МЕДИКО-ТАКТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯДЕРНИХ ВОГНИЩ
При плануванні і організації надання медичної допомоги ураженим необхідно враховувати медико-тактичну характеристику вогнищ ядерного ураження. Вогнищем ядерного ураження прийнято називати ділянку території навколо центру наземного чи епіцентру повітряного ядерного вибуху, на якій відбувається руйнування чи пошкодження будівель, споруд, бойової техніки та інших об'єктів, виникнення пожеж, а також ураження людей за рахунок дії одного або декількох уражаючих факторів ядерного вибуху, що потребує проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Кількість і характер санітарних втрат залежать від багатьох факторів: потужності і виду ядерного вибуху, характеру бойових дій, місцевості, метеорологічних умов, використання захисних властивостей бойової техніки і інженерних споруд, бойового досвіду військ та інше [2]. Санітарні втрати в ядерних вогнищах будуть характеризуватись такими особливостями: - вони будуть масові і виникати одночасно; - буде багато комбінованих уражень з важким протіканням, які будуть вимагати більш складної медичної допомоги; - до 50 - 60% уражених будуть потребувати швидкої і невідкладної медичної допомоги; - уражені, шкіряні покриви і одяг яких заражені радіоактивними речовинами, будуть потребувати проведення спеціальної санітарної обробки. Крім того, роботу медичної служби будуть ускладнювати руйнування, пожежі, радіоактивне зараження території. За величиною, характером та структурою санітарних втрат виділяють три типи ядерних вогнищ. Вогнище з переважно-радіаційними ураженнями утворюється при повітряних вибухах надмалого та малого калібрів ядерних зарядів. Санітарні втрати у цьому вогнищі будуть становити: від радіаційних уражень без комбінації – 95-97%, з травмами і опіками – 3-5%. Термічні опіки без гострої променевої хвороби (ГПХ) і травм відсутні. Дози радіації у районі санітарних втрат більше 5000 рад. Переважна форма ГПХ край важка. Вогнище з комбінованим ураженням поділяється на вогнище з переважно радіаційним ураженням та з опіками і травмами. Вогнище з переважно радіаційним ураженням утворюється при повітряних вибухах малого та середнього калібрів ядерних зарядів. Санітарні втрати у цьому вогнищі будуть становити: від радіаційних уражень без комбінації – 40-70%, з травмами і опіками – 30-60%. Термічні опіки без гострої променевої хвороби (ГПХ) і травм - одиничні. Дози радіації у районі санітарних втрат - 1500 рад. Переважна форма ГПХ край важка. Вогнище з опіками і травмами утворюється при наземних та підземних вибухах середнього калібру ядерних зарядів. Санітарні втрати у цьому вогнищі будуть становити: від радіаційних уражень без комбінації – одиничні, з травмами і опіками – 50-30%. Термічні опіки без гострої променевої хвороби (ГПХ) і травм – 50-70%. Дози радіації у районі санітарних втрат - 600 рад. Переважна форма ГПХ - середнього ступеню. Вогнище з переважно термічними ураженнями утворюється при наземних та підземних вибухах великого та надвеликого калібрів ядерних зарядів. Санітарні втрати у цьому вогнищі будуть становити: від радіаційних уражень без комбінації – відсутні, з травмами і опіками – 3-5%. Термічні опіки без гострої променевої хвороби (ГПХ) і травм – 95-97. Дози радіації у районі санітарних втрат - 600 рад. Переважна форма ГПХ – важкого і середнього ступеню [2].
|
