому сутність першої особливості статеворольової соціалізації? 2. Яким чином психосексуальна культура впливає на процес статеворольової соціалізації? 3. Чим визначається специфіка спрямованості процесу статеворольової соціалізації?
|
