МАГНІТНІ ТА ЯДЕРНО-МАГНІТНІ МЕТОДИ

В цю групу входять методи ГДС, за допомогою яких вивчаються магнітні властивості гірських порід різного походження. Магнітні властивості гірських порід визначаються здатністю гірських порід намагнічуватися під дією зовнішнього магнітного поля і зберігати намагнічений стан після припинення дії поля.

Магнітні властивості порід оцінюються величинами об’ємної () та питомої () магнітних сприйнятливостей та інтенсивності залишкового намагнічення .

Об’ємна магнітна сприйнятливість породи є безрозмірним параметром, що встановлює пропорційність між інтенсивністю () наведеного намагнічення порід і напруженістю (Н) зовнішнього поля намагнічення:

(1)

Питома магнітна сприйнятливість визначається за формулою: , (2) де – питома вага в кг/м³. Інтенсивність залишкового намагнічення характеризує ступінь намагніченості породи, що зберігається після дії поля. Між намагніченістю породи I, залишковою її намагніченістю , яка визначається геологічною історією породи, і намагніченістю , створеною сучасним магнітним полем, існує співвідношення:

(3)

Мінерали, що складають гірські породи, можуть бути феромагнітними, парамагнітними та діамагнітними. Феромагнітні мінерали мають високу магнітну сприйнятливість, яка залежить, переважним чином, від напруженості поля намагнічування. Група феромагнітних мінералів містить залізо, кобальт, нікель і гадоліній. До парамагнітних ( і доволі постійне) відносяться більшість породоутворюючих мінералів, і, зокрема, основні породоутворюючі мінерали порід осадового комплексу. В групу діамагнітних мінералів ( і доволі постійне) входять такі, як галіт, сильвін, карналіт та ін. В залежності від вмісту в породі мінералів одної із зазначених груп змінюються магнітні властивості породи.

Магнітні властивості гірських порід визначаються, окрім того, їхньою структурою, магнітністю феромагнітних мінералів (з яких головним є магнетит) та напрямком поля по відношенню до осей кристалів – монокристали виявляють анізотропію магнітних властивостей, а також присутністю в гірських породах хімічних елементів, ядра котрих володіють магнітним моментом та спіном.

Розроблені наступні магнітні методи досліджень розрізів свердловин: метод природного магнітного поля (ПМП), метод магнітної сприйнятливості (МС) та ядерно-магнітний метод (ЯММ).