Ст. 1260 Спадкування усиновленими та усиновлювачами.

1. У разі спадкування за законом усинов­лений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирів­нюються до родичів за походженням.

2. Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усинов­леного, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.

Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спад кують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.

3. Якщо за рішенням суду про усиновлен­ня збережений правовий зв'язок між усинов­леним та його бабою, дідом, братом та сест­рою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлен­ня, а у разі смерті його брата, сестри за похо­дженням — має право на спадкування як спад­коємець другої черги.

У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збе­режений правовий зв'язок, спадкують на за­гальних підставах.

Усиновлення є юридичним фактом, в силу якого між дитиною й усиновлювачем встанов­люються такі ж правові відносини, які існують між кровними батьками і дітьми.

Усиновлені втрачають особисті і майнові права та обов'язки по відношенню до своїх рід­них батьків і кровних родичів і набувають їх по відношенню до усиновлювачів та їх родичів.

Стаття передбачає, що усиновлений та його нащадки не спадкують після смерті своїх кров­них батьків, інших його родичів за походжен­ням по висхідній лінії. Враховуючи, що дити­на може бути усиновлена і однією особою (жін­кою або чоловіком) зі збереженням права одним з кровних батьків, то в залежності від цього діють наступні правила про спадкуван­ня. Так, якщо дитина була усиновлена чолові­ком, але у неї зберігається кровний зв'язок з його матір'ю, то в цьому випадку дитина буде спадкувати як після матері, так і після усино-

влювача. Такі ж самі наслідки будуть і в тому разі, якщо дитина усиновлена тільки одним з подружжя. Дитина буде спадкоємцем тільки того з подружжя, хто дав згоду на її усинов­лення.

Це саме стосується усиновлювачів та їхніх родичів. Після смерті усиновленого, спадкува­ти буде тільки той, хто давав згоду на усинов­лення.

Закон не передбачає обов'язкової вказівки в актовому записі про народження дитини як батьків її усиновлювачів. На їх бажання вони можуть бути записані в книгах записів наро­джень в якості батьків усиновленого, а можуть бути вказані і справжні батьки. Але виникнен­ня права на спадкування від цих обставин не залежить, бо юридичне значення має сам факт усиновлення.

Рішенням суду про усиновлення може бути збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за по­ходженням. Тоді в разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, тобто він має успадкувати ту частину спадщини, яка на­лежала б за законом його матері, батькові за по­ходженням, якби вони були живими на час від­криття спадщини. Наприклад, помер дід, після нього успадковує онучка, мати якої померла за рік до смерті свого батька (спадкодавця). При цьому успадковується та частка, яка б належа­ла померлим батькам, якби хтось із них закли­кався до спадкування. Оскільки усиновлені прирівнюються до кровних дітей спадкодавця, то при встановленні правового зв'язку між ін­шими родичами, на них поширюється зазначе­ні правила.

У разі смерті брата, сестри за походженням усиновленого, він може закликатися до спадку­вання як спадкоємець другої черги за законом.