Документальна перевірка ПДВ
При проведенні документальної перевірки ПДВ важливим є перевірка повноти та своєчасності віднесення сум ПДВ до складу податкових зобов'язань. Сума податкових зобов'язань по операціях, які підлягають оподаткуванню повинна відповідати даним розділу І реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Перевіряючи повноту включення в декларацію по ПДВ оборотів від реалізації, необхідно звірити обороти по реєстру отриманих та виданих податкових накладних з виписками банку та звітами касира в частині надходжень коштів від покупців за продукцію (роботи, послуги, товари). З метою виявлення заниження сум податкових зобов'язань необхідно зіставити суми дебіторської заборгованості за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) в розрізі кожного покупця (замовника), відображені у відомості 3.1 аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками (до рахунку 36) на останню дату перевірки з сумами кредиторської заборгованості по рахунку 371 «Розрахунки по виданим авансам», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» в розрізі кожного кредитора. В разі виявлення за одним і тим же суб'єктом підприємницької діяльності дебіторської заборгованості та сум одержаних від нього у вигляді авансів чи попередньої оплати (на виконання умов інших договорів, контрактів), суми податку на додану вартість з таких сум повинні бути зараховані в рахунок податкових зобов'язань з ПДВ (крім валютних авансів). При перевірці необхідно звернути увагу на правильність визначення бази оподаткування. Враховуючи те, що відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Зокрема, при перевірці слід звернути увагу на включення до бази оподаткування таких сум: кошти, отримані на виробничий і соціальний розвиток підприємства; дотації і субсидії з держбюджету по видах продукції, на яку встановлені регульовані ціни; кошти, отримані на розвиток виробничої бази; кошти на відшкодування витрат по відрядженнях та на виплату премій. В зв'язку з ухиленням від оподаткування підприємство може невірно, використовуючи бухгалтерські проводки, відображати реалізацію продукції (обороти по відвантаженню продукції, товарів, послуг) і не враховувати по цим операціям податкові зобов'язання. Прикладом таких проводок, що повинні були відображені по К-т 70 «Доходи від реалізації», 71 «Іншій операційний доход», 74 «Інші доходи» рахунках є: Дебет рахунків: 66 «Розрахунки по оплаті праці», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 61 «Поточна заборгованість по довгостроковим зобов'язанням», 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді», 745 «Доход від безкоштовно отриманих активів», 425 «Інший додатковий капітал», 48 «Цільове фінансування і цільове надходження» Кредит рахунків: 20 «Виробничі запаси», 26 «Готова продукція», 28 «Товари». Постає питання проведення повноти включення в декларацію з ПДВ оборотів від іншої реалізації, а саме: відпуск товарів на сторону (матеріалів, відходів), операції з реалізації основних фондів, надання орендних та інших послуг. Заниження суми податкових зобов'язань внаслідок неправильного визначення бази оподаткування можливо також у випадках продажу товару (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їхньої вартості в межах бартерних (товарообмінних) операцій, натуральних виплат в рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають в трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) в межах балансу платника для невиробничого використання, витрати на які не відносяться до валових витрат і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі. В таких випадках - база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни реалізації, але не нижче звичайної ціни. Крім того, слід врахувати, що база оподаткування визначається виходячи із фактичної ціни продажу, але не нижче звичайних цін також по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) суб'єктам підприємницької діяльності, не зареєстрованим як платники податку на додану вартість. База оподаткування по операціях з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг) також визначається виходячи із фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін як при реалізації таких товарів пов'язаним з продавцем особам, так і суб'єктам підприємницької діяльності, незареєстрованим як платники податку. При перевірці необхідно зробити також аналіз сум, віднесених на кредит рахунку 79 «Фінансовий результат», щоб з'ясувати чи не віднесені сюди суми обороту за надані послуги, що підлягають оподаткуванню ПДВ, та чи включені ці суми в декларацію з ПДВ. З метою ухилення від оподаткування підприємства часто відносять на збитки нереальну дебіторську заборгованість, яка згодом була сплачена покупцем, а при надходженні цих коштів сума була віднесена в К-т рахунка 79 «Фінансовий результат» і не включена в декларацію по ПДВ. При перевірках також слід звернути увагу на особливості визначення податкових зобов'язань по окремих операціях. Відповідно до пп.3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» операції зі сплати орендних (лізингових) платежів за умовами договору фінансової оренди (лізингу) не є об'єктом оподаткування. При цьому слід зазначити, що виходячи з визначення терміну «фінансовий лізинг» в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», лізингодавець має право не оподатковувати орендні (лізингові) платежі за договором фінансової оренди (лізингу) лише в разі дотримання таких умов: об'єкт лізингу (основні фонди) повинен бути придбаний лізингодавцем за замовленням лізингоодержувача; ці основні фонди повинні бути передані в платне користування лізингоодержувачу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору, водночас цей строк не може перевищувати строку їх повної амортизації; після закінчення вищезазначеного строку право власності на такі основні фонди обов'язково повинне бути передане лізингоодержувачу. У разі недотримання будь-якої з цих умов, а також у разі невідповідності договору вимогам, установленим до договорів лізингу Законом України «Про лізинг», у лізингодавця виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість. До податкових зобов'язань повинні включатися суми ПДВ, нараховані по операціях з продажу на митній території України готової продукції, виробленої з давальницької сировини нерезидента, або такої сировини. При цьому, відповідно до п.4.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» базою оподаткування такої готової продукції є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник. Тому, при перевірках підприємств - переробників давальницької сировини, необхідно звернути увагу на повноту вивезення (повернення) готової продукції, виготовленої з такої сировини, з метою виявлення випадків продажу такої продукції на території України та перевірки правильності визначення податкових зобов'язань продавцем.
|