Документальна перевірка ПДВ

 

При проведенні документальної перевірки ПДВ важливим є перевірка повноти та своєчасності віднесення сум ПДВ до складу податкових зобов'язань.

Сума податкових зобов'язань по операціях, які підлягають оподаткуванню повинна відповідати даним розділу І реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Перевіряючи повноту включення в декларацію по ПДВ обо­ротів від реалізації, необхідно звірити обороти по реєстру от­риманих та виданих податкових накладних з виписками бан­ку та звітами касира в частині надходжень коштів від покупців за продукцію (роботи, послуги, товари).

З метою виявлення заниження сум податкових зобов'язань необхідно зіставити суми дебіторської заборгованості за відван­тажені товари (виконані роботи, надані послуги) в розрізі кож­ного покупця (замовника), відображені у відомості 3.1 аналітич­ного обліку розрахунків з покупцями та замовниками (до рахунку 36) на останню дату перевірки з сумами кредиторсь­кої заборгованості по рахунку 371 «Розрахунки по виданим авансам», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 631 «Розрахунки з вітчизняними поста­чальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальника­ми» в розрізі кожного кредитора.

В разі виявлення за одним і тим же суб'єктом підприєм­ницької діяльності дебіторської заборгованості та сум одержа­них від нього у вигляді авансів чи попередньої оплати (на ви­конання умов інших договорів, контрактів), суми податку на додану вартість з таких сум повинні бути зараховані в рахунок податкових зобов'язань з ПДВ (крім валютних авансів).

При перевірці необхідно звернути увагу на правильність визначення бази оподаткування.

Враховуючи те, що відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону Украї­ни «Про податок на додану вартість» база оподаткування опе­рацій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається з їх дого­вірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регу­льованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збо­ру, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включа­ються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Зокрема, при перевірці слід звернути увагу на включення до бази оподаткування таких сум: кошти, отримані на виробничий і соціальний розвиток підприємства; дотації і субсидії з держбюджету по видах продукції, на яку встановлені регульовані ціни; кошти, отримані на розвиток виробничої бази; кошти на відшкодування витрат по відряд­женнях та на виплату премій.

В зв'язку з ухиленням від оподаткування підприємство може невірно, використовуючи бухгалтерські проводки, відоб­ражати реалізацію продукції (обороти по відвантаженню про­дукції, товарів, послуг) і не враховувати по цим операціям по­даткові зобов'язання. Прикладом таких проводок, що повинні були відображені по К-т 70 «Доходи від реалізації», 71 «Іншій операційний доход», 74 «Інші доходи» рахунках є:

Дебет рахунків: 66 «Розрахунки по оплаті праці», 68 «Роз­рахунки по іншим операціям», 61 «Поточна заборгованість по довгостроковим зобов'язанням», 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді», 745 «Доход від безкоштовно отриманих активів», 425 «Інший додатковий капітал», 48 «Цільове фінан­сування і цільове надходження»

Кредит рахунків: 20 «Виробничі запаси», 26 «Готова продук­ція», 28 «Товари».

Постає питання проведення повноти включення в деклара­цію з ПДВ оборотів від іншої реалізації, а саме: відпуск товарів на сторону (матеріалів, відходів), операції з реалізації основних фондів, надання орендних та інших послуг.

Заниження суми податкових зобов'язань внаслідок непра­вильного визначення бази оподаткування можливо також у випадках продажу товару (робіт, послуг) без оплати або з час­тковою оплатою їхньої вартості в межах бартерних (товарооб­мінних) операцій, натуральних виплат в рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають в трудових відносинах з плат­ником податку, передачі товарів (робіт, послуг) в межах балансу платника для невиробничого використання, витрати на які не відносяться до валових витрат і не підлягають амортизації, а та­кож пов'язаній з продавцем особі. В таких випадках - база опо­даткування визначається виходячи з фактичної ціни реалізації, але не нижче звичайної ціни.

Крім того, слід врахувати, що база оподаткування визна­чається виходячи із фактичної ціни продажу, але не нижче зви­чайних цін також по операціях з продажу товарів (робіт, по­слуг) суб'єктам підприємницької діяльності, не зареєстрованим як платники податку на додану вартість. База оподаткування по операціях з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг) також визначається виходячи із фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін як при реалізації таких товарів пов'яза­ним з продавцем особам, так і суб'єктам підприємницької діяль­ності, незареєстрованим як платники податку.

При перевірці необхідно зробити також аналіз сум, відне­сених на кредит рахунку 79 «Фінансовий результат», щоб з'я­сувати чи не віднесені сюди суми обороту за надані послуги, що підлягають оподаткуванню ПДВ, та чи включені ці суми в декларацію з ПДВ.

З метою ухилення від оподаткування підприємства часто відносять на збитки нереальну дебіторську заборгованість, яка згодом була сплачена покупцем, а при надходженні цих коштів сума була віднесена в К-т рахунка 79 «Фінансовий результат» і не включена в декларацію по ПДВ.

При перевірках також слід звернути увагу на особливості визначення податкових зобов'язань по окремих операціях.

Відповідно до пп.3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України «Про пода­ток на додану вартість» операції зі сплати орендних (лізинго­вих) платежів за умовами договору фінансової оренди (лізин­гу) не є об'єктом оподаткування. При цьому слід зазначити, що виходячи з визначення терміну «фінансовий лізинг» в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», лізинго­давець має право не оподатковувати орендні (лізингові) платежі за договором фінансової оренди (лізингу) лише в разі дотри­мання таких умов:

об'єкт лізингу (основні фонди) повинен бути придбаний лізингодавцем за замовленням лізингоодержувача;

ці основні фонди повинні бути передані в платне корис­тування лізингоодержувачу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору, водночас цей строк не може перевищувати строку їх повної амортизації;

після закінчення вищезазначеного строку право власності на такі основні фонди обов'язково повинне бути переда­не лізингоодержувачу.

У разі недотримання будь-якої з цих умов, а також у разі невідповідності договору вимогам, установленим до договорів лізингу Законом України «Про лізинг», у лізингодавця вини­кають податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

До податкових зобов'язань повинні включатися суми ПДВ, нараховані по операціях з продажу на митній території Украї­ни готової продукції, виробленої з давальницької сировини нерезидента, або такої сировини. При цьому, відповідно до п.4.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» базою оподаткування такої готової продукції є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізно­го мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в ук­раїнські гривні за валютним (обмінним) курсом Національно­го банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету покуп­цем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник. Тому, при пе­ревірках підприємств - переробників давальницької сировини, необхідно звернути увагу на повноту вивезення (повернення) готової продукції, виготовленої з такої сировини, з метою ви­явлення випадків продажу такої продукції на території Украї­ни та перевірки правильності визначення податкових зобов'я­зань продавцем.