Правила оформлення роботи

 

1. Загальні вимоги.

Науково-дослідницька робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактору Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).

Поля: ліве, верхнє і нижнє — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм.

Обсяг науково-дослідницької роботи складає 15-20 (для гуманітарних напрямів 20-25) друкованих сторінок. До загального обсягу науково-дослідницької роботи не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.

Науково-дослідницькі роботи виконуються державною мовою (у секціях російської мови та російської літератури дозволяється оформлення російською мовою); до роботи з іноземної мови додається анотація іноземною мовою. Захист роботи також проводиться на іноземній мові.

Кожна структурна частина науково-дослідницької роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.

2. Правила нумерації в роботі.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Всі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези та додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу за правилом: (номер розділу).(номер підрозділу). В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому ж рядку.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу таким чином: (номер розділу).(номер підрозділу).(номер пункту), наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому ж рядку, але пункт може й не мати заголовка.

У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.

Формули нумеруються в межах розділу. Наприклад, «формула (2.3)» означає «формула 3 розділу 2» (наявність підрозділів на нумерацію не впливає). Формули, на які немає посилань, можна не нумерувати. Номер необхідно брати в круглі дужки і розміщувати на правому полі сторінки на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується.

Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».

Додатки оформлюються як безпосереднє продовження роботи на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток має мати заголовок, який друкується угорі симетрично відносно тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами і позначаються словом «Додаток», наприклад: «Додаток Б».

3. Правила цитування та посилання на використані джерела.

Під час написання науково-дослідницької роботи учень має посилатися на наукові джерела, матеріали, ідеї, висновки, результати, які використовуються в роботі. Це дає можливість перевірити наведені відомості. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо в роботі використовуються відомості з матеріалів з великою кількістю сторінок, тоді слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела.

Посилання в тексті роботи на джерела зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Якщо в тексті науково-дослідницької роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання беруться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки. Наприклад: «… набуття наукового знання передбачає оперування фактами, які характеризують певне явище, розробку наукової гіпотези (теорії), яка пояснює те чи інше явище і постановку експерименту для доведення висунутої теорії [8, с. 37]».

Згідно з науковим етикетом текст цитати необхідно точно відтворювати і наводити повністю, щоб не спотворити думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. В тексті роботи допускається непряме цитування автора (переказ, виклад думок автора своїми словами), при цьому слід точно викладати думки автора і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації в тексті роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці роботи мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

4. Правила оформлення формул.

Формули в тексті роботи розташовуються відразу після посилання на них. Вони відокремлюються від тексту інтервалами в один рядок зверху і знизу та розташовуються посередині сторінки. Формули, якщо вони громіздкі й складні, розташовуються на окремих рядках, це стосується і нумерованих формул. Декілька однотипних невеликих формул подаються в одному рядку через кому, а іноді невеликі нескладні формули розташовуються безпосередньо в тексті.

Переноси у формулі допускаються лише на знаках рівності, плюс, мінус, множення і ділення з повторенням знака у наступному рядку.

Символи і коефіцієнти, що наводяться у формулі, описуються безпосередньо під нею в тій послідовності, в якій згадуються у формулі. Значення кожного символу або числового коефіцієнта подається з нового рядка. Перший рядок починається словом «де» без двокрапки.

Номер формули розміщується на правому боці сторінки на рівні нижнього рядка.

5. Правила оформлення ілюстрацій і таблиць.

Ілюстративний матеріал у роботі використовується з метою більш наочного представлення результатів досліджень та їх обґрунтування. Найчастіше в науково-дослідницьких роботах використовуються такі види ілюстративних матеріалів: креслення, рисунки, таблиці, діаграми, графіки, схеми, фотографії.

Всі ілюстрації зазначаються у тексті роботи.

Назва ілюстрації розміщується відразу після її номеру, внизу.

Цифровий матеріал роботи оформлюється у вигляді таблиць. Слово «Таблиця» починається з великої літери, прописується курсивом і розміщується у верхньому правому куті сторінки, а її назва – посередині, симетрично до тексту і наводиться жирним шрифтом.

Приклад побудови таблиці

Таблиця 1.1

Назва таблиці

 

 

Головка

 

Рядки

 

Боковик Графи (колонки)

 

Заголовки граф мають починатися з великих літер, підзаголовки ¾ з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблиця розміщується (після першого згадування про неї) в тексті так, щоб її можна було читати без обертання переплетеного блока рукопису або з обертанням за стрілкою годинника.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. У разі перенесення таблиці на інший аркуш слово «Таблиця», її номер і назва не повторюються, далі над іншими частинами праворуч пишуться слова «Продовж. табл.» і вказується тільки номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».

Зразок оформлення титульного аркуша

 

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Черкаської облдержадміністрації

Черкаське територіальне відділення МАН України

 

Відділення: математика Секція: прикладна математика

 

ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ І МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ В ПРИРОДОЗНАВСТВІ

 

 

Роботу виконав: Тітов Дмитро Сергійович, учень 10 класу Гельмязівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Золотоніської районної ради Черкаської області   Науковий керівник: Ткаченко Олександр Кирилович, учитель математики Гельмязівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Золотоніської районної ради Черкаської області

 

 

Черкаси – 2014

Приклад оформлення змісту науково-дослідницької роботи

на тему „Видовий склад та стан трав’яного покриву

парку імені 30-річчя Перемоги м. Черкаси”

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………….......................…………...3

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…………………………….....………..............................5

1.1. Характеристика рослинності в містах……………………...……………...................5

1.2. Морфобіологічні особливості трав’янистих рослин парків, лісопарків

та зелених зон сучасних міст…………………………....……………..….............…..7

1.3. Екологічні групи трав’янистих рослин та їхні життєві форми ………...................14

РОЗДІЛ 2 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ...............18

2.1. Природно-кліматичні умови району дослідження………………............18

2.2. Характеристика парку імені 30-річчя Перемоги................................19

2.3. Методика проведення дослідження………………………....................…....20

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ......................................……................21

3.1. Видовий склад трав’янистих рослин парку Партизанської слави….…22

3.2. Систематичний аналіз трав’янистих рослин парку ………………..……25

3.3. Еколого-біологічний аналіз трав’янистої флори парку...........................28

3.3.1. Тривалість життєвого циклу................................................................28

3.3.2. Життєві форми........................................................................................29

ВИСНОВКИ......................................................................................................30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................32

ДОДАТКИ........................................................................................................34

^*РОЗДІЛ 2 може мати й іншу назву, наприклад МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, або МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Приклад оформлення вступу науково-дослідницької роботи на тему: «Малопоширені деревні інтродуценти

у вуличних і паркових насадженнях м. Черкаси

та перспективи їх використання в озелененні»

Актуальність теми. Ефективне використання рослинних ресурсів земної кулі є одним з актуальних завдань, що стоять перед людством. Важливу роль у розв’язанні цієї проблеми відіграє інтродукція рослин, яка дозволяє використовувати господарсько-цінні види не лише на їх батьківщині, а й поза її межами. Однак, широкому розповсюдженню багатьох видів-інтродуцентів перешкоджає відсутність достатніх знань про їх еколого-біологічні особливості, адаптаційні здатності та ефективні способи розмноження. Необхідність всебічного дослідження малопоширених видів інтродукованих деревних рослин диктується часом і є надзвичайно актуальним завданням.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було встановлення видового складу малопоширених інтродукованих видів деревних рослин у вуличних і паркових насадженнях м. Черкаси, та дослідження ступеня їх стійкості до впливу комплексу екологічних факторів і можливість широкого використання.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

· обстежити парки та вуличні насадження м. Черкас з метою виявлення малопоширених деревних інтродукованих рослин;

· встановити видовий склад малопоширених інтродукованих видів деревних рослин району досліджень;

· провести систематичний аналіз визначених видів;

· оцінити рівень зимостійкості та здатність до генеративного розмноження досліджуваних видів як елементів пристосованості до екологічних умов м. Черкас;

· з’ясувати перспективність використання малопоширених деревних інтродуцентів у озелененні та лісовому господарстві.

Об’єкт дослідження: малопоширені деревні інтродуковані рослини..

Предмет дослідження: видовий і систематичний склад, ступінь акліматизації, можливості використання деревних інтродуцентів у вуличних і паркових насадженнях м. Черкас.

Методи дослідження:маршрутний, обліковий, аналітичний.

Наукова новизна дослідження: Вперше систематизовано дані про малопоширені деревні інтродуценти у вуличних і паркових насадженнях м. Черкас. Це дозволить оцінювати ступінь придатності зазначених рослин до використання в системі озеленення великих міст.

Практичне значення одержаних результатів:отримані дані дадуть змогу ширше залучати в культуру різні види малопоширених деревних інтродуцентів, що має практичне значення для садово-паркового будівництва в Лісостепу України.