Область застосування та вирішувані задачі

Основна область застосування ядерно-магнітного методу – промислова геофізика. Цим методом досліджуються нафтогазові свердловини з метою виділення пластів-колекторів і визначення характеру їх насичення (нафта, газ або вода), а також ефективної пористості. Метод дозволяє з великою точністю виявляти пласти, що вміщують рухливий флюїд.

Діаграми сигналу вільної прецесії відображують наявність в породі вільної рідини, тому усі пласти, що виділяються аномальними значеннями на фоні завад, відносять до пластів-колекторів (рис. 9).

Рис. 9. Криві ядерно-магнітного методу в теригенному розрізі. Криві U₁, U₂, U₃ відповідають сигналу вільної прецесії на часах τ₁, τ₂, τ₃ після початку прецесії.

За часом повздовжньої релаксації визначають тип флюїду, що насичує поровий простір пластів-колекторів, і ступінь змочування гірських порід. Для водонасичених порід мс. За умови насичення цих порід нафтою або газом, час релаксації збільшується ( мс).

Як зазначалося вище, оскільки індекс вільного флюїду характеризує об’єм (у %) пор гірської породи, зайнятих вільною рідиною, то ІВФ можна умовно рахувати таким, що відповідає коефіцієнту ефективної пористості породи.

Ядерно-магнітний метод не може бути застосований при наявності в породі навіть незначних домішок магнітних мінералів, оскільки в цьому випадку наведена е.р.с. зникає. Остання обставина використовується для виключення впливу на показання ЯММ води, що міститься в промивальній рідині. Для нейтралізації цього явища в промивальну рідину рекомендується додавати магнетит (біля 25 кг на 100 м³ розчину).

Ядерно-магнітним методом можливо досліджувати лише відкритий стовбур нафтової або газової свердловини, оскільки сталева обсадна колона є феромагнітним матеріалом.