Судово-психологічна експертиза призначається у випадках, коли при з'ясуванні важливих для справи обставин потрібні спеціальні психологічні знання. Судово-психологічна експертиза спрямована на дослідження непатологічних явищ психіки і тому проводиться переважно відносно психічно здорових людей. Вона здійснюється амбулаторно комісією експертів або одним експертом (якщо створення експертної комісії неможливо або недоцільно). У слідчій практиці іноді виникає необхідність у проведенні комплексної психолого-психіатричної експертизи. Психологічні знання - це знання в галузі психології, отже, в даному випадку мова йде про спеціальні знання з науці. Але це не означає, що будь-який випускник вищого навчального закладу, який отримав диплом за спеціальністю «Психологія», має достатню професійну підготовку для проведення судової експертизи. У психології дуже багато спеціалізацій, тому психологи, які не мають додаткової підготовки саме з судової психології і, відповідно, не мають досвіду експертної роботи, не можуть бути віднесені до осіб, що володіє необхідною психологічними знаннями для дачі експертного висновку, і не можна доручати їм виробництво судової експертизи . Отримана за допомогою психолога інформація являє собою відомості, сигнал про певні факти, які можуть виявитися незамінними у встановленні обставин розслідуваної події. За характером питань, що вирішуються експертизою, і юридичним значенням експертних висновків можна виділити наступні види судово-психологічної експертизи: 1. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей (особистості) обвинувачуваного (підсудного) та їх впливу на його поведінку під час вчинення інкримінованих йому діянь. 2. Експертиза афекту в обвинувачуваного (підсудного) у момент вчинення інкримінованих йому діянь. Проводиться для судового встановлення стану афекту (сильного душевного хвилювання) обвинувачуваного в момент здійснення злочину. 3. Експертиза здатності неповнолітнього обвинуваченого (підсудного) з відставанням у психічному розвитку, не пов'язаному з психічним розладом, повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними. 4. Експертиза здатності свідка чи потерпілого правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання. 5. Експертиза здатності потерпілої у справі про згвалтування розуміти характер і значення скоєних з нею дій або чинити опір винному. 6. Експертиза психічного стану особи, що закінчив життя самогубством.
