Або точка роси – це температура, при якій дійсна пружність повітря е досягає повного насичення водяними парами.

Точка роси в приміщенні визначається таким чином:

14.1.За значенням температури внутрішнього повітря в приміщенні , ⁰К, із додатка 10 визначаємо максимальну пружність водяної пари Е, Па.

14.2.Визначаємо дійсну пружність водяної пари е, Па,

,

де - відносна вологість повітря, %.

3.За значеннями відносної вологості повітря , % та температури внутрішнього повітря , ⁰К, із додатка 11 знаходимо значення точки роси , ⁰К.

15. Перевірка можливості утворення конденсату на площині внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції і в кутках будинків

15.1. Конденсат на площині внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції буде утворюватися, якщо

,

де - температура внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, ⁰К;

- точка роси в приміщенні, ⁰К.

15.2.Умовою утворення конденсату в кутках є

,

де - температура поверхні кутка будинку, ⁰К;

- точка роси в приміщенні, ⁰К.

В кутках будинку температура внутрішньої поверхні рогу будинку завжди нижче за температуру внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці.

Температуру поверхні кутка будинку визначають за методом К.Ф.Фокіна:

1.Визначаємо термічний опір стіни , м²×⁰К/Вт у звичайному місці.

2.Визначаємо температуру внутрішньої поверхні стіни , ⁰К, у звичайному місці.

3.По графіку на рис.1 визначаємо величину , ⁰К, зниження температури поверхні кутка по відношенню до температури гладі стіни при .

Рис.1. Графік для визначення зниження температури в кутку будинку по відношенню до температури поверхні стіни у звичайному місці

4.Визначаємо температуру поверхні кутка будинку , ⁰К

,

де , - температура внутрішнього та зовнішнього повітря, ⁰К.

16. Заходи по усуненню конденсату на внутрішній поверхні стіни

16.1.Для усунення конденсату вологи на площині внутрішньої поверхні стіни необхідно збільшити її опір теплопередачі. Нове значення опору теплопередачі повинне задовольняти

,

де - точка роси в приміщенні.

16.2.Утеплення кутків можна робити наступними способами:

1.За допомогою скошування кутка вертикальною площиною (рис.2,а). У цьому випадку з внутрішньої сторони рогу будинку прямий кут замінюється на два тупих кута. Ширина скосу повинна бути не менше 25 см, а краще – біля 40 см. Це скошування можна робити або матеріалом, з якого складена стіна, або іншим матеріалом, який має менший коефіцієнт теплопровідності (рис.2,б). Скошування кутка при ширині скосу 25 см знижує різницю температур між гладдю стіни та кутком приблизно на 30%.

2.За допомогою заокруглення рогу будинку (рис.2,в). Внутрішній радіус заокруглення повинен бути не менше 50 см. Заокруглення рогу при радіусі 50 см знижує різницю температур між гладдю стіни та кутком приблизно на 30%. Заокруглення рогу будинку можна робити як з обох його боків так і з одного внутрішнього боку (рис.2,г). В останньому випадку утеплення виходить аналогічним до скошування кутка і радіус заокруглення можна зменшити до 30 см.

3.Улаштування на розі будинку пілястр (рис.2,д). Ширина пілястр, якщо рахувати від зовнішньої грані рогу, повинна бути не менш ніж півтори товщини стіни. Пілястри повинні мати достатній термічний опір (орієнтовно не менш 0,22R_к).

4.За допомогою встановлення у кутках стояків центрального опалення (рис.2,е). Цей засіб є найбільш ефективним, так як в цьому випадку температура кутка може стати навіть вище температури на гладі стіни. Крім того, при цьому не треба додаткових витрат будівельних матеріалів.

а) б) в)

г) д) е)

Рис.2. Утеплювання теплопровідних місць огороджувальних конструкцій:

а-скошування кутка матеріалом, з якого складена стіна;

б-скошування кутка матеріалом меншої теплопровідності;

в-заокруглення рогу будинку з обох його боків;

г-заокруглення кутка; д- улаштування на розі будинку пілястр;

е-розміщення у кутку стояка центрального опалення

ДОДАТКИ

Додаток 1

(таблиця 2 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»)