Пункт 2. Прочитайте пункт 2, законспектуйте стислу характеристику другої особливості процесу статеворольової соціалізації

Інструкції:

П рочитайте пункт 2, законспектуйте стислу характеристику другої особливості процесу статеворольової соціалізації.

Дайте відповідь на запитання: „Чи можна, на Вашу думку, вважати зумовленість процесу статеворольової соціалізації психосексуальною культурою суспільства однією з особливостей статеворольової соціалізації?”

 

Другою особливістю статеворольової соціалізації є зумовленість процесу статеворольової соціалізації психосексуальною культурою суспільства.

За останні десятиліття процес статеворольової соціалізації підростаючого покоління ускладнився низкою об’єктивних причин. Багато традиційних статевих розбіжностей трансформуються й перестають бути обов’язковою соціальною нормою. Жінки претендують на рівні права з чоловіками, освоюють нові для себе заняття, що супроводжується їх психологічною самозміною. Сьогодні представники „прекрасної” статі відрізняються більшою рішучістю, самостійністю й активністю, ніж раніше, беруть участь у процесі прийняття політичних рішень, досягають високих результатів у „чоловічих” галузях діяльності. Усе це неминуче відображається на соціальному житті суспільства.

Суттєві зрушення відбуваються в сексуальній культурі. У 1997 р. на конгресі у Валенсії Всесвітньою Сексологічною Асоціацією було прийнято „Декларацію сексуальних прав”, де говориться, що „сексуальність – органічна частина особистості будь-якої людської істоти. Її повний розвиток залежить від задоволення базових людських потреб, таких, як бажання контакту, інтимності, вираження емоцій, задоволення, ніжності й любові... Однак це виключає всі форми сексуального примусу, експлуатації й зловживання в будь-який час і в будь-яких життєвих ситуаціях” [75, 3 – 5].

Засоби контрацепції звільняють жінок від страху небажаної вагітності і дозволяють контролювати репродуктивні процеси. А досягнення генної інженерії створюють потенційну можливість виробляти потомство штучним шляхом. Це означає, що сексуально еротична поведінка й мотивація поступово емансипуються від репродуктивної біології.

Стає іншим моральне регулювання сексуальних відносин, але одночасно зростають вимоги до їх характеру. Добровільність сьогодні є найголовнішим критерієм моральної оцінки такого роду дій і відносин. Засуджуються, а іноді й піддаються юридичному переслідуванню різні форми сексуального примусу, на які раніше не звертали уваги.

Сучасні люди більш терпимо ставляться до розлучення, позашлюбних зв’язків, аборту й проституції. Але це не свідчить про відмирання інституту шлюбу. Для більшості чоловіків і жінок сім’я була й залишається найважливішою галуззю їх життя.

Змінюється ставлення суспільства до еротики. Тепер її споживання дозволене законом, а свобода отримання й поширення сексуально-еротичної інформації стає невідчужуваним правом кожної дорослої людини [75, 5 – 8].

Ці процеси більшістю дослідників вважаються позитивними, але ж на наш погляд, вони привнесуть більш негативних наслідків у життя сучасної молоді.

Процес статеворольової соціалізації здійснюється під впливом стереотипів маскулінності/фемінінності (стереотипи мужності/жіночності, статеві стереотипи), що склались у суспільстві. Стереотипи маскулінності/фемінінності є суттєвим компонентом психосексуальної культури суспільства й підґрунтям для формування статевих ролей і статеворольової поведінки. Знання про мужність і жіночність потрібні дитині для розуміння чоловічої/жіночої унікальності, правильної побудови взаємин з особами своєї й протилежної статі, формування індивідуального образу чоловічого/жіночого „Я”.

Стереотипи маскулінності/фемінінності не залишались постійними, а змінювались залежно від стану й рівня розвитку суспільства. У середні віки й більш пізній час (до середини ХІХ ст.) ідеалом мужності був лицар, а жіночності – романтична, ніжна й віддана жінка. З кінця ХІХ ст. і до середини ХХ ст. в чоловікові найбільше цінувались честолюбство, сила, агресивність, а в жінці – свобода поведінки, кокетство, сексуальність. Зараз від чоловіка передусім очікується турбота про близьких людей і допомога їм; уміння бути сильним, упевненим у собі й надійним; здатним розуміти емоції інших і висловлювати свої почуття [184, 190]. „Сучасна маскулінність ставить підприємливість та інтелект вище фізичної сили, припускає й навіть вимагає прояви ніжності й душевної тонкості, а також приборкання почуттів і поривів” [157, 15]. Сьогодні ідеальний чоловік – це енергійна, ділова, ерудована, терпима, товариська й добра людина. У сучасній жінці цінуються приблизно такі само якості. Жінка прагне мати не тільки класичні риси жіночності, але ще й ті якості, які раніше вважались монополією чоловіків. Вона хоче бути не просто ніжною, чуйною, ласкавою, але й розумною, енергійною, сексуальною, підприємницькою.

Сьогодні надаються можливості й хлопчикам, і дівчаткам бути активними, показати свою унікальність, реалізувати свої здібності.

Загальноприйняті статеві ролі також є суттєвим компонентом психосексуальної культури суспільства. Оскільки поняття „статеві ролі” і „статеві стереотипи” дуже близькі за своїм змістом і вся вищевикладена інформація, що характеризує статеві стереотипи, характеризує й статеві ролі.

Щодо загальноприйнятої статеворольової поведінки відзначимо, що вона є механізмом реалізації статевих стереотипів і статевих ролей. Суттєву роль у формуванні моделей статеворольової поведінки молоді відіграють засоби масової комунікації. Телебачення – найдоступніше й найпопулярніше серед молодих людей джерело інформації про взаємини статей. Трансляція сцен насилля й еротики по телебаченню стала звичним явищем. Як свідчать дані В.Собкіна й Н.Кузнєцової, кожна четверта сцена телевізійного ефіру закінчується вбивством, кожна дванадцята – жорстким побиттям, а кожна сьома – відверта еротика. Частота показу таких сцен зростає ввечері (у 1,5 рази порівняно з ранком) і наприкінці тижня (у 2,4 рази порівняно з початком тижня), саме в той момент, коли в людини знижується контроль самосвідомості й поведінкові моделі сприймаються з телеекрану на підсвідомому рівні. Перше місце за чисельністю сцен насилля й еротики займають художні фільми (57% трансляцій), друге – реклама (23,3% трансляцій). Представлені в художній формі сцени переживаються телеглядачем і засвоюються ним. У рекламах такі сцени займають дуже малий проміжок часу, внаслідок чого вони не оцінюються критично на свідомому рівні, а діють на підсвідомість глядача.

Телевізійний ефір досить агресивний. На телеекранах можна побачити жорстку поведінку чоловіка по відношенню до чоловіка, жінки по відношенню до чоловіка, а також еротичну й фізично жорстку поведінку по відношенню до жінки [151]. Подібна інформація негативно впливає на статеворольову соціалізацію дітей. Неповага достоїнства й прав особистості, агресія до осіб своєї й протилежної статі може сприйматись ними як допустима в суспільстві поведінка.

Емпатія, увага до оточуючих, незалежність і впевненість повинні розглядатися як загальнолюдські якості, які можуть мати і чоловіки, і жінки. Процес статеворольової соціалізації буде більш ефективним, якщо підтримувати в дитини бажання показати свою унікальність, коли соціально значимі якості мужності й жіночності проявляться в індивідуальній, властивій саме цій людині формі; коли її поведінка при всій подібності до поведінки інших людей набуває рис неповторності.

Потреба в самовихованні є найвищою формою розвитку особистості. Про ефективність статевого виховання можна говорити в тому випадку, якщо дитина стає суб’єктом статеворольової соціалізації і її діяльність направлена на саморозвиток і самовдосконалення себе як представника чоловічої/жіночої статі.