Заняття 1.Самовиховання як фактор розвитку особистості План 1. Суть поняття самовиховання. Роль самовиховання в розвитку особистості. ФЕТІСОВА 2. Самосвідомість та Я-концепція особистості. ФЕТІСОВА 3. Структура процесу самовиховання. МАНІЛО 4. Особистісне зростання. МАНІЛО _________________________________________________________________ Завдання для роздумів та самостійної роботи студентів: 1. З чого починається самовиховання? ФЕТІСОВА 2. Яке місце займає самовиховання у Вашому житті? ФЕТІСОВА 3. Встановіть взаємозв’язок між поняттями «розвиток», «саморозвиток», «виховання», «самовиховання». МАНІЛО 4. Обґрунтуйте поняття «свідомість» і «самосвідомість». Яка їх роль у процесі самопізнання? МАНІЛО ВІДПОВІДІ: 1) Суть поняття самовиховання. Роль самовиховання в розвитку особистості.
(А.Я.Арет) самовиховання – це освітньо-виховна робота особистості. (Л.М. Гордєєва)Самовиховання- прагнення людини виховати себе і діяльність із здійснення цього прагнення. (С.Б.Єлканов)Самовиховання - свідома цілеспрямовану діяльність людини з удосконалення своєї особистості. (А.Г. Ковальов)Самовиховання – це свідома планомірна робота над собою, спрямована на формування таких якостей особистості, які відповідають вимогам суспільства та особистій програмі розвитку. (A.I. Кочетов) Самовиховання – це свідомість, яка керує самою особистістю, саморозвиток, у якому в інтересах суспільства і самої особистості планомірно формуються якості, властивості, сили і здібності людини, причому функції виховання поступово передаються вихованцю. (словнику "Психология") Самовиховання – свідома діяльність, спрямована на щонайповнішу реалізацію людиною себе як особистості. Специфіка самовиховання як фактору розвитку особистості полягає в тому, що воно серед усіх інших факторів у найбільшій мірі спирається на індивідуальні особливості людини, її нахили та потреби. Завдяки цьому людині вдається виявити для самої себе домінуючі задатки, які у майбутньому можуть суттєво визначити весь її життєвий шлях, забезпечити розвиток фізичних, інтелектуальних і моральних якостей. Усвідомлюючи необхідність вдосконалення в будь-якій галузі, особистість починає це робити з наростаючим ступенем самостійності й осмисленості. В результаті відбувається прискорення психічного розвитку особистості, що й становить провідну функцію самовиховання.
2) Самосвідомість та Я-концепція особистості. САМОСВІДОМІСТЬ - це здатність людини усвідомити саму себе, своє "Я", свої потреби, інтереси, цінності, своє буття і його сенс, власну поведінку й переживання тощо. На відміну від свідомості, самосвідомість орієнтована на осмислення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, своєї позиції в суспільстві. Якщо свідомість є знанням про іншого, то самосвідомість - знанням людини про саму себе Структура самосвідомості людини складна. Вона відзначається різноманітністю форм вияву, які пов'язані з усіма аспектами її психічної діяльності: • ПІЗНАВАЛЬНОЇ - самокритичність, самоаналіз, самооцінка, самопереконання, самоіронія тощо; • ЕМОЦІЙНОЇ - самозадоволення, самоповага, самолюбство, самосхвалення тощо; • ВОЛЬОВОЇ - самодисципліна, самонаказ, самоконтроль, саморегуляція, самовимогливість тощо. Результатом процесів самосвідомості є "Я-концепція" особистості. "Я-концепція" - це динамічна система уявлень людини про себе, яка включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших особливостей; самооцінку та суб'єктивне сприймання зовнішніх чинників, які впливають на особистість . структурні елементи: 1) когнітивний - образ "Я", який характеризує зміст уявлень про себе; 2) емоційно-оцінний, афективний, що відображає ставлення до себе загалом чи до окремих боків своєї особистості, діяльності й проявляється в системі самооцінок; 3) поведінковий, який характеризує прояви перших двох елементів у поведінці. З З погляду змісту і характеру уявлень про себе виділяють "Я-минуле", "Я-теперішнє", "Я-майбутнє", а також "Я-динамічне" (як особистість змінюється, якою вона прагне стати), "Я-уявлюване", "Я-маску", "Я-фантастичне" тощо. Розбіжності між "ідеальним Я" та "реальним Я" є джерелом розвитку особистості. Важливою функцією "Я-концепції" є забезпечення внутрішньої погодженості особистості, стійкості її поведінки. Розвиток особистості, її діяльність і поведінка зазнають впливу "Я-концепції". Компоненти "Я-концепції": Самооцінка - це та цінність, значущість, якої надає собі індивід загалом та окремим рисам своєї особистості, діяльності, поведінки. Другий компонент я-концепції - Рівень домагань особистості - це прагнення до досягнення мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною. В основі рівня домагань лежить самооцінка (чи своїх можливостей, потенціалу в окремій сфері, чи себе як особистості загалом). Третій компонент – Самоповага. Вона визначає відношення домагань людини до того, на що вона претендує. Термін «самоповага» не визначають, а використовують у побутовому розумінні як компонент самосвідомості, в якому виражається бережливе і шанобливе ставлення до власного Я. Особистість завжди характеризує піклування про себе. Четвертий компонент - Психологічний захист — регулятивна система, яку особистість використовує для усунення психологічного дискомфорту, переживань, які загрожують Я-образу, і зберігає його на бажаному і можливому за певних обставин рівні.
|
