Cт.1260ЦК
1. У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням. 2. Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії. Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спад кують за законом після смерті усиновленого та його нащадків. 3. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням — має право на спадкування як спадкоємець другої черги. У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах.
Усиновлення є юридичним фактом, в силу якого між дитиною й усиновлювачем встановлюються такі ж правові відносини, які існують між кровними батьками і дітьми. Усиновлені втрачають особисті і майнові права та обов'язки по відношенню до своїх рідних батьків і кровних родичів і набувають їх по відношенню до усиновлювачів та їх родичів. Стаття передбачає, що усиновлений та його нащадки не спадкують після смерті своїх кровних батьків, інших його родичів за походженням по висхідній лінії. Враховуючи, що дитина може бути усиновлена і однією особою (жінкою або чоловіком) зі збереженням права одним з кровних батьків, то в залежності від цього діють наступні правила про спадкування. Так, якщо дитина була усиновлена чоловіком, але у неї зберігається кровний зв'язок з його матір'ю, то в цьому випадку дитина буде спадкувати як після матері, так і після усиновлювача. Такі ж самі наслідки будуть і в тому разі, якщо дитина усиновлена тільки одним з подружжя. Дитина буде спадкоємцем тільки того з подружжя, хто дав згоду на її усиновлення. Це саме стосується усиновлювачів та їхніх родичів. Після смерті усиновленого, спадкувати буде тільки той, хто давав згоду на усиновлення. Закон не передбачає обов'язкової вказівки в актовому записі про народження дитини як батьків її усиновлювачів. На їх бажання вони можуть бути записані в книгах записів народжень в якості батьків усиновленого, а можуть бути вказані і справжні батьки. Але виникнення права на спадкування від цих обставин не залежить, бо юридичне значення має сам факт усиновлення. Рішенням суду про усиновлення може бути збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням. Тоді в разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, тобто він має успадкувати ту частину спадщини, яка належала б за законом його матері, батькові за походженням, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Наприклад, помер дід, після нього успадковує онучка, мати якої померла за рік до смерті свого батька (спадкодавця). При цьому успадковується та частка, яка б належала померлим батькам, якби хтось із них закликався до спадкування. Оскільки усиновлені прирівнюються до кровних дітей спадкодавця, то при встановленні правового зв'язку між іншими родичами, на них поширюється зазначені правила. У разі смерті брата, сестри за походженням усиновленого, він може закликатися до спадкування як спадкоємець другої черги за законом.
19. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
|
