Значення та основи функціонування Державної системи стандартизації.
У нашій країні головним центром у галузі стандартизації є Державний комітет України зі стандартизації, метрології і сертифікації (Держстандарт України), а в галузі будівництва – Державний комітет України зі справ містобудівництва й архітектури України. Державним комітетом України зі стандартизації, метрології і сертифікації у 1992 р. було створено Український науково-дослідницький інститут, стандартизації, сертифікації та інформатики (Укр. НДІ ССІ). З 1992 р. працює Міжнародна Рада зі стандартизації, метрології та сертифікації. Стандартизаціявивчає дію стандартів у народному господарстві. Стандартизація – це перелік правил для упорядкування діяльності у визначеній галузі. Науково-технічний прогрес характерний прискореними темпами розвитку науки і техніки, більш тісною їх взаємодією та впливом на виробництво. Відбувається значне ускладнення зв'язків між галузями народного господарства, підприємствами та організаціями, зростають вимоги до сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції. Першорядного значення набувають питання якості, надійності й безпеки товарів виробничого призначення та товарів народного споживання. Стандартизація сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень у практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрямки розвитку науково-технічного прогресу і народного господарства країни. Зростає роль стандартизації як важливої ланки у системі управління технічним рівнем якості продукції – від наукових розробок до експлуатації та утилізації виробів. Основною метою стандартизації є оптимальне впорядкування об'єктів стандартизації для прискорення науково-технічного прогресу, покращення якості продукції, удосконалення організації управління народним господарством, розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва. Головним завданням стандартизації є створення системи нормативної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції, її розробки, вироблення та застосування. Останнім часом однією з ключових проблем науково-технічного та економічного розвитку країн є проблема якості продукції. Поліпшення якості продукції (процесів, робіт та послуг) – це не тільки споживча чи технічна, а й економічна, соціальна й політична проблеми суспільства. У 1993 р. Кабінет Міністрів України прийняв Декрет «Про стандартизацію та сертифікацію», чим сприяв подальшому розвитку стандартизації та сертифікації в країні. У 1993 р. Україна вступила до Міжнародної організації зі стандартизації (ISO). Основні визначення стандартизації: Стандартизація – це встановлення й застосування правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі на користь і при участі всіх зацікавлених сторін, зокрема, для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні умов експлуатації й вимог безпеки. Стандартизація, заснована на об'єднаних досягненнях науки, техніки й передового досвіду, визначає основу не тільки сьогодення, але й майбутнього розвитку промисловості. З визначення можна стверджувати, що:
|
